Справа№ 938/290/22
Судове провадження № 1-кп/938/19/23
15 березня 2023 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке 02.06.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022096130000039 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яблуниця Верховинського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, непрацюючого, депутатом не обирався, зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14.12.2021 за ст.126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин (покарання відбув),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ОСОБА_3 ;
обвинувачений ОСОБА_3 , будучи засудженим вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2021 за ст.126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин, який набрав законної сили 14.01.2022, після постановки його 11.02.2022 на облік Верховинським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації», як засуджену особу до покарання у виді громадських робіт, та будучи 11.02.2022 належним чином письмово ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання та попередженим про передбачену законодавством кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно - небезпечний характер своїх дій та достовірно знаючи про необхідність відбування покарання, для відпрацювання встановленого судом покарання у виді громадських робіт, без поважних причин до Яблуницького старостинського округу Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області не з'явився, та не відпрацював жодної годи громадських робіт які були визначені відповідним графіком в період із 14.02.2022 по 21.06.2022, чим допустив ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт та порушив обов'язки, покладені на нього вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2021, не відпрацювавши без поважних причин 150 годин громадських робіт.
Таким чином, вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.2 ст.389 КК України.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами ст. 337 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.389 КК України визнав повністю та пояснив, що вчинив злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин, погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.
Пояснив, що був ознайомлений із графіком відбування громадських робіт за вироком Верховинського району Івано-Франківської області від 14.12.2012, та знав, що повинен був приступити до відбуття покарання у Яблуницькому старостинському окрузі Білоберізької сільської ради Верховинського району із лютого 2022 року. Також зазначив, що співробітниками сектору пробації, було надано йому роз'яснення щодо порядку і умов відбування покарання та попереджено про можливість притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування громадських робіт. Однак протягом лютого - червня 2022 року до відбування призначених йому згідно з вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14.12.2021 громадських робіт він не приступив, оскільки його дружина поїхала за кордон, а тому він змушений був працювати по господарству. Зазначив, що виконувати громадські роботи він розпочав у грудні 2022 року та на даний час ним відпрацьовано всі 150 годин громадських робіт призначених вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14.12.2021.
У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що розуміє свою помилку та більше не допустить такого порушення, просить суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Провівши допит обвинуваченого, з дотриманням положень ст.351 КПК України, суд приходить до переконливого висновку про те, що винуватість обвинуваченого у скоєному є доведена повністю.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 389 КК України, оскільки він в період з лютого по червень 2022 року допустив ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт та порушив обов'язки, покладені на нього вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14.12.2021, не відпрацювавши без поважних причин 150 годин громадських робіт.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст.65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують (обтяжують) покарання.
Згідно статті 50 КК України встановлено, що "покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами", а згідно статті 65 КК України встановлено, що "особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень".
Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України діє принцип верховенства права. Статтею 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду, як джерело права.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше судимий, однак повністю визнав свою винуватість, щиро розкаявся, має постійне місце проживання, проживає у важких матеріально-побутових умовах та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, по місцю проживання характеризується добре, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого на підставі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому на підставі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обираючи покарання обвинуваченому, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання враховує, що він вчинив кримінальний проступок, раніше судимий, ухилився від виконання вироку Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14.12.2021, визнав вину та у вчиненому щиро розкаявся, та вважає за необхідне призначити останньому покарання за ч.2 ст.389 КК України у виді обмеження волі, однак на мінімальний строк.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення покарання у виді арешту, який необхідно відбувати реально, суд не вбачає.
Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу винного, конкретні обставини справи, приймаючи до уваги наявність обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обтяжуючих обставин, а також повне відбуття покарання у виді громадських робіт, суд вважає за можливе звільнити останнього від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому мінімальний іспитовий строк із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Також судом встановлено, що вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14.12.2021 ОСОБА_3 засуджено за ст.126-1 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт.
Як вбачається з повідомлення Верховинського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» №38/2/153/23 від 13.02.2023 згідно з яким, ОСОБА_3 станом на 23.02.2023 повністю відбув покарання за вироком Верховинського районного суду від 14.12.2022, а саме відпрацював 150 годин громадських робіт (в грудні 2022 року - 52 години; в січні 2023 року -64 години; в лютому 2023 року - 34 години).
Тому суд не вбачає підстав для застосування ст.71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю вироків.
Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч.9 ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.349,368-371,373-376,381-382,394 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст.389 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік
Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Іспитовий строк ОСОБА_3 рахувати з часу проголошення вироку.
Після вступу вироку в законну силу речові докази по справі:
-особову справу №02/2022 на ім'я ОСОБА_3 , залишити при матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1