Справа № 357/6043/22
№ апеляційного провадження: 33/824/1428/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Дубановська І.Д.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
15 березня 2023 року Київський апеляційний суд у складі судді Семенюк Т.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку в справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського районного суду Київської області від 03 листопада 2022 року відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КпАП України,-
Постановою Білоцерківського районного суду Київської області від 03 листопада 2022 року визнано винним ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Не погоджуючись з постановою суду, 01 лютого 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, яке обґрунтував тим, що не був належним чином та у спосіб визначений діючим законодавством повідомлений про день та час розгляду справи, копія простанови також не надсилалися, доказів отримання в матеріалах справи немає, фактично апелянтом оскаржувану постанову отримано при ознайомлені із матеріалами справи його захисника.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апелянта на обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.
Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене частиною 2 статті 294 КУпАП, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
За положеннями ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Так, причина пропуску строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась зі скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Як на поважність пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що в судовому засіданні присутнім не був та не міг своєчасно отримати оскаржувану постанову.
Проте, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, який підписаний ОСОБА_1 , в ньому зазначено, що справа буде розглядатися за викликом Білоцерківського районного суду Київської області.
Отже, ОСОБА_1 достеменно було відомо про те, що справи про притягнення його до адміністративної відповідальності буде перебувати на розгляді в суді .
З огляду на матеріали справи про адміністративне правопорушення, справа була неодноразово призначена до розгляду, проте у зв'яку із неякою ОСОБА_1 судові засідання було відкладено.
22 серпня 2022 року на адресу суду першої інстанції повернулось поштове відправлення від ОСОБА_1 , яке було направлено на адресу місця проживання, без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» .
Зазначені обставини свідчать про те, що судом вживалися необхідні дії для сповіщення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи та про не бажання ОСОБА_1 особисто дізнатися про рух справи в суді, про яку йому було відомо.
Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови суду від 03 листопада 2022 року та апеляційної скарги, ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні 03 листопада 2022року під час розгляду справи та проголошення постанови суду.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови від 03 листопада 2022 року оприлюднено 25 листопада 2022 року. Тобто за бажанням була реальна можливість вчасно ознайомитися з даною постановою в Єдиному державному реєстру судових рішень.
Як зазначено в апеляційній скарзі з постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Гаращук С.В. ознайомився 23 січня 2023 року, що підтверджується розпискою на заяві про ознайомлення з матеріалами справи від 20 січня 2023 року, проте знаючи про розгляд адміністративної справи в суді першої інстанції, апелянт з апеляційною скаргою звернувся до суду тільки 01 лютого 2023 року, тобто через 2місяціпісля винесення постанови суду.
З врахуванням викладеного, апеляційний суд не знаходить підстав для поновлення строку.
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення "Пономарьов проти України").
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Каракуця проти України, будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»).
Будь-яких інших обставин, які б доводили поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянтом у клопотанні не наведено.
З врахуванням викладеного, та за відсутності обгрунтувань поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційний суд не знаходить підстав для поновлення строку.
Повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якому конкретизувати причини, які не дозволили своєчасно оскаржити постанову суду, з чітким зазначенням точних календарних дат, вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку в справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського районного суду Київської області від 03 листопада 2022 року - відмовити.
Повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Т.А. Семенюк