Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
22-ц/824/4099/2023
м. Київ Справа № 755/12688/22
15 березня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2022 року, постановлену під головуванням судді Коваленко І.В., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту народження дитини, -
01 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з заявою про встановлення факту народження дитини.
В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що у березні 2015 року, з метою прийняття участі у клінічному дослідженні лікуванння розсіяного склерозу, вона разом з ОСОБА_2 переїхала до м. Москва, Російська Федерація, де базувалися медичні заклади. На території Російської Федерації вона та ОСОБА_2 перебували на підставі посвідок на тимчасове проживання 14.10.2015 року між нею та громадянином України ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований у Таганському відділі РАЦС Управління РАЦС м. Москви (Російська Федерація). ІНФОРМАЦІЯ_1 у міській клінічній лікарні ім.О.К.Єрамішанцева (м. Москва) у них з чоловіком ОСОБА_2 народилась спільна дитина. Зазначає, що оригінал медичного свідоцтва про народження дитини нею був втрачений. Співробітники міської клінічної лікарні ім.О.К.Єрамішанцева (м. Москва) відмовилися, як офіційно реєструвати її письмову заяву про видачу дубліката медичного свідоцтва, так і надавати на вказану заяву письмову відмову. У зв'язку з повномасштабним нападом Росії на Україну вона та її чоловікОСОБА_2 вирішили не продовжувати строк дії посвідок на тимчасове проживання в Російській Федерації, який у неї закінчився 06.02.2022 року, а у ОСОБА_2 - 25.01.2022 року, та змушені були виїхати до Вірменії, а надалі до Грузії. Оскільки у дитини відсутнє свідоцтво про народження, перетин кордону разом із нею наразі є неможливим, а тому дитина залишилась у м. Москва, де про неї зараз піклується його бабуся ОСОБА_3 .
Зазначає, шо у жовтні 2022 рокувона переїхала до м. Києва та наразі проживає у Дніпровському районі, на підтвердження чого надала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
З огляду на вище викладене, просила суд встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) у місті Москва (Російська Федерація), матір'ю якого є ОСОБА_1 (паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області 19.09.2006, РНОКПП: НОМЕР_2 ) та батьком якого є громадянин України ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області 24.03.2005, НОМЕР_4 ).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2022 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту народження дитини передано на розгляд до Селидівського міського суду Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Пушкіна 4).
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 26 грудня 2022 року заявниця ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2022 року, в якій просила суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2022 рокупостановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що передаючи вказану справу за підсудністю до Селидівського міського суду Донецької області - за місцем реєстрації заявниці, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.10.2022 року №3004-5002213158 фактичним місцем проживанням заявниці визначено наступну адресу: АДРЕСА_1 .
Вказує на те, що відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
З огляду на вище викладене, на думку апелянта, вона має право, як внутрішньо переміщена особа, місце перебування якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Дніпровського району м. Києва, подавати заяву про встановлення факту, що має юридичне значення до суду за місцем реєстрації її перебування.
Відзиву на апеляційну скаргу заінтересованими особами ОСОБА_2 та Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до апеляційного суду не подано.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до довідки від 06 жовтня 2022 року № 3004-5002212158 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .
Передаючи заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту народження дитини на розгляд до Селидівського міського суду Донецької області , суд першої інстанції посилався на те, що заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , а надана заявницею довідка про взяття її на облік, як внутрішньо переміщеної особи, не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодись не може з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.2 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, вказувала на те, що вона є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття її на облік, як внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації від 06 жовтня 2022 року № 3004-5002212158 ОСОБА_1 взята на облік, як внутрішньо переміщена особа, фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .
З огляну на встановлені обставини справи та вимоги Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщена особа, місце перебування якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до території Дніпровськогорайону м. Києва, має право подавати заяву про встановлення факту, що має юридичне значення до Дніпровського районного суду м.Києва -за місцем їх реєстрації таперебування.
Наведене свідчить про підсудність даної справи Дніпровському районному суду м. Києва.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про неправильність висновку суду першої інстанції щодо непідсудності вказаної справи Дніпровському районному суду м.Києва та направлення справи за підсудністю до Селидівського міського суду Донецької області.
Згідно вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2022 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2022 року скасувати.
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту народження дитини направити для продовження розгляду до суду першої інстанції
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Судді: