14 березня 2023 року м. Київ
Унікальний номер справи № 372/5221/13-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/748/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
за участі секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 20 вересня 2022 року, постановлену під головуванням судді Висоцької Г.В., в справі за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зміну способу виконання рішення по справі № 372/5221/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Обухівський районний відділ ДМС України в Київській області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-
У серпні 2022 року представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити наступний спосіб виконання заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 березня 2014 року по справі № 372/5221/13-ц: звернути стягнення на квартиру загальною площею 37,90 кв.м, житловою площею 17,40 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом реалізації вказаного предмету іпотеки з проведенням прилюдних торгів, а інші положення рішення залишити без змін.
На обґрунтування заяви зазначив, що вказаним рішенням суду в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KIO0GA0000000007 від 18 липня 2008 року звернуто стягнення на квартиру загальною площею 37,90 кв.м, житловою площею 17,40 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №KIO0GA0000000007 від 18 липня 2008 року) ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Вказував, що АТ КБ «Приватбанк» позбавлений можливості виконання зазначеного рішення суду з причин відсутності необхідних документів для реалізації предмета іпотеки, відсутності попиту покупців, відсутності у банку вільного доступу до предмету іпотеки, який необхідний для проведення реалізації предмету іпотеки на підставі рішення суду. Банк не може звернутися до нотаріуса для посвідчення договору купівлі-продажу та надати правовстановлюючі документи на вказане майно, оскільки відсутні документи, що посвідчують право власності на майно, так як банк не є власником майна, а є іпотекодержателем. Також банк не є особою, яка за законом має право отримати дублікати правовстановлюючих документів, адже банк не є стороною угоди.
Зауважив, що АТ КБ «Приватбанк» звертався до суду про стягнення боргу та обрав передбачений законом та договором спосіб виконання рішення про стягнення боргу - звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу іншій особі, проте, за вказаних обставин не має можливості ним скористатися. Вказаний в рішенні порядок виконання не передбачає звернення до виконавчої служби, при цьому банк позбавлений можливості виконання рішення самостійно. Зміна способу виконання рішення суду, а саме реалізація виконавчою службою, виправить вказану ситуацію, адже таке рішення можливо буде пред'явити до виконавчої служби, реалізувати предмет іпотеки через публічні торги (а.с. 102-105).
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 20 вересня 2022 року у задоволенні заяви АТ КБ «Приватбанк» про зміну способу виконання рішення у справі № 372/522/13-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Обухівський районний відділ ДМС України в Київській області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - відмовлено (а.с. 133-136).
Не погодившись з даною ухвалою суду, 28 вересня 2022 року Сокуренко Н.В., яка діє в інтересах АТ КБ «Приватбанк», подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та прийняти постанову, якою задовольнити заяву про зміну порядку і способу виконання рішення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що ухвала суду є незаконною, оскільки судом порушено норми процесуального права. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення суду, що судом зроблено не було. Вказувала, що АТ КБ «Приватбанк» позбавлений можливості виконання зазначеного рішення суду з причин відсутності необхідних документів для реалізації предмета іпотеки, відсутності попиту покупців, відсутності у банку вільного доступу до предмету іпотеки, який необхідний для проведення реалізації предмету іпотеки на підставі рішення суду. Вважає, що у заяві було наведено виняткові обставини, які у розумінні ч. 3 ст. 435 ЦПК України унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення, оскільки у АТ КБ «Приватбанк» відсутній правовстановлюючий документ - договір купівлі-продажу № 3699 від 15 травня 2008 року. Неможливість виконання судового рішення за відсутності правовстановлюючого документа може вважатися обставиною, яка утруднює виконання рішення суду. На даний час у стягувача відсутня можливість реалізувати майно за встановленим способом, а також пред'явити рішення до виконання у виконавчу службу. У разі зміни способу і порядку виконання рішення суду зміст і суть судового рішення залишається такою ж - звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 146-155).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 жовтня 2022 року дану справу було призначено головуючому судді Заришняк Г.М., судді, які входять до складу колегії: Рубан С.М., Кулікова С.В. (а.с. 157).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 20 вересня 2022 року (а.с. 173).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 31 січня 2023 року о 14 год. 50 хв. (а.с. 174).
31 січня 2023 року судове засідання не відбулося у зв'язку з неявкою учасників справи та було відкладено на 14 березня 2023 року о 15 год. 35 хв. (а.с. 185-186).
Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року у зв'язку з настанням обставин, які унеможливлюють продовження суддею-доповідачем Заришняк Г.М. розгляду судової справи № 372/5221/13-ц (22-ц/824/748/2023) призначено повторний автоматизований розподіл цивільної справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2023 року дану справу було призначено головуючий суддя - Левенець Б.Б., судді, входять до складу колегії: Борисова О.В., Ратнікова В.М. (а.с. 197).
У судовому засіданні представник АТ КБ «Приватбанк» - Яндульський Д.В. підтримав скаргу і просив її задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси. Третя особа - Обухівський районний відділ ДМС України в Київській області був сповіщений на зазначену ним адресу електронної пошти із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень. Повідомлення відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у т.ч. повторні повідомлення, повернулись із відмітками працівників пошти про відсутність адресатів за зазначеними ними адресами, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаних осіб до суду не надходили (а.с. 175-184, 186-195).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).
Зважаючи на вимоги ч.ч. 9, 11 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 березня 2014 року вказаний позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Обухівський районний відділ ДМС України в Київській області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KIO0GA0000000007 від 18 липня 2008 року, в розмірі 161281,05 гривень, з яких 41 018, 76 гривень - заборгованість за кредитом, 24 753,81 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4991,84 - заборгованість по комісії за користування кредитом, 82598,49 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 250,00 гривень - штраф (фіксована частина), 7668,15 гривень - штраф (процентна складова): звернуто стягнення на квартиру загальною площею 37,90 кв.м, житловою площею 17,40 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №KIO0GA0000000007 від 18 липня 2008 року) ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 1612,81 грн. (одна тисяча шістсот дванадцять гривень вісімдесят одну копійку) судового збору (а.с. 67-72).
Відповідно до ст. 12, 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 Закону України «Про іпотеку».
Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (ст. 16 ЦК України) та позасудові (ст. 17-19 ЦК України). Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.
Закон України «Про іпотеку» визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя) (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»).
Способами задоволення вимог іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 Закону України «Про іпотеку») є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 41-47 вказаного Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 вказаного Закону).
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 вказаного Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 вказаного Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 вказаного Закону.
Процедура продажу предмета іпотеки, передбачена статтею 38 Закону України «Про іпотеку», може бути застосована як спосіб задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку (про що суд згідно з абзацом п'ятим частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» має вказати у судовому рішенні про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки), і у позасудовому порядку (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
У договорі іпотеки від 18 липня 2008 року, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щур Н.Р., зареєстрованому у реєстрі № 5068 (пункт 27 розділу 4 «Застереження про задоволення вимог іпотеко держателя відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку»» вищевказаного Договору), сторони досягли домовленості про те, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити іпотекодавців або продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, у тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку», для чого Іпотекодавець надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця, у т.ч. отримати витяг із Державного реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 23-24).
Таким чином, сторони, уклавши іпотечний договір від 18 липня 2008 року, узгодили всі його умови, у тому числі вирішили питання щодо позасудового порядку врегулювання спору, зокрема, права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», віднісши такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки до позасудових.
Відповідний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 14-112цс19 та постановах Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 456/4241/14-ц (провадження № 61-7281св19) і від 08 липня 2021 року у справі № 200/17736/13-ц (провадження 61-14613св19).
Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 березня 2014 року у цій справі задоволено вимоги АТ КБ «Приватбанк» (іпотекодержателя) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем з укладенням від імені Іпотекодавця відповідного договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем. Вказане рішення районного суду не було оскаржене і набрало законної сили (а.с. 69-72).
У заяві про зміну способу виконання рішення суду АТ КБ «Приватбанк» просив встановити наступний спосіб виконання заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 03 березня 2014 року по справі № 372/5221/13-ц: звернути стягнення на квартиру загальною площею 37,90 кв.м, житловою площею 17,40 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом реалізації вказаного предмету іпотеки з проведенням прилюдних торгів, інші положення рішення районного суду залишити без змін (а.с. 102-105).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду.
До обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, Закон України «Про виконавче провадження» відносить хворобу сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз'яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі абсолютної неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Але під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.
На стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.
Перевіривши доводи АТ КБ «Приватбанк» та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що фактично заявником заявлено про зміну визначеного рішенням районного суду способу правового захисту, який також був передбачений і визначений сторонами за п. 27 Договору іпотеки від 18 липня 2008 року як позасудовий, на інший - звернення стягнення проведенням прилюдних торгів.
При цьому, заявником не наведено обставин та підстав, передбачених ст. 435 ЦПК України, за яких суд мав би дійти висновку про зміну способу або порядку виконання судового рішення, а тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви. Враховуючи вищевказане, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність судового рішення районного суду, тому колегія суддів їх відхилила.
На підставі ст. 141 ЦПК України понесені апелянтому судові витрати мають бути віднесені на його рахунок.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»- залишити без задоволення.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 20 вересня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 14 березня 2023 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова