Справа № 754/8700/22 Головуючий у І інстанції Скрипка О.І.
Провадження № 22-ц/824/326/2023 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
13 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч грн. (17000 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Згідно з постановою суду ОСОБА_1 08 вересня 2022 року о 23 год. 10 хв. в м. Києві по пр. Маяковського, 32, керував автомобілем «Ніссан» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на бодікамеру 472382, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022 року скасувати, провадження у даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
В доводах апеляційної скарги зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог закону, оскільки судом не вжито заходів для повного та об'єктивного дослідження всіх доказів у справі, розгляд проведено неповно.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції не дав належної оцінки відеозапису, долученому до матеріалів справи, з якого вбачається, що поліцейськими було допущено порушення процедури огляду водія. Так, поведінка ОСОБА_1 не є сумнівною, є адекватною, він спілкується з поліцейськими, логічно висловлює свої міркування. Також не вбачається ознак сп'яніння, які зазначені у протоколі. При цьому нервування водія вочевидь зумовлено лише діями поліцейських, які без очевидних на те підстав постійно вказували, що він має ознаки сп'яніння.
Крім того, сам лише протокол та відеозапис з нагрудного відео реєстратора не являються належними доказами стану наркотичного сп'яніння. Відеозапис здійснено фрагментами і з нього неможливо встановити ні факту керування водієм автомобілем з ознаками сп'яніння, ні час такого керування, ні дотримання працівниками поліції встановленої законом процедури проведення огляду, послідовність дій, відібрання у водія пояснень та складання долучених документів.
24 січня 2023 до суду надійшло клопотання від захисника ОСОБА_1 - адвоката Світинського Б.Є. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, яке обґрунтовано тим, що останній адвокатську діяльність здійснює в м. Тернопіль та із запровадженням в Україні воєнного стану не може прибути в судове засідання до Київського апеляційного суду.
Розглянувши вказане клопотання апеляційний суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Так, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції.
Згідно з ч.ч.1, 2, 9 ст.336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Ураховуючи практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою з огляду на каральну мету стягнення провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року, рішення у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року), питання про здійснення дистанційного судового провадження може бути розглянуте за аналогією закону, тобто у передбаченому ст.336 КПК України порядку.
Із змісту поданого захисником ОСОБА_1 - адвокатом Світинським Б.Є. клопотання вбачається, що він просить суд провести судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції посилаючись на неможливість прибути в судове засідання адвоката, яка обумовлена територіальною віддаленістю Київського апеляційного суду від м. Тернопіль, де здійснює свою адвокатську діяльність захисник ОСОБА_1.
Однак, вказані підстави для проведення судового засіданні у справі про адміністративне правопорушення в режимі відеоконференції апеляційний суд вважає такими, що не відповідають критеріям статті 336 КПК України щодо необхідності проведення судового засідання у режимі відеоконференції, оскільки адвокат Світинський Б.Є. не навів обставин, які б унеможливлювали його прибуття у судове засідання до Київського апеляційного суду, а також його підзахисного, який має зареєстроване місце проживання у м. Києві .
ОСОБА_1 та адвокат Світинський Б.Є. були завчасно належним чином повідомленими про розгляд даної справи апеляційним судом.
Враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення та положення ч.6 ст.294 КУпАП, відсутність підстав для проведення судового засідання у режимі відеоконференції, належне повідомлення особи яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника про розгляд апеляційним судом справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Світинського Б.Є. та вважає за можливе розглянути справу у відсутність останнього.
В судове засідання, призначене на 13 березня 2023 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 та його захисник адвокат Снітинський Б.Є. не з'явились, хоча були повідомленні належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року).
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом.
В рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №373565 від 08 вересня 2022 року, громадянин ОСОБА_1 08 вересня 2022 року о 23 год. 10 хв. в м. Києві по пр. Маяковського, 32, керував автомобілем «Ніссан» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що підтверджується відеозаписом на нагрудну бодікамеру 472382, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2);
- направленні на огляд, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на огляд у заклад охорони здоров'я не доставлявся;
- відеозаписом на нагрудну бодікамеру 472382 працівника патрульної поліції, що здійснював оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, 08 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 , де зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с.5).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала та самим ОСОБА_1 без зауважень (а.с.2).
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння - неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння кінцівок пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, які виявлені працівниками поліції 08 вересня 2022 року у ОСОБА_1 , в розумінні п.п.1,2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, останній підписав протокол без зауважень.
На відеозаписі з нагрудної бодікамери зафіксовано, що інспектор поліції пропонує водієві пройти огляд у лікаря-нарколога, проте ОСОБА_1 відмовляється.
Вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозапис є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео зафіксована вся подія правопорушення. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що працівники поліції незаконно зупинили транспортний засобу під керуванням останнього, оскільки вони є надуманими та спростовуються даними відеозапису, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений у зв'язку із користуванням мобільним телефоном під час керування транспортним засобом.
Доводи апеляції про те, що поліцейськими було порушено процедуру огляду водіїв, не знайшли свого підтвердження, оскільки поліцейські діяли відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої
спільним наказом МВС, МОЗ від 09 листопада 2015 № 1452/735.
Доказів порушення працівниками поліції вказаної інструкції матеріали справи про адміністративне правопорушення в собі не містять та скаржником не подані ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції. Відсутні також доказі здійснення тиску працівниками патрульної поліції на ОСОБА_1 для фіксації на відеокамеру його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, як про це зазначено в апеляційній скарзі. Так, зі скаргами на дії працівників патрульної поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не звертався, результатів розгляду таких скарг суду не надав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 Деснянським районним судом м. Києва повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251,252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній