Єдиний унікальний номер справи 758/34/21
Провадження №22-ц/824/165/2023
10 березня 2023 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Сас Ю.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 16 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі батька у вихованні та розвитку дітей,
У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення порядку участі батька у вихованні та розвитку дітей.
В обґрунтування позову зазначив, що він з 10.09.2005 р. по 11.02.2020 р. перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_1 . У шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після припинення сімейних стосунків з відповідачем, позивач переїхав в інше житло, спільна квартира залишилась у фактичному користуванні відповідача та їх спільних доньок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
В процесі розлучення, а також після припинення сімейних стосунків з відповідачем, остання фактично почала шантажувати позивача дітьми, ізолювала його від доньок, постійно чинила перешкоди у спілкуванні з дітьми. Місце проживання дітей не визначено.
За постійних перешкод з боку матері дітей позивач 02.03.2020 р. був вимушений звернутися із заявою до органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод та встановлення графіку побачень з доньками.
Розпорядженням Подільської районної в м. Києві державної адміністрації № 756 від 20.10.2020 «Про вирішення питання щодо участі батька у вихованні дітей» було встановлено певний графік побачення позивача зі своїми малолітніми доньками, однак врегулювання питання участі батька у побаченнях з дітьми жодним чином не стимулювало відповідача дотримуватися прийнятого розпорядження, навпаки її перешкоди у доступі до дітей продовжилися. Жодного дня побачень та днів канікул батька з дітьми мати дітей не виконала.
Оскільки ОСОБА_1 після початку їх окремого проживання створює перешкоди у спілкуванні з дітьми, обмежує його в зустрічах з ними, з нею не вдається погодити умови його участі у вихованні дітей добровільно, позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 із своїми доньками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити ОСОБА_2 способи участі у вихованні та спілкуванні із доньками, визначивши йому наступний графік спілкування, виховання та проведення часу з дітьми:
- кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9.00 год. першого числа поточного місяця до 20.00 год. п'ятого числа цього місяця - діти проводять з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері.
- кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9.00 год. дев'ятого числа поточного місяця до 20.00 год. одинадцятого числа цього місяця - діти проводять з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері.
- кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9.00 год. сімнадцятого числа поточного місяця до 20.00 год. двадцять першого числа цього місяця - діти проводять з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері.
- кожного місяця року, крім літніх місяців, з 9.00 год. двадцять п'ятого числа поточного місяця до 20.00 год. двадцять сьомого числа цього місяця - діти проводять з батьком, в тому числі за його місцем проживання, без присутності матері.
- у дні, які припадають на державні свята, дні народження дітей, батьків, батько проводить час з дітьми не менше трьох годин, у випадку перебування дітей у ці дні з батьком, діти проводять час з матір'ю не менше трьох годин.
- під час літніх місяців, щороку у парні роки з 9.00 год першого червня до 20.00 год шістнадцятого липня діти проводять з батьком за його місцем проживання, у непарні роки - з 9.00 год сімнадцятого липня до 20.00 год тридцять першого серпня діти проводять з батьком за його місцем проживання.
- місце передачі батькові дітей та їх повернення матері відбувається за місцем реєстрації дітей, однак за попередньою домовленістю між батьками передача та повернення дітей може відбуватися в будь- якому іншому узгодженому місці
- під час перебування дітей з матір'ю батько має право на необмежене спілкування з доньками особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку (Viber, Skipe, Telegram, тощо) враховуючи час навчання та відпочинку дітей.
Також просив встановити обов'язок та зобов'язати матір дітей ОСОБА_1 повідомляти засобами телефонного, поштового або електронного зв'язку батька дітей ОСОБА_2 про факти захворювання та лікування обох дітей, про обставини та напрям від'їзду дітей більш ніж на 2 дні з м. Києва та узгоджувати з батьком дітей рішення, що стосуються освітнього шкільного та позашкільного розвитку доньок.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 16 вересня 2022 року позов задоволено частково; зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 із своїми доньками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановлено ОСОБА_2 способи участі у вихованні та спілкуванні із доньками, визначивши йому наступний графік спілкування, виховання та проведення часу з дітьми:
- кожної суботи місяця з 10 год 00 хв до 14 год 00 хв батько проводить час зі своїми доньками за фактичним місцем проживання дітей або іншим погодженим з ними місцем;
- кожного тижня місяця у вівторок та четвер з 18 год 00 хв до 20 год 00 хв, батько проводить час зі своїми доньками за фактичним місцем проживання дітей або іншим погодженим з ними місцем;
- необмежене спілкування з малолітніми доньками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто засобами: телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку (Viber, Skype тощо).
- канікулярні та святкові дні, спільний відпочинок з дітьми, а також їх дні народження визначити враховуючи рівність прав та обов'язків батьків, а саме:
- половину часу всіх канікулярних днів, починаючи з першої половини канікулярного періоду батько проводить час з малолітніми доньками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за погодженим з ними місцем;
- святкування дня народження дітей, спільний відпочинок з ними та святкові дні батьки вирішують самостійно між собою порівну, виходячи з якнайкращих інтересів дітей та за їхнім бажанням;
- у разі хвороби малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та/або малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо це припадає на день зустрічі, перенести зустріч на іншу погоджену з батьком дату, враховуючи інтереси кожної дитини, їхнього стану здоров'я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку кожної.
У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач направила апеляційну скаргу, в якій зазначила, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв'язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
12.12.2022 року до Київського апеляційного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В судове засідання 10.03.2023 року представник служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації не з'явився, про розгляд справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 11.02.2020 року шлюб між ними розірваний.
02.03.2020 ОСОБА_2 звернувся до органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації з проханням розглянути та ухвалити рішення, яким встановити йому графік зустрічей з доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Розпорядженням Подільської районної в місті Києві Державної адміністрації № 756 від 20.10.2020 встановлено ОСОБА_2 час спілкування зі своїми малолітніми доньками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Декларацією прав дитини від 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини третьої статті 9 Конвенції, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятковими випадками, коли це суперечить інтересам дитини.
Статтею 18 зазначеної Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У статті 9 Конвенції зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (стаття 7 СК України).
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою крім випадків, коли це право обмежене законом.
Статтею 157 СК України встановлено, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
За змістом статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що діючим законодавством визначено порядок вирішення питання щодо участі батьків у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Рішення органу опіки та піклування з вищезгаданого питання є обов'язковим для батьків, і лише у випадку вчинення перешкод того із батьків, з ким проживає дитина, тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
З матеріалів справи вбачається, що Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією як спеціально уповноваженим органом досліджено заяву ОСОБА_2 про вчинення ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні батька з дітьми, за результатами чого було вирішено визначити ОСОБА_2 час спілкування зі своїми доньками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи психоемоційний і фізичний стан здоров'я дітей, особисту прихильність до кожного з батьків, вікові потреби та розпорядок дня; з дотриманням графіку роботи навчальних закладів, в яких діти отримують відповідну освіту та додаткове навчання (секції, гуртки тощо), за можливістю відвідування дітьми місця проживання батька; із завчасним повідомленням матері (засобами: телефонного, поштового, електронного та/або іншого способу зв'язку), за умови бажання малолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та попередньою домовленістю з ними, наступним чином: кожної суботи місяця з 10 год 00 хв до 14 год 00 хв батько проводить час зі своїми доньками за фактичним місцем проживання дітей або іншим погодженим з ними місцем; кожного тижня .місяця у вівторок та четвер з 18 і од 00 хв до 20 год 00 хв, батько проводить час зі своїми доньками за фактичним місцем проживання дітей або іншим погодженим з ними місцем; необмежене спілкування з малолітніми доньками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто засобами: телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку (Viber, Skype тощо); канікулярні та святкові дні. спільний відпочинок з дітьми, а також їх дні народження визначи ти враховуючи рівність прав та обов'язків батьків, а саме: половину часу всіх канікулярних днів, починаючи з першої половини канікулярного періоду батько проводить час з малолітніми доньками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за погодженим з ними місцем; святкування дня народження дітей, спільний відпочинок з ними та святкові дні батьки вирішують самостійно між собою порівну, виходячи з якнайкращих інтересів дітей та за їхнім бажанням; у разі хвороби малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та/або малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо це припадає на день зустрічі, перенести зустріч на іншу погоджену з батьком дату, враховуючи інтереси кожної дитини, їхнього стану здоров'я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку кожної.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції погодився із графіком, який було запропонований органом опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, вважаючи його таким, що відповідає інтересам обох батьків та дітей, дозволяє дотриматись справедливого балансу у спільному вихованні дітей та реалізації прав на особисте спілкування з батьком, який проживає окремо, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що оспорення відповідачем того графіку спілкування батька з дітьми, який фактично був визначений органом опіки та піклування, саме по собі вже може свідчити про незгоду відповідача з таким графіком, що опосередковано підтверджує позицію позивача щодо недотримання графіку відповідачем.
Суть заперечень апелянта щодо законності оскаржуваного рішення полягає в тому, що вона ніколи не чинила позивачу перешкоди у спілкуванні з дітьми. ОСОБА_1 зазначає, що їх з відповідачем діти самі не хочуть підтримувати спілкування з батьком ОСОБА_7 . В апеляційній скарзі апелянтом висловлено ту ж позицію, яку вона підтримувала в ході розгляду справи в суді першої інстанції, щодо відсутності доказів того, що вона перешкоджає спілкуванню дітей з їх батьком та те, що така позиція була обрана дітьми самостійно. Таким твердженням ОСОБА_1 була надана належна правова оцінка, з якою погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року в справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
Колегія суддів звертає увагу на те, що до розлучення сторін відносини між батьком і його доньками були нормальними. При цьому в ході розгляду справи судом було встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 виник конфлікт.
Позивач неодноразово звертався до органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації з приводу здійснення його дружиною перешкод у спілкуванні з дітьми і невиконання нею встановленого графіку спілкування з дітьми, що з точки зору суду є підтвердженням вказаних позивачем обставин, оскільки саме така організація і уповноважена на сприяння батькам у спілкуванні з дітьми. З точки зору суду, відсутність дієвих результатів таких звернень обумовлена саме відсутністю у органу опіки та піклування ефективних засобів впливу на сторін.
З іншої сторони апелянт зазначала про вчинення позивачем насильства в сім'ї, на підтвердження чого надала докази своїх звернень до органів поліції. В той же час вчинення насильства є адміністративно караним діянням ( іноді кримінально караним) і саме по собі звернення до органів поліції не може свідчити про вчинення такого насильства, оскільки даному питанню має бути надана відповідна оцінка суду.
Відповідно до п. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Натомість за результатами розгляду адміністративної справи відносно позивача суд закрив провадження за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевказане, врахувавши всі обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що дана справа була вирішена з врахуванням інтересів дітей, оскільки в інтересах дітей є забезпечення можливості спілкування з обома батьками, відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 16 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько