Справа №359/768/22
Апеляційне провадження №22-ц/824/5206/2023
02 березня 2023 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Сас Ю.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
У січні 2022 року позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначила, що 16 грудня 2011 року вона уклала шлюб з ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_3 . Не зважаючи на це, позивач не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, адже збереження шлюбу буде суперечити її інтересам.
У зв'язку з викладеним, просила суд розірвати шлюб, укладений 16 грудня 2011 року між нею та ОСОБА_1 , зареєстрований у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї, про що був складений відповідний актовий запис №4170.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2022 року позов задоволено; шлюб, укладений 16 грудня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї, про що був складений відповідний актовий запис №4170, розірвано; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору в розмірі 908, 00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв'язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про розірвання шлюбу між сторонами.
30.01.2023 року до Київського апеляційного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 16 грудня 2011 року ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_1 шлюб, зареєстрований у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї, про що був складений відповідний актовий запис №4170. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 28 грудня 2011 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дочка ОСОБА_3 . Це підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 3 липня 2018 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що обставини справи переконливо свідчать про те, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, а примушування її до шлюбу з відповідачем не допускається.
Основними доводами апелянта, якими він обґрунтовував незаконність оскаржуваного рішення було наступне:
1. суд першої інстанції розглянув справу не зважаючи на те, що відповідач повідомляв про неможливість прибути у судове засідання у зв'язку з проходженням служби, а також порушення судом п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України;
2. суд не вжив всіх заходів щодо примирення сторін.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із такими твердженнями апелянта, щодо порушення судом процесу розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач проходить військову службу в Управлінні стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, про що він подав відповідну довідку до суду.
Вищевказаною обставиною апелянт мотивував подане ним до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі, яке було задоволено ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2022 року. В подальшому за клопотанням позивача ухвалою суду від 14 листопада 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області відновив провадження у справі. При цьому, таке судове рішення суд мотивував наступним:
«Обставини, які викликали необхідність в зупиненні провадження у цивільній справі, не припинились. Однак зі змісту оглянутих у судовому засіданні sms-повідомлень, які були надіслані ОСОБА_1 позивачу (а.с.54, 68-76), вбачається, що відповідач погодився подати клопотання про поновлення провадження у цивільній справі та навіть заяву про визнання позову після того, як ОСОБА_2 зменшить вартість частки в спільній квартирі та відчужить її у власність позивача. Ці обставини свідчать про те, що зупинення провадження у цивільній справі спрямовано не на забезпечення особистої участі ОСОБА_1 у розгляді цивільної справи, а на спонукання ОСОБА_2 до примусового здійснення дій, пов'язаних із поділом майна у позасудовому порядку. Ці обставини свідчать про те, що в діях відповідача виявлені ознаки недобросовісної поведінки, що перешкоджає ОСОБА_2 здійснити право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Відповідачем 02.12.2022 року до суду було подано нову заяву про зупинення провадження у справі з тих же підстав, а саме проходження військової служби.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2022 року вищевказана заява відповідача була відхилена судом на підставі тих же висновків, що подання такого клопотання відбулось не у зв'язку з об'єктивною неможливістю явки відповідача до суду через проходження служби, а через зловживання відповідачем своїми правами та вчинення зазначеними заявами тиску на позивача для вирішення їх інших спорів, зокрема, щодо розподілу спільного майна.
Вказані обставини апелянт зазначає в своїй апеляційній скарзі, однак ґрунтує свої твердження про порушення процедури розгляду справи не відмовою суду в зупиненні провадження, а фактом розгляду справи при відсутності в засіданні відповідача.
Дана обставина була предметом розгляду в суді першої інстанції, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача саме у зв'язку з тим, що ним не було подано до суду доказів того, що 02.12.22 року він перебував на чергуванні і не зміг з'явитися до суду.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи, оскільки з даного приводу до суду першої інстанції доказів подано не було. Вже до апеляційної скарги апелянт додав довідку стосовного того, що 02.12.22 року він перебував на цілодобовому чергуванні на пункті управління генштабу Збройних Сил України. В той же час дані докази було подано лише разом з апеляційною скаргою і до суду першої інстанції вказані докази відповідач не подавав. З таких умов суд першої інстанції був позбавлений можливості врахувати таку обставину в ході розгляду справи.
Іншим доводом апелянта було посилання на невжиття судом заходів для примирення сторін, що з його точки зору призвело до невірного вирішення справи.
Дані доводи апелянта також не можуть бути прийняті колегією суддів з огляду на наступне:
Відповідно до ст.. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
В ході розгляду справи суд ретельно дослідив позицію позивача і встановив чітке і недвозначно виражене її розуміння щодо неможливості примирення сторін. На підставі такої позиції позивача суд зазначив, що збереження шлюбу суперечило б її волі, в той час як примушування особи поза її волею до шлюбу є неприпустимим. За таких умов суд й прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів для примирення сторін, з чим в повній мірі погоджується і апеляційний суд.
Окремо апеляційний суд звертає увагу на те, що фактично позиція апелянта полягає в тому, що він на стадії апеляційного розгляду справи не заперечував проти припинення шлюбу і також просив апеляційний суд шлюб розірвати. В той же час необхідність подання апеляційної скарги в судовому засіданні обґрунтовувалась ним тим, що розірвання шлюбу за позовом дружини може вплинути на вирішення інших спорів сторін, в тому числі і щодо розподілу майна.
Оскільки в рамках розгляду даної категорії справ суд вирішує лише питання щодо розірвання шлюбу, а жодних обставин, які б могли вплинути на вирішення інших спорів між сторонами, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не встановлював, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько