Справа № 760/29285/21
Апеляційне провадження №22-ц/824/2084/2023
23 лютого 2023 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Сас Ю.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про зобов'язання видати трудову книжку, копію наказу про звільнення, внесення запису до трудової книжки,
У листопаді 2021 року позивач звернулась до суду з позовом про зобов'язання видати трудову книжку, копію наказу про звільнення, внесення запису до трудової книжки.
В обґрунтування позову зазначила, що 01.12.2017 року вона була прийнята на роботу до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на посаду заступника директора департаменту - начальника відділу претензійно-позовної роботи департаменту правового забезпечення та державної реєстрації.
25.10.2021 року позивач звернулася до роботодавця з письмовою заявою про звільнення з посади начальника відділу претензійно-позовної роботи департаменту правового забезпечення Центру ДЗК за угодою сторін на підставі п.1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України з 29 жовтня 2021 року та отримала погодження генерального директора Центру ДЗК, про що свідчить відповідна резолюція на заяві, тобто сторони досягли домовленості про дату та підстави припинення трудового договору.
Станом на день звільнення 29.10.2021 року позивачем було підписано обхідний лист, передані матеріальні цінності, закріплені за нею, згідно з актом приймання-передачі від 28.10.2021 року №ЗК-0000111, департаментом бухгалтерського та податкового обліку їй виплачено компенсацію за всі дні невикористаних відпусток.
Однак, у відділі по роботі з персоналом з наказом про звільнення позивач ознайомлена не була, копію наказу не отримала та трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення позивачу не видано.
Натомість повідомлено, що позивач повинна з'явитися на робоче місце 01 листопада 2021 року для передачі справ та лише після цього буде позитивно вирішено питання про звільнення. Вищевикладене підтверджується скріншотом переписки у вайбері із заступником директора департаменту правового забезпечення Центру ДЗК Оленою Кравченко.
Вважає вказані дії роботодавця незаконними оскільки відповідач був зобов'язаний в день її звільнення, видати належним чином оформлену трудову книжку та провести повний розрахунок.
У зв'язку з вищевикладеним просила суд зобов'язати Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» видати їй копію наказу про звільнення та оригінал трудової книжки, із внесеним до неї нового запису про її звільнення, зазначивши датою звільнення фактичний день видачі трудової книжки.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 02.11.2022 року відповідач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв'язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Станом на початок розгляду справи по суті відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
23.02.2023 року Київського апеляційного суду від Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» надійшла заява про відкладення розгляду справи.
В обґрунтування вищевказаного клопотання відповідач зазначав про неможливість прибути у судове засідання у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні. Дослідивши зазначене клопотання, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відмову в його задоволенні, у зв'язку з тим, що обставини, які наводить заявник щодо неможливості прибути у судове засідання, не були належним чином підтверджені відповідними доказами.
В судове засідання 23.02.2023 року позивач не з'явився, про розгляд справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бутизаконним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 29.10.2021 року ОСОБА_1 перебувала на робочому місці в Державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру» з 08:09:30 год. до 16:30:24 год.
Згідно акту про неотримання трудової книжки, складеного 29.10.2021 року працівниками ДП «Центр державного земельного кадастру» ОСОБА_2 - начальником відділу по роботі з персоналом, ОСОБА_3 - провідним інженером з підготовки кадрів по роботі з персоналом, ОСОБА_4 - заступником директора департаменту правового забезпечення, вбачається, що ОСОБА_1 станом на кінець робочого дня 29.10.2021 року не з'явилась до відділу по роботі з персоналом для отримання копії наказу про звільнення та трудової книжки, про що протягом дня їй неодноразово наголошувалось.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довела той факт, що їй було відмовлено у видачі трудової книжки в день звільнення. Такі свої висновки суд першої інстанції ґрунтував насамперед на дослідженні представленого позивачем звукозапису, записаному на диску Sony CD-R 700MB з назвою файлу, датою та часом його запису.
На підставі вищевказаного запису суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що у позивача 29.10.2016 року о 16 год. 19 хв. відбувся діалог з ОСОБА_3 - провідним інженером з підготовки кадрів по роботі з персоналом, яка повідомила про доручення не видавати ОСОБА_1 трудової книжки разом з копією наказу про звільнення.
На підставі оцінки зазначеного звукозапису розмови суд відхилив представлений відповідачем акт від 29.10.2021 року про неотримання позивачем трудової книжки.
Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було представлено до справи компакт-диск Sony CD-R 700MB з аудіофайлами на ньому. Вказаний доказ на думку колегії суддів апеляційного суду не може вважатися належним з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. При цьому, відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст. 6 цього Закону, для ідентифікації автора електронного документа має використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч.4 ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
В даному випадку наданий позивачем електронний доказ не підписаний електронним цифровим підписом, а отже формально не відповідає вимогам, за якими такий документ можу бути прийнятий судом.
Крім того, колегія суддів апеляційного суду погоджується й з доводами апелянта про те, що до суду взагалі не було представлено жодного належного доказу з приводу того, кому саме належать зафіксовані у аудіофайлі голоси, навіть якщо б у суду й були підстави для врахування такого аудіозапису. При цьому такі заперечення висувалися відповідачем й на стадії розгляду справи у суді першої інстанції.
Відсутність відповідного висновку фоноскопічної експертизи, або іншого належного доказу з цього приводу, за умови заперечень особи щодо належності зафіксованого голосу, призводить до неможливості вважати такий аудіо запис належним доказом (правова позиція Верховного Суду, висловлена 22.08.2019 року у справі №712/8320/15-к).
Колегія суддів апеляційного суду також погоджується з доводам апелянта щодо ненадання судом першої інстанції жодної правової оцінки представленим відповідачем доказам щодо надсилання ним 08.11.2021 року на адресу позивача повідомлення про необхідність явки до ДП «Центр державного земельного кадастру» для отримання трудової книжки (а.с. 43-45). Із зазначених доказів вбачається, що відповідач засобами поштового зв'язку нагадав позивачу про необхідність отримання трудової книжки у зв'язку з припиненням трудових правовідносин та направив таке повідомлення на адресу позивача цінним листом. За таких умов неотримання позивачем трудової книжки відбулось з точки зору апеляційного суду саме за її волевиявленням, що в свою чергу призводить до відсутності підстав для задоволення позову.
У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
В задоволені позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про зобов'язання видати трудову книжку, копію наказу про звільнення, внесення запису до трудової книжки відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 3, код ЄДРПОУ 21616582) судовий збір у розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят три гривні) 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько