Справа № 214/3059/22
2/214/974/23
про залишення позовної заяви без руху
15 березня 2023 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Малаховська І.Б., дослідивши матеріали цивільної справи № 214/3059/22 за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним . ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд визнати недійсним договір №24/2022, який був укладений 10 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 150,000 грн, отриманих за недійсним правочином та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Ознайомившись із змістом позовної заяви, вбачається, що вона подана без додержання вимог, викладених в ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Так, згідно п. 2) ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Однак, представником позивача в порушення вимог зазначених в п.2)ч.1ст.177 ЦПК України до матеріалів цивільної справи не долучено доказів направлення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Таким чином позивачу необхідно додати до позовної заяви докази направлення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Так, згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Положеннями ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481,00 грн.
Разом з цим, при зверненні до суду позивачем не долучено до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, що суперечить вимогам Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір». При цьому, до позовної заяви додано заяву представника позивача, де він просить суд звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу позовної заяви до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним . Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений уст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Так, умови, визначені у п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Окремо слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним. Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази.
Однак позивачем, не долучено доказів, які б свідчили про беззаперечність скрутного майнового її стану
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору позивач та її представник не вказує конкретної підстави із зазначених у переліку вст. 8 Закону України «Про судовий збір», що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи наведене вище та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії. З урахуванням викладеного вище, суд у даному випадку не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору. Отже, з урахуванням викладеного та змісту позовних вимог, вбачається , що позивач просить визнати недійсним договір №24/2022, який був укладений 10 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 150,000 грн., отриманих за недійсним правочином. Тобто позивачем заявлено позовні вимоги майнового та немайнового характеру .
Відповідно до п.п.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру 1 500,0 грн. та судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру у розмірі 992,40 грн. або надати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати. Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, то згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, її необхідно залишити без руху та надати позивачу 10-денний строк для усунення виявлених недоліків, перебіг якого обчислювати з дня вручення копії цієї ухвали.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду. З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки, в іншому випадку вказана позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачу. Керуючись ст.ст.4, 19, 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Постановив: Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним залишити без руху та надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.175, ст.177 ЦПК України, який обчислювати з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачу разом з доданими до неї матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя І.Б. Малаховська