Справа № 183/2638/23
№ 1-кс/183/935/23
13 березня 2023 рокум. Новомосковськ Дніпропетровської області
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050020000318 від 07 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, про арешт майна,
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050020000318 від 07 липня 2022 року, про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначено, що наказом № 43 в/с від 31.05.2021 року ОСОБА_5 призначено охоронником 1-го розряду команди воєнізованої охорони Лисичанського міського відділу Управління поліції охорони в Луганській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» у складі органів Національної поліції України здійснює роботу поліція охорони.
Таким чином, ОСОБА_5 , працюючи у відповідному структурному підрозділі Національної поліції України, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Згідно ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
24.02.2022 року, збройні сили російської федерації, шляхом збройної агресії незаконно вторглись на територію Україну та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
14 березня 2022 року Указом Президента України №133/2022 продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
18 квітня 2022 року Указом Президента України №259/2022 продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
17 травня 2022 року Указом Президента України №341/2022 продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
З лютого 2022 року збройні сили рф шляхом збройної агресії здійснили тимчасову окупацію Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами.
Водночас, ОСОБА_5 в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
З початком збройної агресії рф проти України, ОСОБА_5 знаходився за місцем роботи у смт. Біловодськ Старобільського району Луганської області. Розпорядження керівництва щодо виїзду на підконтрольну Україні територію не виконав та залишився у окупованому росією смт. Біловодську.
Приблизно з квітня 2022 року, ОСОБА_5 діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно вступив та розпочав службу у так званому «біловодському районному відділі внутрішніх справ мвс лнр», тобто перейшов на бік ворога, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту та в умовах воєнного стану, вказані дії шкодять суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України. Цей підрозділ є частиною окупаційної адміністрації рф та розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні державної зради, а саме діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
14.02.2023 року у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Водночас, перебування підозрюваного ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території України позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 20.02.2023, 21.02.2023, 22.02.2023) відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru-procenko-vv-ta-povistki-pro-viklik-na-20022023-21022023-22022023 та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_1 , за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62022050020000318, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного, тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук, здійснення якого в подальшому доручено оперативному підрозділу Луганського управління ДВБ НП України.
Під час досудового розслідування встановлено, що згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за повним співпадінням, у ОСОБА_5 у власності перебуває:
земельна ділянка (кадастровий номер 4420655100:03:001:0174) площею 0,1357 га; АДРЕСА_1 ;
житловий будинок загальною площею 56,6 м2 з належними господарським будівлями і спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 ;
транспортний засіб марки «ВАЗ 21099», 1993 року випуску, об'єм двигуна - 1499 см.куб., номер двигуна НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , VIN - НОМЕР_5 , дата реєстрації 24.09.2019 року.
Санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає конфіскацію майна як вид покарання.
Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема відчуженню або знищенню майна, яке може бути конфісковане в дохід держави при ухваленні вироку суду.
Таким чином, слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав, просив його задовольнити.
За таких обставин слідчий суддя вважає, за можливе розглядати клопотання без участі прокурора.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши надані матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у п. 3 ч.2 ст.170 КПК України, тому слідчий суддя, з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також недопущення ухилення від відповідальності, що може призвести внаслідок вчинення реєстраційних дій щодо передачі прав на нерухоме майно іншим особам, з метою ухилення від відповідальності та унеможливлення конфіскації майна як виду покарання, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 107, 170, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050020000318 від 07 липня 2022 року, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме на:
1.земельну ділянку (кадастровий номер 4420655100:03:001:0174) площею 0,1357 га;
2.житловий будинок загальною площею 56,6 м2 з належними господарським будівлями і спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 ;
3.транспортний засіб марки «ВАЗ 21099», 1993 року випуску, об'єм двигуна - 1499 см.куб., номер двигуна НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_5 , дата реєстрації 24 вересня 2019 року.
Зобов'язати державних реєстраторів, посадових осіб Міністерства юстиції України, нотаріусів, посадових осіб сервісного центру МВС України в порядку виконання ухвали, внести записи до бази сервісного центру МВС України, Державного реєстру Іпотек, пов'язаних з перереєстрацією вищевказаного рухомого та нерухомого майна.
Зобов'язати уповноважений орган реєстрації прав на рухоме майно внести відповідні відомості про арешт майна до Єдиного Державного реєстру транспортних засобів.
Контроль за дотриманням прав власника арештованого майна, до скасування арешту, покласти на прокурорів, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 62022050020000318 від 07 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню і діє до закінчення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1