Справа № 560/957/23
іменем України
15 березня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якій просить суд:
- Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 23.03.2022 №141 о/с в частині припинення виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі пункту 8 розділу І Порядку 260 у зв'язку з відсутністю на службі без поважних причин з 21.03.2022.
- Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 21.03.2022 до дня звільнення зі служби в поліції - 13.06.2022.
- Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13.06.2022 №653 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби стосовно оперуповноваженого відділу оперативних розробок і боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_1 .
- Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13.06.2022 №262 о/с в частині звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого відділу оперативних розробок і боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
- Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу оперативних розробок і боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 14.06.2022.
- Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14.06.2022 до дня ухвалення рішення суду у справі з розрахунку 485,97 грн за кожен календарний день вимушеного прогулу.
- Рішення суду в частині поновлення на посаді та виплати грошового забезпечення у межах стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13.06.2022 №262 позивача звільнено зі служби в поліції на підставі статті 77 частини першої пункту 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Позивач не погоджується з його звільненням та зазначає, що 24.02.2022, після початку повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ на територію України прибув за тривогою до приміщення Головного управління, де було оголошено про введення воєнного стану та доведено розпорядження отримати зброю та нести службу у вказаному режимі. Вказує, що протягом 24 та 25 лютого 2022 перебував у службовому приміщенні ГУНП в Донецькій області, виконував завдання з охорони вказаної будівлі, документації та майна підрозділу. Позивач зазначає, що увечері 26.02.2022 від свого безпосереднього керівника ОСОБА_2 дізнався, що готується евакуація, однак враховуючи відсутність власного транспорту 26.02.2022 залишився з родиною в м. Маріуполі.
Позивач стверджує, що 27.02.2022 його безпосередній керівник ОСОБА_2 повідомив, що від керівництва надійшов наказ повертатися до м. Маріуполя та продовжувати несення служби, у зв'язку з чим він, особовий склад відділу, а також керівництво Управління карного розшуку ГУНП в Донецькій області перебувають на території м. Маріуполя. Також позивач від ОСОБА_2 отримав вказівку перебувати за місцем проживання і чекати подальших наказів, запевнивши, що в разі екстреної евакуації його забере службовий автомобіль. Першу половину березня 2022 перебував на 17-ому мікрорайоні, а після значного руйнування цього району перемістився на сел. Мирний в Кальміуському районі де знаходився до початку квітня 2022 року. Вказує, що приблизно 10.04.2022 його затримали та помістили до табору тримання полонених та наприкінці травня 2022 звільнили.
Позивач зазначає, що в подальшому перетнув кордон російської федерації та республіки білорусь, перемістився до Республіки Польща, після чого повернувся на територію України, де знайшов тимчасовий прихисток у м. Хмельницькому. Позивач вважає накази ГУНП в Донецькій області про накладення на нього дисциплінарного стягнення та про звільнення зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби незаконними та протиправними, оскільки жодних дисциплінарних проступків не вчиняв.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.01.2023 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог ухвали, 01.02.2023 позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.02.2023 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, визнавши причини пропуску строку звернення до суду поважними та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.02.2023 витребувано у відповідача докази.
Головне управління Національної поліції України в Донецькій області, заперечуючи проти позовних вимог, 14.02.2022 подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що звільнення позивача у зв'язку з реалізацію накладеного дисциплінарного стягнення здійснено відповідачем на підставі та в порядку передбаченому чинним законодавством. Вказує, що усьому особовому складу було доведено інформацію про необхідність прибуття 26.02.2022 до Покровського РУП ГУНП в Донецькій області. У свою чергу позивач за місцем дислокації не прибув, навіть після того, як вже перебував на підконтрольній Україні території. Наполягає на тому, що у позивача не було бажання продовжувати службу у Національній поліції, що підтверджується перепискою з колегою. Вказує, що 25.02.2022 ГУНП в Донецькій області видано наказ №330 "Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області" та встановлено необхідність прибуття підпорядкованих працівників до тимчасового місця несення служби 26.02.2022 о 08:45 (м. Покровськ), тимчасовим місцем несення служби особового складу Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в Донецькій області. Зазначає, що позивачу було достеменно відомо про евакуацію працівників поліції на підконтрольну Україні територію, за весь цей проміжок часу з моменту прибуття до Хмельницького, позивач зі своїм керівництвом не зв'язувався, не телефонував, що свідчить про небажання у подальшому служити народові України.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує, що позивач самоусунувся від виконання службових обов'язків, у той час, як вступаючи на службу, складав Присягу на вірність Українському народові. Вважає, що позивач розумів наслідки своїх дій. Зазначає, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку вимагає від особи поліцейського надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
Від позивача 20.02.2023 надійшла відповідь на відзив, у якій вказує, що ознайомлення з наданими відповідачем доказами засвідчило, що вони не тільки не підтверджують наявність в його діях дисциплінарного проступку, а навпаки, доводять його невинуватість у його вчиненні та відсутність на робочому місці з об'єктивних, незалежних від нього причин. Просить позов задовольнити повністю.
Від представника відповідача 22.02.2023 надійшло заперечення на відповідь на відзив у якому вказує, що звернення позивача вдруге до Головного управління щодо готовності пройти усі перевірки задля поновлення на службі, сприймається як створення видимості зацікавленості у проходженні служби та штучних доказів. Оскільки позивач після прибуття на підконтрольну територію України на протязі майже 7 місяців не виявляв такого бажання, як при зверненні до Головного управління у перший раз, яке мало місце 22.11.2022. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Крім того, у відзиві на позовну заяву та у запереченні на відповідь на відзив представник відповідача наголошує на тому, що позивач пропустив строк звернення до суду. Суд критично ставиться до таких тверджень представника відповідача та наголошує, що оцінка вказаним обставинам надана судом в ухвалах суду від 24.01.2023 та від 02.02.2023. З вказаними ухвалами сторони ознайомлені, оскільки зареєстровані в підсистемі "Електронний суд".
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України.
ГУНП в Донецькій області 25.022022 видано наказ №330 "Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області" та встановлено необхідність прибуття підпорядкованих працівників до тимчасового місця несення служби 26.02.2022 о 08:45 (м. Покровськ), тимчасовим місцем несення служби особового складу Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в Донецькій області.
Згідно з рапортом заступника начальника УКР ГУНП в Донецькій області В.Єфремова, 26.02.2022 на оперативній нараді ним доведено начальникам відділів та сектору УКР ГУНП в Донецькій області вимоги наказу про необхідність прибуття 26.02.2022 до Покровського РУП ГУНП в Донецькій області. В подальшому, вказану інформацію начальниками відділів та сектору управління доведено до особового складу. 25, 26 та 27 квітня 2022 року на службу не вийшли 6 працівників управління карного розшуку, в тому числі ОСОБА_1 . З метою встановлення обставин неприбуття до місця дислокації, у присутності заступника начальника відділу УКР ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_3 та старшого оперуповноваженого в ОВС УКР ГУНП в Донецькій області підполковника поліції О. Калістратова, здійснено телефонні дзвінки на особистий номер позивача, однак абонент перебував не в зоні дії мобільного оператора.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 23.03.2022 №141 о/с на підставі пункту 8 розділу І Порядку умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, позивачеві припинено виплату грошового забезпечення у зв'язку з відсутністю на службі без поважних причин з 21.03.2022.
На підставі рапорту заступника начальника управління карного розшуку ГУНП в Донецькій області підполковника поліції В. Єфремова про те, що порушуючи вимоги наказу ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 №330 "Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області", згідно з яким тимчасовим місцем несення служби особового складу Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в області та встановлено строк прибуття до вказаного підрозділу до 26.02.2022, окремі працівники УКР ГУНП в Донецькій області туди не прибули. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарних проступків, на виконання вимог ст. ст. 14, 15 (з урахуванням особливостей, визначених розділом V) Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VІІІ (зі змінами), наказу МВС України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області прийнято наказ від 23.05.2022 №563 "Про призначення службового розслідування".
Відповідно до пояснення ОСОБА_4 від 30.05.2022 та ОСОБА_5 від 01.06.2022, наказом начальника ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 №330 "Про визначення тимчасового місця несення служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області" тимчасовим місцем несення служби особового складу УКР ГУНП в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в області, та начальником ГУНП встановлено строк прибуття до вищевказаного підрозділу до 26.02.2022. Стосовно ОСОБА_1 встановлено, що 14.04.2022 він був затриманий представниками НЗФ т.з. "МВД ДНР" та російських окупаційних військ в м. Маріуполі та поміщений до виправної колонії розташованої в м. Маріуполі та поміщений до виправної колонії розташованої в м. Оленівка Донецької області, на тимчасово окупованій території. Однак, 23.05.2022 в месенджері "Viber" В. Дончевський написав, що його відпустили, на теперішній час він знаходиться за місцем мешкання батьків в Луганській області (точну адресу він не вказав) на тимчасово окупованій території та намагається виїхати на підконтрольну Україні територію через територію третіх країн. До теперішнього часу більше на зв'язок з керівництвом не виходив.
Згідно з висновком "Службового розслідування за фактом не прибуття до визначеного місця дислокації ГУНП в Донецькій області окремих працівників УКР ГУНП в Донецькій області" затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області 06.06.2022, за порушення службової дисципліни, що виразилося в недотриманні вимог п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пп. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", а саме у неприбутті до визначеного місця несення служби та тривалій відсутності на службі без поважних причин, оперуповноваженого відділу оперативних розробок і боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки управління карного розшуку ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13.06.2022 №653 наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13.06.2022 №262 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі статті 77 частини першої пункту 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) відповідно до розділу VІІ Закону України "Про Національну поліцію" з 13.06.2022 без встановлення премії в червні місяці.
На заяву позивача від 22.11.2022 листом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 20.12.2022 №3455/12/01-2022 позивача повідомлено, що ознайомитись з матеріалами службового розслідування він може в адміністративній будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в робочі дні з 09:00 до18:00.
Не погоджуючись з наказами Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 23.03.2022 №141 о/с, від 13.06.2022 №653, від 13.06.2022 №262 о/с, підставами звільнення зі служби в поліції та невиплатою щомісячної грошової винагороди, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580 Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону №580 визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина 3 статті 11 Закону № 580).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону № 580 визначено обов'язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 60 Закону № 580 визначено, що відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 580 у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Частиною 1 статті 19 Закону № 580 визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону №580).
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з частинами 1-3 статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Отже, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки, особливо в період введення у державі воєнного стану.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту).
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Згідно з частинами 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 6 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України (частина 7 статті 15 Дисциплінарного статуту).
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (частина 15 статті 15 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 1 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Згідно з частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частини 1 статті 24 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок № 893), який, зокрема, містить положення аналогічні вищенаведеним нормам Дисциплінарного статуту.
Пунктом 1 розділу ІІ «Призначення службового розслідування» Порядку №893 передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно пункту 1 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Окрім того, пунктом 4 Розділу V вказаного Порядку передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно пункту 7 розділу V «Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією» Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Правила оформлення матеріалів службового розслідування наведені у розділі VI Порядку №893.
Зокрема, у пункті 4 розділу VI Порядку №893 зазначено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Частиною дев'ятою статті 20 Дисциплінарного статуту передбачено, що застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Частиною другою статті 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 27 Дисциплінарного статуту виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт (абзац 3 частини третьої статті 27 Дисциплінарного статуту).
Згідно пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Зі встановлених обставин справи вбачається, що службове розслідування відносно порушення позивачем службової дисципліни було призначено письмовим наказом керівника від 23.05.2022 №563, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, на підставі рапорту заступника начальника управління карного розшуку ГУНП в Донецькій області підполковника поліції В. Єфремова про те, що порушуючи вимоги наказу ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 №330 "Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області", згідно з яким тимчасовим місцем несення служби особового складу Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в області та встановлено строк прибуття до вказаного підрозділу до 26.02.2022, окремі працівники УКР ГУНП в Донецькій області туди не прибули, в тому числі позивач.
Вказане службове розслідування було проведено з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарних проступків, на виконання вимог ст.ст. 14, 15 (з урахуванням особливостей, визначених розділом V) Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VІІІ (зі змінами), наказу МВС України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Також з обставин справи вбачається, що на обґрунтування позовних вимог позивач надав, зокрема, довідку міністерства юстиції донецької народної республіки Волновахської виправної колонії Державної служби виконання покарань №336 від 17.05.2022, відповідно до якої позивач був затриманий 17.04.2022 о 13:30, звільнений 17.05.2022 о 13:30.
Згідно зі ч. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Крім того, дисциплінарне стягнення до позивача застосовано за неприбуття до визначеного місця несення служби та тривалій відсутності на службі без поважних причин, а саме того, що позивач, порушуючи вимоги наказу ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 №330 "Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області", згідно з яким тимчасовим місцем несення служби особового складу Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в області та встановлено строк прибуття до вказаного підрозділу до 26.02.2022, позивач туди не прибув.
Відповідно до пояснення ОСОБА_4 від 30.05.2022 та ОСОБА_5 від 01.06.2022, в месенджері "Viber" В. Дончевський 23.05.2022 написав, що його відпустили, на теперішній час він знаходиться за місцем мешкання батьків в Луганській області (точну адресу він не вказав) на тимчасово окупованій території та намагається виїхати на підконтрольну Україні територію через територію третіх країн. До теперішнього часу більше на зв'язок з керівництвом не виходив.
Суд також критично ставиться до тверджень позивача стосовного того, що він хвилювався за своє життя, а тому видалив усі контакти з телефону та не міг зв'язатися з керівництвом чи з іншими працівниками управління. Суд зауважує, що перебуваючи на підконтрольній України території, позивач мав можливість дізнатися контакти Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в мережі "Інтернет" чи за допомогою будь-яких соціальних мереж. Натомість позивач лише 22.11.2022 звернувся до відповідача із заявою про надання інформації.
Згідно наданих відповідачем матеріалів службового розслідування, вказані вище обставини були встановлені дисциплінарною комісією на підставі пояснень працівників поліції, які прибули на місце дислокації в м. Покровськ.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач був обізнаний про місце дислокації та інформацією про необхідність прибуття 26.02.2022 до Покровського РУП ГУНП в Донецькій області. В той же час він і не був позбавлений можливості проявити зацікавленість щодо місця дислокації підрозділу, де проходить службу.
Окрім цього, згідно матеріалів справи, позивачу в месенджері Telegram направлялися листи, в яких йому повідомлялося про проведення службового розслідування та необхідності надання пояснень відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Крім того, на заяву позивача від 22.11.2022 листом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 20.12.2022 №3455/12/01-2022 позивача повідомлено, що ознайомитись з матеріалами службового розслідування він може в адміністративній будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в робочі дні з 09:00 до18:00.
Однак, позивач не надає жодних обґрунтувань та доказів, чому перебуваючи з вересня 2022 року у м. Хмельницькому в статусі внутрішньо переміщеної особи (що підтверджується довідкою від 09.09.2022 №6825-5002109932), він не виявив бажання з'явитися до місця дислокації Головного управління Національної поліції в Донецькій області, а саме у м. Покровськ для ознайомлення з матеріалами службового розслідування чи повідомлення керівництва про бажання продовжити проходження служби у Національній поліції.
Щодо тверджень позивача стосовно того, що втрата всього майна і абсолютна невизначеність майбутнього, у сукупності з пережитими подіями спричинили істотну психологічну травму та викликали розлади, для подолання яких позивач змушений був звертатися за професійною допомогою психолога, суд зазначає наступне.
Рішення позивача про виїзд до місця перебування сім'ї було прийняте саме у зв'язку з військовою збройною агресією російської федерації проти України, однак зазначене, на переконання суду, не є для поліцейського поважною причиною для самовільного залишення місця служби та дислокації підрозділу, де служив останній. При цьому, поліцейський не наділений повноваженнями самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.
Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 по справі №815/4463/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76889399) сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12.01.2012 у справі "Горовенки та Бугара проти України" зазначив, що уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічний правовий висновок здійснено Верховним Судом у постанові від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76615256).
Отже, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі №814/2530/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91571566) зазначив, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №802/1150/17-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81046498) вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 не прибув на робоче місце для несення служби за місцем дислокації у місто Покровськ згідно наказу ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 № 330 та відсутній на службі до цього часу. До Головного управління Національної поліції в Донецькій області жодного разу не з'явився, а лише один раз 22.11.2022 звернувся з письмовою заявою про надання інформації.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивачем учинялись будь-які дії для того, щоб прибути до місця несення служби у м. Покровськ чи повідомлення стосовно причин свого неприбуття.
Також судом взято до уваги, що навіть спілкуючись з колегою в месенджері "Viber", що підтверджується поясненнями ОСОБА_4 від 30.05.2022 та ОСОБА_5 від 01.06.2022, позивач не сказав свою точну адресу місця перебування.
Суд визнає таким, що підтверджується встановленими обставинами справи факт допущення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді неприбуття до місця тимчасової дислокації для подальшого несення служби, будучи при цьому проінформованим наказом ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 № 330 про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області.
Дисциплінарний проступок позивача виявився у скоєнні ним вчинку, що дискредитує звання поліцейського Національної поліції України, у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчинення дій несумісних з вимогами, що пред'являються до особи, яка перебуває на службі в поліції в частині дотримання службової дисципліни.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується учинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13.06.2022 №653 та від 13.06.2022 №262 о/с не підлягають задоволенню.
У ході судового розгляду справи позивачем не наведено будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку.
На переконання суду, висновок службового розслідування сформований з урахуванням не тільки норм чинного законодавства та у межах компетенції, а також із врахуванням реального військового стану в Державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими.
Враховуючи, що судом встановлено факт відсутності позивача в місці тимчасової дислокації Головного управління Національної поліції в Донецькій області та не виконання ним без поважних причин своїх службових обов'язків, відповідачем на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 23.03.2022 №141 о/с правомірно припинено виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі пункту 8 розділу І Порядку 260 у зв'язку з відсутністю на службі без поважних причин з 21.03.2022.
Тому, позовні вимоги щодо виплати позивачеві грошового забезпечення є безпідставними, необґрунтованими й задоволенню не підлягають.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач довів законність оскаржуваного звільнення з публічної служби. Натомість доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Донецькій області (вул. Мандрика, 7, м. Покровськ, Донецька область, 85300 , код ЄДРПОУ - 40109058)
Головуючий суддя О.О. Михайлов