Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
15 березня 2023 р. справа № 520/1762/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» (вул. Чернишевська, буд. 66, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 34631027) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №0003740415 від 10 січня 2023 року, винесене щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВААГРО УКРАЇНА».
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв'язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 10 січня 2023 року на підставі акта перевірки №5543/20-40-04-15-02/34631027 від 20.12.2022 Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0003740415 від 10.01.2023 про застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України у розмірі 1020,00 грн. за кодом платежу 11020300 (податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів). 26 вересня 2022 року Позивач через електронний кабінет платника податків звернувся до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області із заявою про неможливість виконання податкових обов'язків (далі - Заява). У своїй Заяві Позивач вичерпним чином зазначив які саме податкові обов'язки він не може виконати. Зокрема зазначив, що не має можливості подати декларацію з податку на прибуток за період з 1 кварталу 2022 року до скасування воєнного стану. 04 листопада 2022 року Головним управлінням Державної податкової служби в Харківській області було прийнято рішення №2217/20-40-18-04-25 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку. Позивач вважає, що оскільки підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стала реалізація законного права Позивача підтвердити неможливість виконання своїх податкових обов'язків, зокрема щодо подання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2022 року і до кінця воєнного стану, а також враховуючи, що остаточного рішення суду стосовно оскарження рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №2217/20-40-18-04-25 від 04 листопада 2022 року прийнято не було, то застування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій є необґрунтованим та неправомірним. З огляду на вказане, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представником відповідача - Головним управлінням ДПС у Харківській області, надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем було неналежно виконано встановлений законодавством податковий обов'язок, а саме порушено граничний термін подання податкової звітності. Тому податкове повідомлення-рішення прийнято вірно та з урахуванням норм чинного законодавства.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену в адміністративному позові.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» зареєстровано в якості юридичної особи, має ідентифікаційний код 34631027.
Старшим державним інспектором Київського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області Корнієнко Наталією Петрівною на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І та в порядку п.п. 75.1.1 п. 75.1 статті 75, статті 76 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2022 року - 3 квартали 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВААГРО УКРАЇНА».
За результатами камеральної перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області складено акт від 20 грудня 2022 року №5543/20-40-04-15-02/34631027, яким встановлено порушення вимог:
- підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме, встановлено несвоєчасне подання ТОВ «Новаагро Україна» (п.н. 34631027) податкової декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2022 року - 3 квартали 2022 року. Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 розділу II ПК України.
На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Харківській області №5543/20-40-04-15-02/34631027 від 20.12.2022 контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0003740415 від 10 січня 2023 року про застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України у розмірі 1020,00 грн., за кодом платежу 11020300 (податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів).
Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0003740415 від 10.01.2023 звернувся з адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням наведеним у пп. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
В силу обов'язків, закріплених у ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до вимог статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок с безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) па користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (підпункт 46.1 етапі 46 ПК України).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України).
Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпунктом 69.1 вказаного пункту передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Також, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року №2260-ІХ внесено зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому, нормами цього підпункту скасовується дія мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-15).
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок №225).
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №225 передбачено, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №225 контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - Рішення) за формою, що додається. З аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податків звільняється щодо строків подання звітності, відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України, тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
З огляду на вказане, суд зауважує, що за результатами розгляду заяви позивача від 04 листопада 2022 року Головним управлінням Державної податкової служби в Харківській області було прийнято рішення №2217/20-40-18-04-25 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
Таким чином, позивач зобов'язаний був дотриматись норм чинного законодавства відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України та своєчасно подати податкові декларації з податку на прибуток підприємств до контролюючого органу.
З матеріалів справи судом встановлено, що в порушення норм підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України ТОВ «Новаагро Україна» подано:
- податкова декларація за 1 квартал з податку на прибуток підприємств (дата фактичного подання 01.12.2022, граничний термін подання 19.07.2022);
- податкова декларація за 2 квартал з податку на прибуток підприємств (дата фактичного подання 05.12.2022, граничний термін подання 09.08.2022);
- податкова декларація за 3 квартал з податку на прибуток підприємств (дата фактичного подання 09.11.2022, граничний термін подання 05.12.2022).
Доказів на спростування вказаного позивачем не надано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області №0003740415 від 10 січня 2023 року, є правомірним та не підлягає скасуванню.
При цьому, суд відмічає, що нормами ПК України не передбачено жодних заборон щодо прийняття органом рішення про застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 120.1 статті 120 розділу II ПК України за результатами проведення камеральної перевірки, у разі оскарження рішення контролюючого органу щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку в судовому порядку.
Таким чином, твердження позивача, викладені в адміністративному позові, не підтверджують порушення норм діючого законодавства з боку контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
При цьому суд наголошує, що позивачем не наведено та не надано жодного доказу в спростування висновків акту перевірки. Під час розгляду справи судом встановлено, що висновки акту перевірки ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених контролюючим органом.
З огляду на те, що позивач не спростовує встановлених актом перевірки порушень, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийняття Головним управлінням ДПС у Харківській області оскаржуваного рішення, та як наслідок відсутність підстав для його скасування.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення винесено контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірним. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» (вул. Чернишевська, буд. 66, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 34631027) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 15.03.2023.
Суддя Біленський О.О.