про залишення позовної заяви без руху
15 березня 2023 року Справа № 480/1232/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку 06.02.2023 (згідно штемпелю поштового відділення на поштовому конверті) звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 в якій просить:
1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , що виявилися у відмові надати ОСОБА_1 обов'язкові при звільнені документи, розрахунки вислуги років затверджені в кадровому центрі територіальної оборони міністерства оборони України, що запитувалися;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати протягом тридцяти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду ОСОБА_1 обов'язкові при звільнені документи, розрахунки вислуги років, які затвердженні (зареєстровані) в кадровому центрі територіальної оборони міністерства оборони України, що запитувалися.
Ухвалою суду від 20.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заявив клопотання про залишення без розгляду позову з огляду на те, що позивач пропустив строк звернення з цим позовом до суду.
Перевіривши матеріали справи та доводи заявленого клопотання, судом після відкриття провадження у справі було встановлено, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, згідно ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із змісту даних норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з позову, спірні правовідносини виникли у зв'язку з проходженням позивачем публічної служби, зокрема, предметом спору є правомірність дій відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 обов'язкові при звільнені документи, розрахунки вислуги років затверджені в кадровому центрі територіальної оборони міністерства оборони України, що запитувалися.
При цьому, потрібно враховувати, що відповідно до частин 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ч.1); у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Втім, Законом України від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України.
Приписами частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116), Закон №2352-IX набув чинності 19.07.2022.
Відтак, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з цим позовом, у спорах, пов'язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, у тому числі щодо спорів про належні до виплати суми заробітної плати (грошового забезпечення) та інші виплати, пов'язані з проходженням та звільненням з публічної служби, встановлюється місячний строк.
Враховуючи вищевказане, а також з огляду на зміст позовних вимог, про порушення своїх прав позивач дізнався 20.06.2022, оскільки саме 20.06.2022 ОСОБА_1 вперше звернувся із заявою до відповідача щодо надання спірних документів. Однак, з позовом до суду позивач звернувся лише 06.02.2023 (згідно штемпелю поштового відділення на поштовому конверті), тобто з пропуском місячного строку звернення з позовом до суду.
При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку з зазначенням підстав поважності та відповідних доказів суду надано не було.
Відтак, позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України.
В силу п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, у випадку встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та у випадку відсутності заяви про поновлення такого строку, з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд має залишити позовну заяву без руху для надання позивачу строку на усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без руху у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду та надання позивачеві можливості подати заяву про поновлення такого строку та доказів на підтвердження поважності пропуску такого строку, встановивши строк, з урахуванням ст. 123 КАС України для усунення недоліків 10 днів з дня отримання цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 122, 161, 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважності причин пропуску та доказів на їх підтвердження.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко