15 березня 2023 року м. Рівне №460/49273/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави
доДеражненської сільської ради
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
Керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави до Деражненської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності Деражненської сільської ради в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №66057, площею 200кв.м., що розташоване за адресою: вул.Незалежності, 3, с.Постійне, Рівненський район, Рівненська область, зобов'язання Деражненської сільської ради вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №66057, площею 200кв.м., що розташоване за адресою: вул.Незалежності, 3, с.Постійне, Рівненський район, Рівненська область, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту".
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що невжиття визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційного укриття №66057, до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.
Ухвалою суду від 05.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Деражненська сільська рада у встановлений судом строк відзиву не подала.
Поряд з цим, 09.12.2022 від Деражненської сільської ради надійшла заява про визнання позову.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
До комунальної власності Деражненської сільської ради належить протирадіаційне укриття №66057 площею 200кв.м, розташоване за адресою: вул.Незалежності, 3, с.Постійне, Рівненський район, Рівненська область.
14.07.2022 комісією у складі заступника сільського голови Деражненської сільської ради Володимира Мокляка, дільничого інспектора Національної поліції Віктора Кривчука, начальника 1 ДПРП 7ДПРЗ ГУ ДСНИС України в Рівненській області Юрія Очка, спеціаліста 1 категорії Деражненської сільської ради Петра Чернецького, начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Миколи Романюка проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту, що розміщене за адресою: ул.Незалежності, 3, с.Постійне, Рівненський район, Рівненська область.
За результатами оцінки складено Акт, згідно якого укриття визначено як не готове до використання за призначенням, тобто таке, що підлягає доукомплектуванням необхідним майном, належного оформлення документації, через що не здатний забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров'я людей.
Балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №66057 є Деражненська сільська рада.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.
Частиною третьою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Суд звертає увагу те, що в органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (Державної служби України з надзвичайних ситуацій) відсутні повноваження щодо звернення з позовом про спонукання суб'єктів господарювання до приведення в належний стан і готовність до використання за призначенням захисних споруд цивільного захисту.
Пунктом 48 частини 2 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) не закріплено за органами Державної служби України з надзвичайних ситуацій повноваження щодо звернення до адміністративного суду із вищезазначеними позовними вимогами.
Отже, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України "Про прокуратуру" повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров'я в разі військової агресії.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 820/4717/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, подання прокурором позову є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.
Відповідно до ст.50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід'ємне право на життя, обов'язок держави - захищати життя людини.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 на території України з 24.02.2022 на 30 діб введено воєнний стан, який продовжений до 21.11.2022 на підставі указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
Згідно із статтею 3 Закону України «Про оборону України», підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об'єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 2 КЦЗ України, захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.
Цивільним захистом, відповідно до статті 4 КЦЗ України, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 КЦЗ України, громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.
Згідно з частиною четвертою статті 32 КЦЗ України, для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.
Відповідно до частини п'ятої статті 32 КЦЗ України, порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі - Порядку) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.
Відповідно до частини восьмої статті 32 КЦЗ України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
У відповідності до пункту 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.
Згідно із пунктом 10 Порядку, балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.
Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб'єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.
Частиною першою статті 20 КЦЗ України визначено, що до завдань та обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.
Згідно із пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.
Відповідно до пункту 1 Розділу І Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимог).
Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.
Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об'єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.
Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).
Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.
Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв'язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.
За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.
У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).
Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб'єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статті 32 КЦЗ України та пунктом 9 Порядку.
Станом на початок збройної агресії проти України так і на даний час захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №66057, що розміщена за адресою: вул.Незалежності, 3, с.Постійне, Рівненський район, Рівненська область, перебуває в стані не готовності до використання за призначенням, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення.
Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційного укриття №66057 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.
Відповідно до частини 1 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з частиною 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Частиною 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.
Таким чином, оскільки позивач визнає позов, а обставини, з приводу якого подано позову, не підлягають доказуванню і суд не має сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави до Деражненської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Деражненської сільської ради в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційне укриття №66057, площею 200кв.м, розташованого за адресою: вул.Незалежності, 3, с.Постійне, Рівненський район, Рівненська область.
Зобов'язати Деражненську сільску раду вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційне укриття №66057 площею 200кв.м, розташоване за адресою: вул.Незалежності, 3, с.Постійне, Рівненський район, Рівненська область, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави (вул. Княгині Ольги, 36,м .Здолбунів,Рівненська область,35700. ЄДРПОУ/РНОКПП 02910077)
Відповідач - Деражненська сільська рада (вул. Шевченка, 49,с.Деражне,Рівненський район, Рівненська область,35053. ЄДРПОУ/РНОКПП 04386166)
Повний текст рішення складений 15.03.2023.
Суддя Олег ГРЕСЬКО