15 березня 2023 року м. Рівне №460/51670/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату податкового боргу (недоїмки), рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області від 08.12.2021 року № 0030190-1303-1708 про сплату податкового боргу на загальну суму 10488,03 грн., який складається: 2984,38 грн. - штрафні санкції, 7503,65 грн. - пеня.
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що передумовою та підставою для надсилання платнику податків податкової вимоги про сплату податкового боргу є наявність у платника такого податкового боргу. У відповідь на адвокатський запит відповідач повідомив, що сума штрафної санкції становить 1492,19 грн за порушення термінів сплати податкових зобов'язань, визначених актом перевірки №00263/1751/350219073 від 25.05.2012 (податкове повідомлення-рішення від 17.09.2015 №0023761700). Однак, у податковій вимозі від 08.12.2021 №0030190-1303-1708 зазначено суму штрафної санкції 2984,18 грн. Просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою суду від 05.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає, зазначає, що за позивачем обліковується заборгованість в загальному розмірі 8995,84 грн, яка складається з штрафних санкцій в сумі 1492,19 грн та пені в сумі 7503,65 грн. дана заборгованість виникла за результатами контрольно-перевірочної роботи, застосованих штрафних санкцій (податкове повідомлення-рішення від 17.09.2015 №0023761700). Дане ППР не оскаржувалося позивачем, тому податкове зобов'язання є узгодженим. Відповідач вказує, що на момент формування оскаржуваної податкової вимоги згідно інтегрованої картки платника податків та розрахунку виникнення боргу станом на 07.12.2021, нарахування штрафної санкції помилково відбулося двічі. Однак, дана помилка не скасовує податкове зобов'язання боржника. Таким чином, позивач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 отримав податкову вимогу форми «Ф» від 08.12.2021 №0030190-1303-1708 про те, що станом на 07.12.2021 сума його податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб становить 10488,03 грн., в тому числі: штрафні санкції - 2984,38 грн, пеня - 7503,65 грн.
Не погоджуючись з вказаною податковою вимогою, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статі 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З аналізу даних норм закону вбачається, що податкова вимога - це акт індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, який встановлює обов'язок платнику податків щодо сплати суми податкового боргу, тобто зобов'язань, які є узгодженими та набули статусу такого податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Суд зазначає, що сума податкового боргу, визначена у податковій вимозі від 08.12.2021 №0030190-1303-1708, становить 10488,03 грн, в тому числі штрафні санкції - 2984,38 грн, пеня - 7503,65 грн.
При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що нарахування штрафної санкції відбулося помилково двічі, а в подальшому після адвокатського запиту позивача розрахунок виникнення податкової заборгованості був виправлений, скоригований і сума штрафних санкцій становить 1492,19 грн, пеня - 7503,65 грн, загальна сума податкового боргу - 8995,84 грн.
На виконання підпункту 19-1.1.8 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Відповідно до підпункту 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Пунктом 71.1 ст. 71 ПК України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до абзаців 1, 4, 5 п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційна система) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
З метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, керуючись вимогами Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року№ 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» і підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року №5 затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цей Порядок визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Інтегрованою карткою платника є форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу (пункт 2 розділу І Порядку).
Відповідно до п. 3 розділу І Порядку оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі.
Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень.
Оперативний облік та звітність податкових органів ґрунтується на таких принципах:
нарахування - показники фіксуються в оперативному обліку згідно з правилами оподаткування, установленими Кодексом та іншими законодавчими актами з питань податкового законодавства;
превалювання сутності над формою - законність відображення облікових операцій та відповідність їх сутності;
повне висвітлення - звітність податкових органів має містити інформацію, яка всебічно характеризує стан розрахунків платників податків з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування;
безперервність - виконання повноважень та функцій податкових органів здійснюється виходячи з припущення, що їх діяльність буде тривати і надалі;
єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх показників в інформаційній системі та звітності податкових органів в єдиній грошовій одиниці.
Відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи (п. 4 розділу І Порядку).
Слід відмітити, що до 05.04.2021 аналогічні положення містив Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №751/28881.
Так, пунктом 1 розділу ІІ цього Порядку визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис. Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДПС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДПС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.
Як вбачається з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 податковий борг позивача по орендній платі з фізичних осіб станом на 07.12.2021 становив 10488,03 грн.
Відповідно до даних скоригованої інтегрованої картки на підставі службової записки від 21.02.2022 податковий борг позивача станом на 31.01.2022 становить 8995,84 грн, в тому числі 1492,19 грн штрафних санкцій та 7503,65 грн пені.
Відповідно до підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
Згідно з пунктом 60.4 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок помилкових дій контролюючого органу сума штрафних санкцій в інтегрованій картці обліковувалася в подвійному розмірі.
Відповідач відкоригував суму боргу в інтегрованій картці позивача, тобто здійснив зменшення податкового боргу.
При цьому, в силу вимог підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 ПК України оскаржувана податкова вимога вважається відкликаною.
Отже, відповідач фактично зменшив суму штрафних санкцій, зазначених в оскаржуваній податковій вимозі, однак контролюючий орган не виконав вимог п.60.4 ст.60 ПК України, так як не відкликав цю податкову вимогу, що вказує на протиправність оскаржуваної вимоги.
Потрібно враховувати, що саме контролюючий орган за своїм рішенням зменшив розмір боргу, вказаний у оскаржуваній податковій вимозі (його порушення), а не платник частково сплатив цей борг, тому немає підстав застосовувати п.59.5 ст.59 ПК України відповідно якого, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відтак, визначення суми податкового боргу відповідно до спірної податкової вимоги є протиправним, оскільки матеріалами справи підтверджено відсутність будь-яких підстав для виникнення боргу саме в такому розмірі, а відповідачем в силу приписів частини 2 статті 71 КАС України не доведено правомірності такого рішення.
Таким чином, податкова вимога Головного управління ДПС у Рівненській області від 08.12.2021 року № 0030190-1303-1708 про сплату податкового боргу на загальну суму 10488,03 грн., який складається: 2984,38 грн. - штрафні санкції, 7503,65 грн. - пеня, підлягає скасуванню.
Крім того, суд зазначає, що у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже невиконання платником податку обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття такого зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Проте за наявності певних обставин, визначених законодавством, податковий борг може бути визнаний безнадійним та списаний.
Відповідно до пункту 101.1. статті 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном «безнадійний» розуміється:
податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;
податковий борг фізичної особи, яка:
визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
понад 720 днів перебуває у розшуку;
податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу;
податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;
податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Відповідно до пункту 101.5. статті 101 ПК України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Строки давності та їх застосування визначені у статті 102 ПК України.
Відповідно до пункту 102.1. статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
За правилами пункту 102.4. статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Аналізуючи зазначені норми ПК України, суд дійшов висновку, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов'язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов'язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов'язок не є виконаним.
У такому разі контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
З матеріалів справи установлено, що податковий борг, який обліковується за позивачем в інтегрованій картці ОСОБА_1 по орендній платі з фізичних осіб, зокрема по штрафних санкціях в розмірі 1492,19 грн та пеня в розмірі 7503,65 грн, в загальному розмірі 8995,84 грн, виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.09.2015 №0023761700.
Однак, контролюючий орган не ініціював процедуру стягнення з позивача податкового боргу шляхом звернення до суду з позовом у межах 1095 днів. Доказів протилежного відповідачем не надано.
За даними ЄДРСР і КП ДСС податковий орган не звертався в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Механізм списання безнадійного податкового боргу було визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №577 від 10.10.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376, наразі - Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства
фінансів України №220 від 28.07.2022, який зареєстрований в Міністерстві
юстиції України 10.08.2022 за № 908/38244.
Згідно пункту 2.2 Порядку №220, під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти: 1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута,- станом на дату набрання законної сили ухвалою суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (у разі банкрутства боржника - юридичної особи) або ухвалою суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі банкрутства боржника - фізичної особи); 2) податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату набрання законної сили відповідним рішенням суду; 3) податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату підписання акта опису спадкового майна за умови отримання інформації про підписання такого акта відповідно до чинного законодавства; 4) податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку,- станом на дату отримання інформації на запит органу ДПС за даними відповідних органів; 5) податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС; 6) податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили),- станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
На виконання пунктів 3.1, 3.5, 3.6 Порядку №220 у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для територіального органу ДПС. Неотриманий платником податків примірник рішення зберігається у територіальному органі ДПС.
Структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІКС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Таким чином, зі змісту вищенаведених норм Порядку №220 вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно.
Суд зазначає, що у разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом).
Такі правові висновки щодо визнання податкового боргу безнадійним викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 19.05.2020 у справі № 826/8231/15.
Верховний Суд у постанові від 01.02.2021 (справа №2a-3025/11/0970, адміністративне провадження №К/9901/37631/18) зазначив такий правовий висновок: наявність судового провадження про стягнення податкового боргу не дає підстав для списання такого боргу як безнадійного до отримання судового рішення про відмову у такому стягненні.
Натомість відповідач не надав суду доказів щодо наявності судового провадження про стягнення податкового боргу позивача по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 8995,84 грн, який в силу вказаних вище норм є безнадійним боргом.
Тому, суд вважає за необхідне для ефективного захисту порушених прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Рівненській області щодо несписання податкового боргу ОСОБА_1 у розмірі 8995,84 грн, як безнадійного та зобов'язати Головне управління ДПС у Рівненській області прийняти рішення про списання податкового боргу ОСОБА_1 у розмірі 8995,84 грн як безнадійного.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування податкової вимоги, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідно до квитанції від 04.01.2023, в розмірі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області від 08.12.2021 року № 0030190-1303-1708 про сплату податкового боргу на загальну суму 10488,03 грн., в тому числі 2984,38 грн - штрафні санкції, 7503,65 грн - пеня.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Рівненській області щодо несписання податкового боргу ОСОБА_1 у розмірі 8995,84 грн, як безнадійного.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Рівненській області прийняти рішення про списання податкового боргу ОСОБА_1 у розмірі 8995,84 грн, як безнадійного.
Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 15 березня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12, м.Рівне, 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя Н.В. Друзенко