15 березня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/13975/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування припису та попередження,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування припису та попередження, а саме просить:
- скасувати припис про усунення порушень законодавства про працю №ПЛ4177/580/АВ/П від 29.09.2021 Управління Держпраці у Полтавській області;
- скасувати попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ПЛ4177/580/АВ/42 від 21.09.2021 Управління Держпраці у Полтавській області.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що припис про усунення порушень законодавства про працю та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю є передчасними, суперечать чинному законодавству України та не доведено належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/13975/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.11.2021.
До Полтавського окружного адміністративного суду 23.11.2021 від представника Управління Держпраці у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на правомірність висновків акта інспекційного відвідування та додержання процедури проведення перевірки.
Протокольною ухвалою суду від 24.11.2021 відкладено підготовче провадження у зв'язку з неявкою позивача на 22.12.2021.
09.12.2021 позивач скористався правом подання відповіді на відзив, у якому підтвердила позовні вимоги.
Протокольною ухвалою суду від 22.12.2021 задоволено клопотання представника відповідача, відкладено підготовче засідання на 18.01.2022.
12.01.2022 відповідачем подано до суду заперечення, у яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Протокольною ухвалою суду від 18.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.02.2022.
Протокольною ухвалою суду від 16.02.2022 для отримання додаткових доказів оголошено перерву до 02.03.2022.
Відповідно до довідки у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану, відповідно до наказу голови суду від 24.02.2022 №18/13 (зі змінами, внесеними наказом від 27.02.2022 №19/13) "Про організацію роботи суду у зв'язку із запровадженням воєнного стану", судове засідання у справі №440/13975/21, призначене на 02.03.2022, не проводилось.
Водночас, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 відмовлено у відкритті провадження щодо позовної вимоги щодо скасування попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ПЛ4177/580/АВ/42 від 21.09.2021 Управління Держпраці у Полтавській області у цій справі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі №440/13975/21 скасовано. Справу №440/13975/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування припису та попередження направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відокремлені матеріали у справі №440/13975/21 надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 22.07.2022, що підтверджується даними на вхідному штампі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2022, зокрема, прийнято відокремлені матеріали у справі №440/13975/21 до провадження та приєднано їх до матеріалів основної справи №440/13975/21; витребувано від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідні докази у справі; надано строк для надання відповідних документів до 12.08.2022.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2022 повторно витребувані від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідні докази у справі.
Витребувані документи надійшли до суду 08.12.2022, судове засідання призначене на 18.01.2023.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протокольною ухвалою суду від 18.01.2023 відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 14.09.2021 №345П та направлення від 14.09.2021 №1149 з 15.09.2021 по 20.09.2021 інспекторами Управління Держпраці у Полтавській області проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.
За результатами інспекційного відвідування складено акт від 20.09.2021 №ПЛ4177/580/АВ, у якому встановлено порушення частини четвертої статті 24 КЗпП, постанови КМУ №413, а саме зазначено, що 15.09.2021 о 09.30 год. інспекторами праці, з метою проведення заходу державного контролю на предмет дотримання законодавства про працю в діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині оформлення трудових відносин було здійснено вихід за місцем здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , де встановлено наступне: у виробничому приміщенні знаходились особи жіночої статі, які були одягнуті в робочий одяг та відбувався виробничий процес по виготовленню хлібо-булочних та інших виробів з тіста; серед інших у виробничому приміщенні біля мийки знаходилась жінка (як було встановлено пізніше - ОСОБА_2 ) в робочому одязі, яка одразу залишила приміщення; при цьому, менеджер ОСОБА_3 усно повідомила, що дану особу звати ОСОБА_4 , другий день "стажується" на посаду помічника кухаря; документи, що підтверджують факт оформлення трудових відносин з гр. ОСОБА_2 , відсутні (під час проведення заходу державного контролю - не надано). За доводами інспекторів, викладене вище свідчить про те, що ФОП ОСОБА_1 допущено до роботи гр. ОСОБА_2 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що свідчить про порушення вимог частини четвертої статті 24 КЗпП України.
У графі "Опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства" зазначено - втрати державного та місцевого бюджетів внаслідок зменшення надходжень від сплати податків та інших обов'язкових платежів, що нараховуються у зв'язку з оплатою праці.
У графі "Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності" зазначено - незначний.
Не погоджуючись з актом в повному обсязі, ФОП ОСОБА_5 подано до Управління Держпраці у Полтавській області заперечення від 23.09.2021 до акта від 20.09.2021 № ПЛ4177/580/АВ, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства праці.
Управлінням Держпраці у Полтавській області розглянуто ці заперечення, залишено без змін висновки акта (лист Управління Держпраці у Полтавській області від 28.09.2021 № 04-06/7363).
Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю та інших нормативно-правових актів Козубенко Б.В. винесено попередження від 21.09.2021 №ПЛ4177/580/АВ/42 (далі - попередження). Цим попередженням повідомлено ФОП ОСОБА_1 про відповідальність за порушення законодавства про працю, виявлені в ході інспекційного відвідування.
Головним державним інспектором Козубенко Б.В. винесено припис від 29.09.2021 №ПЛ4177/580/АВ/П про усунення виявлених порушень законодавства про працю (далі - припис). Цим приписом зобов'язано ОСОБА_1 усунути вказані порушення до 18.10.2021.
Позивач, не погодившись з прийнятими Управлінням Держпраці у Полтавській області приписом про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 29.09.2021 №ПЛ4177/580/АВ/П та попередженням про відповідальність за порушення законодавства про працю від 21.09.2021 №ПЛ4177/580/АВ/42, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Згідно з частиною одинадцятою статті 4 Закону №877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 №1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (далі - Порядок №823).
Відповідно до пункту 2 Порядку №823 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.
Пунктом 5 Порядку №823 передбачено, що підставою для здійснення інспекційного відвідування є, зокрема, звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.
Відповідно до пункту 6 Порядку №823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об'єктом відвідування законодавства про працю.
Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.
Згідно з пунктом 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів (пункт 9 Порядку №823).
Відповідно до пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Згідно з пунктом 11 Порядку №823 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (пункт 16 Порядку №823).
Відповідно до пункту 17 Порядку №823 акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
Згідно з пунктом 18 Порядку №823 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування (пункт 20 Порядку №823).
Відповідно до пункту 21 Порядку №823 припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об'єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку (пункт 22 Порядку №823).
Згідно з пунктом 23 Порядку №823 у разі відмови об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках. У разі відмови об'єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис. Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування. Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об'єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 24 Порядку №823).
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування (пункт 25 Порядку №823).
Відповідно до пункту 26 Порядку №823 припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені відповідно у десятиденний та одноденний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до Голови або заступника Голови Держпраці. Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги інспектора праці. Скарга розглядається у 30-денний строк після дня її надходження, якщо інше не встановлено законом. На час розгляду скарги рішенням керівника або заступника органу контролю проведення інспекційного відвідування зупиняється. За результатами розгляду скарг приписи, вимоги інспектора праці можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.
Так, згідно з наказом відповідача від 14.09.2021 № 345П "Про проведення заходів державного контролю" підставою для проведення заходу державного контролю є аналіз інформації, зазначеної в службовій записці від 14.09.2021 №С-1923/05/04-15 (підпункт 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 №823) /а.с. 58/.
У зазначеній службовій записці наведено, що 13.09.2021 інспектором праці Гаркавою Н.В. було проведено відвідування у пекарні "Паляничка", де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 , щодо інформування роботодавця та працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства з питань оформлення трудових відносин, за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 59/.
Отже, з урахуванням наведеного, з огляду на приписи підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 керівник органу контролю наділений повноваженнями приймати рішення про проведення інспекційних відвідувань за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7. При цьому, ця норма не встановлює вичерпного переліку джерел інформації, натомість, передбачає, що інформація може надходити і з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.
Наведене спростовує відповідні доводи позивача про безпідставність проведеного інспекційного відвідування.
В акті перевірки від 20.09.2021 № ПЛ4177/580/АВ зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), абзацу першого постанови №413 /а.с.61-66/.
Щодо виявленого порушення під час проведення Управлінням Держпраці у Полтавській області інспектування суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини четвертої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Частиною другою статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
За змістом частин третьої та четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2021 між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 укладено договір №1 про спільну діяльність /а.с. 118/.
Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, сторони зобов'язуються шляхом об'єднання майна та зусиль співпрацювати в сфері: виробництва хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; інших види діяльності, які так чи інакше будуть необхідні для реалізації мети співпраці.
Також у матеріалах справи наявний договір №2 про спільну діяльність, який укладено між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7 /а.с. 121/, згідно з пунктом 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, сторони зобов'язуються шляхом об'єднання майна та зусиль співпрацювати в сфері: роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; виробництва хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; інших види діяльності, які так чи інакше будуть необхідні для реалізації мети співпраці тощо.
Отже, будь-яких правовідносин між ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Матеріали справи також містять відомості про укладення цивільно-правового договору від 10.09.2021 між гр. ОСОБА_2 (виконавець) та ФОП ОСОБА_7 (замовник) /а.с. 40/, згідно з пунктом 1.1 якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги (роботи) по одноразовому прибиранню нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в обсязі і на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи). У прибирання нежитлового приміщення входить, у тому числі: миття підлоги, вікон, стін, посуду та обладнання.
Відповідно до пункту 1.6 зазначеного цивільно-правового договору виконавець зобов'язаний виконати роботу у строк: з 10.09.2021 по 17.09.2021.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 здійснює підприємницьку діяльність не лише ФОП ОСОБА_1 , але і ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6 . Позивачем доведено факт існування цивільно-правових (договірних) відносин між ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , що спростовує висновок відповідача щодо фактичного допуску позивачем ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Крім того, матеріали справи містять відомості про укладення трудового договору №4 від 15.09.2021 між ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , яка прийнята на роботу продавцем продовольчих товарів. Зазначені відомості отримані 20.09.2021 головним державним інспектором Горбань Б.В., про що свідчить особистий підпис.
Отже матеріали справи не містять відомості трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .
Суд також зазначає, що за нормами цивільного законодавства України діє принцип свободи договору.
Згідно зі статтею 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд зазначає, що відповідач не довів та не надав доказів на обґрунтування доводів щодо заборони відповідно до законодавства України укладення вищезазначених договорів.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір у письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України.
Згідно з частинами першою, другою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 839 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частиною першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
Цивільно-правова угода, що укладена між позивачем та фізичною особою не містять ознак трудових договорів, зокрема: не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не отримує допомогу на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, та не користується основною та додатковою відпусткою.
Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №260/1372/18.
Отже, відповідач не надав належних, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували, що вищезазначений договір є трудовим договором.
Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного вище, висновок відповідача про порушення позивачем вимог частини четвертої статті 24 КЗпП України здійснено при неповному та необ'єктивному дослідженні всіх фактичних обставин справи.
Відповідачем не доведено правомірність винесення Управлінням Держпраці у Полтавській області припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 29.09.2021 №ПЛ4177/580/АВ/П та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 21.09.2021 №ПЛ4177/580/АВ/42, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Інші доводи відповідача не спростовують протиправність прийнятих ним рішень.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем був сплачений судовий збір у загальному розмірі 4540,00 грн.
Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540,00 грн підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) про визнання протиправними та скасування припису, попередження задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 21.09.2021 №ПЛ4177/580/АВ/42.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Полтавській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 29.09.2021 №ПЛ4177/580/АВ/П.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.С. Канигіна