Справа № 420/13293/22
15 березня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 22 вересня 2022 року адміністративну справу № 420/13293/22 передано головуючому судді Глуханчук О.В.
Ухвалою суду від 28 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10 березня 2023 року адміністративну справу № 420/13293/22 передано головуючому судді Левчук О.А.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що провадження по адміністративній справі слід закрити, з огляду на наступне.
В позовній заяві позивач вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/14487/21 зобов'язано Військову частину нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення. На виконання рішення суду відповідно до виписки по картковому рахунку 29.12.2021 року на картковий рахунок нараховано індексацію грошового забезпечення у сумі 4435,68 грн. При цьому, 07.08.2022 року відповідач надав розрахунок індексації, розмір якої складає 41953,57 грн. Такі дії, на думку позивача, а саме виплата індексації грошового забезпечення не в повному обсязі є протиправними та такими, що порушують встановлене ст. 43 Конституції України право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Тобто, в позовній заяві позивач висловлює незгоду з діями Військової частини НОМЕР_1 , вчиненими на виконання рішення суду по справі № 420/14487/21.
Судом встановлено, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа № 420/14487/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року по справі № 420/14487/21, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які виразились у відмові ОСОБА_1 нарахувати та виплатити за період з 01 січня 2016 року по 16 лютого 2019 року індексацію грошового забезпечення, з урахуванням виплаченої суми індексації, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року та березень 2018 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 16 лютого 2019 року індексацію грошового забезпечення, з урахуванням виплаченої суми індексації, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 рік та березень 2018 рік.
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В рішенні від 27.11.2008 року у справі “Крутько проти України” (№2), Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження (див. “Скордіно проти Італії” (Scordino v. Italy) (no.1) (GC), no. 36813/97, п.197 ЄСПЛ 2006). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. “Джорж Естіма проти Португалії” (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998*II, п.35, та “Сіка проти Словакії” (Sica v. Slovakia), №2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).
У справі “Горнсбі проти Греції (від 19.03.1997 року, заява №18357/91, п.40) Суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. У вказаній справ визначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важно уявити ситуацію, щоб п.1 ст.6 Конвенції докладно описував процедурні Гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення ст.6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду ї проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації несумісних із принципом верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд в постанові від 03 квітня 2019 року по справі № 820/4261/18 (№ К/9901/1062/19) вказав, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Верховний Суд в постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 Кас України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Також Верховний Суд вказав, що якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 382 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов. У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах 06.02.2019 року по справі № 816/2016/17, від 30.03.2021 року по справі № 580/3376/20, 30.09.2020 року по справі № 420/5365/19.
Таким чином, в даній справі новий публічно-правовий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення по справі № 420/14487/21.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 7, п. 2 ч. 1 ст. 170, п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд дійшов висновку, що провадження по справі № 420/13293/22 слід закрити.
Керуючись ст. ст. 238, 239, 242, 243, 248 КАС України, суд, -
Прийняти до провадження адміністративну справу № 420/13293/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Закрити провадження по справі № 420/13293/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 , які виразились у відмові ОСОБА_1 нарахувати та виплатити за період з 01 січня 2016 року по 16 лютого 2019 року індексацію грошового забезпечення, з урахуванням виплаченої суми індексації, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року та березень 2018 року; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 16 лютого 2019 року індексацію грошового забезпечення, з урахуванням виплаченої суми індексації, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 рік та березень 2018 рік, відповідно до довідки №221 від 07.08.2022 року.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
.