Іменем України
15 березня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/8365/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря судового засідання Чепурової К.В.,
представника відповідача - Войчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України в особі комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
20.12.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Національної поліції України в особі комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі - відповідач), в якому позивачка просить:
- визнати дії Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України щодо не надання позивачці статусу учасника бойових дій протиправними;
- зобов'язати Комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України на підставі поданих документів надати позивачці статус учасника бойових дій;
- зобов'язати Комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України видати позивачці посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка проходила службу в Національній поліції України в період з 26.09.2016 по 11.02.2020 на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини.
У 2020 році позивачку було звільнено з Національної поліції України за п. 4 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини першої ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (наказ Національної поліції від 11.02.2020 № 171 о/с).
В період проходження служби у Національній поліції України на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини позивачка несла службу на території Луганської області (наказ Національної поліції України від 22.09.2016 № 712о/с та наказ Національної поліції України від 13.06.2019 № 608о/с), була залучена до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередньо участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань в період з 24.04.2017 по 30.04.2018, про що свідчать витяги з наказів першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 134 дск від 13.05.2017 і № 120 дск від 30.04.2018.
В 2017 році після включення позивачки до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередньо участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань її безпосереднім керівником Управління забезпечення прав людини Національної поліції України було подано письмове звернення до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі - Комісія) щодо надання позивачці статусу учасниці бойових дій як такій, що брала безпосередню участь в антитерористичні операції.
В період проходження служби у Національній поліції України позивачці статусу учасника бойових дій надано не було.
Після звернення зі скаргою до Уповноваженого Верховної ради з прав людини про порушення прав військовослужбовців в 2020 році, а саме необґрунтоване затягування процесу прийняття рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, Комісія розглянула документи та прийняла рішення про відмову в наданні позивачці статусу учасника бойових дій.
Позивачка не згодна з цим рішенням, зокрема, з підставами відмови в наданні статусу учасника бойових дій, зазначеними у рішенні. Так, незрозумілим є посилання на норму чинного законодавства щодо надання (виявлення) недостовірної інформації, оскільки в рішенні не зазначено, в чому полягає надання недостовірної інформації.
Факт участі позивачки у проведенні антитерористичної операції підтверджується належним чином складеними документами, що в свою чергу свідчить про наявність у неї права на отримання статусу учасника бойових дій відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які відповідачем не спростовані.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивачки до суду.
Ухвалою суду від 28.12.2021 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.
Ухвалою суду від 10.01.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.
Ухвалою суду від 02.02.2022 продовжено Національній поліції України строк на подання відзиву на позовну заяву на десять календарних днів.
07.02.2022 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого останній послався на таке.
У період з 26.09.2016 по 11.02.2020 позивач проходила службу на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини НП України з дислокацією в Луганській області.
02 березня 2020 року до Комісії НП України надійшли матеріали щодо вирішення питання про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, обґрунтовані тим, що вона в період з 24.04.2017 по 30.04.2018 нібито брала безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.
30 вересня 2020 року відбулось засідання Комісії НП України, на якому було розглянуто заяву позивача про надання статусу учасника бойових дій. Рішенням Комісії НП України від 30.09.2020 № 5/V/І/1 їй відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій.
Відмова обґрунтована виявленням недостовірних даних та інформації про участь в антитерористичній операції згідно з пунктом 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», абзацом 2 пункту 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (зі змінами), а також підпунктом 9 пункту 2 та абзацу 4, 5 пункту 4 розділу II Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 23.05.2016 № 405, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2016 за № 857/28987.
Наказом НП України від 22.09.2016 № 712 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління дотримання прав людини НП України, та наказом НП України від 11.02.2020 № 171 о/с звільнено зі служби в поліції.
За інформацією, наданою керівництвом Управлінням дотримання прав людини НП України в рапорті від 29.07.2020 № 1288/37/2/02-2020 та листі від 06.05.2020 № 620/37/1/02-20, Управління забезпечення прав людини НП України пропозицій щодо включення ОСОБА_1 до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань не направлялись.
Наказу НП України про включення ОСОБА_1 до вказаних сил та засобів до Управління забезпечення прав людини НП України не надходило.
Керівництвом Управління забезпечення прав людини НП України ОСОБА_1 не залучалась до виконання завдань антитерористичної операції, а службові (бойові) завдання в сфері забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях ОСОБА_1 не ставились.
Інші документи, які підтверджують участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, в Управління дотримання прав людини НП України відсутні.
При цьому зазначено, що в період часу з 24.04.2017 по 28.04.2018 ОСОБА_1 відповідно до своїх функціональних обов'язків виконувала завдання, які ставилися керівництвом Управління забезпечення прав людини НП України, виїжджала в службові відрядження, перебувала у щорічних оплачуваних відпустках.
Так, під час нібито безпосередньої участі позивачки в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей лейтенант поліції ОСОБА_1 . Управлінням забезпечення прав людини НП України направлялась у службові відрядження до: м. Житомир з 01 по 04 листопада 2017 року, з метою участі в тренінгу, відповідно до наказу НП України від 25.10.2017 № 1733 «Про відрядження працівників Національної поліції до м. Житомир»; м. Київ з 22 по 24 січня 2018 року, з метою участі в тренінгу, відповідно до наказу НП України від 19.01.2018 № 49 «Про відрядження працівників Національної поліції до міста Київ»; м. Харків з 10 по 13 квітня 2018 року, з метою участі в тренінгу, відповідно до наказу НП України від 07.03.2018 № 369 «Про відрядження працівників Національної поліції до міста Львів, Київ, Харків».
Також під час нібито безпосередньої участі позивачки в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей лейтенант поліції ОСОБА_1 перебувала в щорічних чергових оплачуваних відпустках: з 18 до 27 вересня 2017 року, з виїздом до Турецької Республіки, відповідно до наказу НП України від 09.10.2017 № 837 о/с; з 20 листопада до 05 грудня 2017 року, відповідно до наказу НП України від 06.12.2017 № 1031 о/с.
Відповідно до інформації, наданої штабом Антитерористичного центру при Службі безпеки України в листі від 02.09.2019 № 33/7-6397, клопотання від суб'єкта боротьби з тероризмом про персональне залучення ОСОБА_1 до проведення Антитерористичної операції в Штаб Антитерористичного центру при Службі безпеки України не надходило, наказ керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України не видавався.
Також відповідач зауважив, що відповідно до інформації, наданої Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку НП України в листі від 20.08.2019 № 3281/29/5/02-2019, виплата винагороди ОСОБА_1 за безпосередню участь в антитерористичній операції не здійснювалася у зв'язку з відсутністю наказу НП України про її відрядження (залучення) до складу сил та засобів (у межах визначеної центральним органом управління граничної чисельності), що беруть безпосередню участь в антитерористичній операції.
Статус учасника бойових дій надається особі виключно за наявності сукупності таких обов'язкових ознак: особа має бути поліцейським, який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України; брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення; перебував безпосередньо в районі антитерористичної організації у період її проведення.
Для встановлення факту участі позивача в антитерористичній операції, ним повинні бути подані належним чином завірені допустимі достатні та належні докази, які достовірно підтверджують наявність та сукупність всіх трьох обов'язкових ознак для встановлення статусу учасника бойових дій.
Таким чином, в ході розгляду матеріалів про визнання ОСОБА_1 учасником бойових дій, Комісією НП України виявлено недостовірні дані та інформацію щодо участі позивачки в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.
Тому рішення Комісії НП України від 30.09.2020 № 5/V/І/1 про відмову позивачці в наданні статусу учасника бойових дій є законним та обґрунтованим.
З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.
22.02.2022 від позивачки на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено таке. На думку позивачки, витяг з наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 134 дск від 13.05.2017 свідчить про включення ОСОБА_1 до відповідного наказу на підставі пропозицій Головного управління Національної поліції в Луганській області, що є структурним підрозділом Національної поліції та має право на подання відповідних пропозицій.
Позивачка вважає, що Управління забезпечення прав людини мало інформацію про залучення ОСОБА_1 до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей щонайменше з липня 2017 доку, оскільки керівництво направило пакет документів на розгляд комісії, але згідно листа № 4229/12/1/3/03-2017 від 10 липня 2017 року відповідно до рішення Комісії документи повернуто на доопрацювання.
Після внесення доповнення до наказу НПУ від 22.09.2016 № 712 о/с (наказ НПУ від 16.06.2019 № 608 о/с) щодо місця несення служби ОСОБА_1 , а саме «з Дислокацією в Луганській області» керівництво Управління забезпечення прав людини повторно направило пакет документів на розгляд відповідній комісії.
Також позивач посилається, що виїзди у службові відрядження та перебування у щорічній оплачуваній відпустці не суперечать вимогам щодо залучення особи до безпосередньої участі в АТО.
Відповідно до вимог Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та в межах повноважень керівництво Управління забезпечення прав людини ставило ОСОБА_1 службові (бойові) завдання, зокрема, перевірка територіальних підрозділів НПУ, в тому числі на лінії розмежування (смт Станиця-Луганська, м. Попасна та інші), патрулювання під час публічних заходів м. Сєвєродонецьк, організація та проведення освітніх заходів з особовим складом ГУНП в Луганській області тощо.
Позивачка вважає, що все вищевказане свідчить про наявність всіх необхідних сукупних обов'язкових ознак для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, тому просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 26.09.2022 запропоновано сторонам надати заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 06.01.2023 призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 30.01.2023 уточнену позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 01.02.2023 позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 20.02.2023 визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, поновлено позивачці строк звернення до адміністративного суду з даним позовом та продовжено розгляд.
Ухвалою суду від 01.03.2023 закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 березня 2023 року на 11 год. 00 хв.
Позивачка в судове засідання не прибула, просила розглядати справу в письмовому провадженні.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, надала пояснення, аналогічні викладеному у відзиві.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
Наказом Національної поліції України від 22.09.2016 № 712 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності.
Наказом Національної поліції України від 13.06.2019 № 608 о/с доповнено пункт наказу Національної поліції від 22.09.2016 № 712 о/с у частині призначення ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини, словами «з дислокацією в Луганській області».
Згідно з копіями витягів із наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 13.05.2017 № 134дск та від 30.04.2018 № 120дск лейтенант поліції ОСОБА_1 у період з 24.04.2017 по 30.04.2018 перебувала у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.
Наказом Національної поліції України від 11.02.2020 № 171 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) старшого лейтенанта ОСОБА_1 старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини.
Як зазначає позивачка та не заперечується відповідачем, в 2017 році після включення ОСОБА_1 до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередньо участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань її безпосереднім керівником Управління забезпечення прав людини Національної поліції України було подано письмове звернення до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України щодо надання ОСОБА_1 статусу учасниці бойових дій як такій, що брала безпосередню участь в антитерористичні операції.
В період проходження служби у Національній поліції України позивачці статусу учасника бойових дій надано не було. Після звернення позивачки до Уповноваженого Верховної ради з прав людини в 2020 році зі скаргою, Комісія розглянула документи та прийняла рішення.
Рішенням комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 30.09.2020 № 5/V/І/1 відмовлено ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій. Підстави: пункт 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», абзац 2 пункту 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (зі змінами), підпункт 9 пункту 2 та абзацу 4, 5 пункту 4 розділу II Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 23.05.2016 № 405, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2016 за № 857/28987.
Листом від 09.11.2020 № Л-1575/12/2/03-2020 Департамент кадрового забезпечення Національної поліції України повідомив ОСОБА_1 про те, що рішенням комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 30.09.2020 № 5/V/І/1 їй відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій та повідомлено, що для отримання вказаного рішення позивачці необхідно звернутися до Департаменту кадрового забезпечення.
Як зазначає позивачка, рішення від 30.09.2020 № 5/V/І/1 вона отримала 27.11.2021 від адвоката.
Позивачка, вважаючи дії відповідача щодо ненадання їй статусу учасника бойових дій протиправними, звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до статті 5 Закону № 3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації визначаються відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413) (тут і надалі посилання на норми Порядку № 413 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
За умовами пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається:
військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
особам, які у період до набрання чинності Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Пунктом 4 Порядку № 413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення:
для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв;
для осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку, - документи про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, передбачені абзацами другим - четвертим цього пункту, або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження суб'єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами;
для осіб, які проходять службу у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення;
для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, - витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об'єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів;
для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці сьомому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), - документи, зазначені в абзаці сьомому цього пункту, матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.
Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці четвертому пункту 2 цього Порядку, є (але не виключно) такі документи:
довідка органів, які згідно із Законом України “Про боротьбу з тероризмом” визначені суб'єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, про період безпосереднього виконання особою бойових завдань антитерористичної операції в районах її проведення у взаємодії із суб'єктами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 2 цього Порядку, яка видається за клопотанням командира (керівника) добровольчого формування, що було утворене або самоорганізувалося для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у складі якого особа брала безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення;
витяг з наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення особи до проведення антитерористичної операції.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 413 рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається, зокрема, комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку.
Для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, які брали участь в антитерористичній операції, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади (абзац 1, 2 пункту 6 Порядку № 413).
Пунктом 8 Порядку № 413 передбачено, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.
Основні функції, завдання, повноваження та склад комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (далі - Комісія), а також організацію її роботи визначено Положенням про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2016 № 405 (далі - Положення № 405).
Основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, розгляд питань, пов'язаних з установленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 2, 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
За змістом пункту 2 розділу ІІ Положення № 405 з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право, зокрема, вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - відповідні керівники); вивчати довідки, документи та інші докази, подані особисто; у разі потреби заслуховувати пояснення осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів; приймати рішення про надання статусу учасника бойових дій; повертати для подальшого доопрацювання відповідним керівникам документи; приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій (підпункти 1, 2, 3, 6, 8, 9).
Пунктом 3 розділу ІІ Положення № 405 передбачено, що Комісія приймає рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення № 405 Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі:
відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;
відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;
надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;
виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у тому числі про участь особи у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини;
наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.
Вказаним Положенням передбачено надання статусу учасника бойових дій, зокрема, державним службовцям та іншим працівникам Національної поліції України.
Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин була працівником Національній поліції України та перебувала на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини.
Відповідно до копії витягу із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 13.05.2017 № 134дск вважати такими, що прибули до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань працівників Національної поліції України, з 24 квітня 2017 року, зокрема, лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший інспектор з особливих доручень відділу уповноваженого Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини. Підстава: лист тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління забезпечення прав людини Національної поліції України (вх. № 867 від 24.04.2017), рапорт тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області полковника поліції Федотова О.Л. від 05.05.2017 № 2674/111/19/05-2017.
Відповідно до копії витягу із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 30.04.2018 № 120дск вважати такими, що вибули зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення до пункту постійної дислокації працівників Національної поліції України, з 30 квітня 2018 року, зокрема, лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший інспектор з особливих доручень відділу уповноваженого Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини. Підстава: рапорт полковника поліції ОСОБА_2 (вх. № 2121/сч від 26.04.2018).
Таким чином, суд зазначає, що належними та законодавчо встановленими доказами, а саме, наказами Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) підтверджено, що позивачка брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.
Зі змісту оскарженого рішення від 30.09.2020 № 5/V/І/1, а також витягу з протоколу № 5 від 30.09.2020 засідання комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України встановлено, що позивачці було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав, з посиланням на п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; абзац 2 пункту 2 Порядку № 413; підпункт 9 пункту 2 та абзаців 4, 5 пункту 4 розділу II Положення № 405. Докази, які б підтверджували або спростовували безпосередню участь позивача в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей Комісією не досліджувались та висновки Комісії не містять відповідних зауважень з даного питання.
Оскільки згідно з наданими витягами з наказів позивачка брала безпосередню участь в антитерористичній операції у складі Національної поліції України, забезпечувала її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області, тому посилання відповідача в оскарженому рішенні на пункт 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та на абзац 2 пункту 2 Порядку № 413, як на підставу для відмови у наданні позивачці статусу учасника бойових дій, є необґрунтованим.
Також відповідач в оскарженому рішенні, як на одну із підстав для відмови у наданні статусу учасника бойових дій, посилається на абзац 4, 5 пункту 4 розділу II Положення № 405.
Відповідно до абзацу четвертого, п'ятого пункту 4 розділу II Положення № 405 комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі:
надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;
виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у тому числі про участь особи у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини.
При цьому суд зауважує, що відповідачем в оскарженому рішенні взагалі не зазначено, в чому саме полягає недостовірність даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення та/або інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у тому числі про участь особи у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини.
Вказані обставини позбавляють суд можливості оцінити обґрунтованість прийняття спірного рішення.
Окрім того, суд зауважує, що відповідно до підпункту 8 пункту 2 розділу II Положення № 405 Комісія з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань має право повернути документи для подальшого доопрацювання відповідним керівникам.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, а також того, що відповідачем в спірному рішенні зазначені тільки норми Закону № 3551-ХІІ та Порядків № 413, № 405 без обґрунтувань підстав прийняття рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій, суд дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийнято всупереч вимог наведених актів законодавства, є необґрунтованим, безпідставним та, відповідно, таким, що належить до скасування.
Що стосується обраного позивачкою способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
За встановлених судом в цій справі обставин, зважаючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із прийняттям Комісією рішення від 30.09.2020 № 5/V/І/1 про відмову ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій, а не з діями, вчиненими останнім з метою виконання своїх функцій та повноважень, тому суд з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є ефективним, а саме - визнати протиправним та скасувати таке рішення.
Самі по собі дії (бездіяльність) відповідача не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача. Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї вимоги позивача.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України на підставі поданих документів надати позивачу статус учасника бойових дій та видати позивачу посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка, суд зазначає таке.
Вирішуючи питання щодо обрання способу захисту порушеного права, суд зазначає, що у відповідності до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Втім, суд, виходячи з наведених вище законодавчих приписів, враховує, що надання статусу учасника бойових дій оформлюється відповідним рішенням Комісії, прийняттю якого передує певна процедура, зокрема, вивчаються і аналізуються подані особами документи, довідки, інші докази, заслуховуються пояснення, показання свідків (у разі потреби) тощо.
При цьому за результатом розгляду поданих особою матеріалів Комісія може повернути документи для подальшого доопрацювання відповідним керівникам, або прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій, або ж прийняти рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій.
У даному ж випадку Комісія, відмовляючи позивачці у визнанні її учасником бойових дій, взагалі не обґрунтувала свого рішення та не надавала оцінки документам, наданим позивачкою.
Суд також зазначає, що реалізація судом передбачених частиною третьою статті 245 КАС України повноважень відбувається з урахуванням необхідності відновлення належним способом порушених прав, за захистом яких звернулась особа, у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст судового рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Отже, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача з огляду на встановлені обставини справи буде встановлення для відповідача обов'язку повторно розглянути матеріали позивачки про визнання її учасником бойових дій.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на встановлені обставини, суд задовольняє позов частково з обранням належного способу захисту порушених прав позивачки, за захистом яких позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з матеріалами справи позивачка при зверненні до суду з позовом сплатила 908,00 грн судового збору.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи, що позов підлягає задоволенню частково через неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушених прав позивача, а також зважаючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Національної поліції України в особі комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (код за ЄДРПОУ 40108578, місцезнаходження: вул. Богомольця, буд 10, м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 30.09.2020 № 5/V/І/1 про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Зобов'язати Комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України повторно розглянути матеріали про визначення учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України стосовно ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15 березня 2023 року.
Суддя І.О. Свергун