15 березня 2023 року м. Кропивницький Справа №340/10951/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області
про визнання протиправною та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки).
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про:
- визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 03 серпня 2021 року №Ф-11960-13 на суму боргу 23 017,03 грн;
- визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 22 листопада 2021 року №Ф-11960-13 на суму боргу 19 057,03 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржувані вимоги від 03.09.2021 р. №Ф-11960-13 та від 22.11.2021 р. №Ф-11960-13 винесені після відкриття виконавчого провадження щодо виконання вимоги від 04.02.2021 р. №Ф-11960-13 та винесення вимоги від 02.06.2021 р. №Ф-11960-13. Вимоги від 04.02.2021 р. №Ф-11960-13 та від 02.06.2021 р. №Ф-11960-13 оскаржені у справі №340/3027/21. Позивач зауважує, що зважаючи на зміст вимог від 02.06.2021 р., від 03.09.2021 р., від 22.11.2021 р. їй повторно (вдруге) нараховано штраф та одна і та ж сума пені, що і в першій вимозі, тобто пеня була нарахована двічі за один і той самий період. На думку позивача, три останні вимоги від 02.06.2021 р., від 03.09.2021 р., від 22.11.2021 р. місять подвійне нарахування одного і того ж боргу за один і той же період. Позивач наголошує на тому, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України відносно позивача від 10.06.2021 р. позивачем не сплачено ЄСВ за IV квартал 2020 року, але це не відповідає дійсності, оскільки нею сплачено ЄСВ за І - IV квартали 2020 року та за І - ІІІ квартали 2021 року, що підтверджується банківськими квитанціями.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому він заперечив щодо задоволення позову (а.с.47-49). Представник відповідача вказує, що відповідно до Державного реєстру адвокатів ОСОБА_1 включена до Реєстру як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю з 01.10.2012 р., основний платник, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №480 від 17.09.2012 р. Згідно з розділом IV Порядку ведення Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. №422, адвокату ОСОБА_1 за інтегрованою карткою платника податків нараховано в автоматичному режимі єдиного соціального внеску з 01.01.2013 р. по 31.12.2020 р. в сумі: 2014 рік - 14 034,49 грн (згідно наданої річної декларації ОСОБА_1 ); 2015 рік - 7 976,50 грн (згідно наданої річної декларації ОСОБА_1 ); 2016 рік - 13 777,55 грн (згідно наданої річної декларації ОСОБА_1 ); 2017 рік - 8 448,00 грн; 1 квартал 2018 рік - 2 457,18 грн; 2 квартал 2018 рік - 2 457,18 грн; 3 квартал 2018 рік - 2 457,18 грн; 4 квартал 2018 рік - 2 457,18 грн; 1 квартал 2019 рік - 2 754,18 грн; 2 квартал 2019 рік - 2 754,18 грн; 3 квартал 2019 рік - 2 754,18 грн; 4 квартал 2019 рік - 2 754,18 грн; 1 квартал 2020 рік - 2 078,12 грн; 2 квартал 2020 рік - 1 039,06 грн; 3 квартал 2020 рік - 3 178,12 грн; 4 квартал 2020 рік - 3 300,00 грн, 1 квартал 2021 рік - 3 117,18 грн (згідно наданої річної декларації ОСОБА_1 ). На 01.01.2022 року заборгованість ОСОБА_1 по ЄСВ складає 14 987,03 грн, в тому числі недоїмка - 6 417,18 грн, несплачена пеня - 8 569,85 грн.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.37).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 р. залишено без задоволення заяву представника відповідача щодо розгляду справи у порядку загального позовного провадження (а.с.43).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача-1 про продовження строку на подачу відзиву та документів до нього (а.с.44).
27.01.2022 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.45).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 р. витребувано докази (а.с.71).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 17.09.2012 р. набула право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.30) та 10.10.2012 р. узята на облік, як платник єдиного внеску (а.с.29).
В інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 відображена заборгованість із єдиного внеску станом на 31.07.2021 р. в сумі 23 017,03 грн (а.с.75); станом на 31.10.2021 р. в сумі 19 057,03 грн (а.с.77).
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.08.2021 р. №Ф-11960-13, з огляду на зміст якої станом на 31.07.2021 р. заборгованість ОСОБА_1 з єдиного внеску становить 23 017,03 грн, у тому числі 6 417,18 грн - недоїмка, 1 603,83 грн - штраф, 14 996,02 грн - пеня (а.с.9).
Окрім того, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.11.2021 р. №Ф-11960-13, з огляду на зміст якої станом на 31.10.2021 р. заборгованість ОСОБА_1 з єдиного внеску становить 19 057,03 грн, у тому числі 6 417,18 грн - недоїмка, 12 639,85 грн - пеня (а.с.10).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі за текстом - Закон №2464).
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з п.2 ч.1 статті 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Частиною 5 статті 9 Закону №2464 встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Згідно з ч.7 ст.9 Закону №2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок.
З огляду на абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до ч.ч.10, 11 ст.9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 4 статті 25 Закону №2464 передбачено, що Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Згідно з ч.6 ст.25 Закону №2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до ч.14 ст.25 Закону №2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
З огляду на пункт 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449 (далі за текстом - Інструкція №449), податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Пунктом 4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Згідно з абзацами 7 - 11 пункту 5 розділу VI Інструкції №449 податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): пред'являє її до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»; надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.
Якщо платник частково сплатив суми недоїмки та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред'являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред'явлення.
До сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства, на вимогу про сплату боргу (недоїмки) за даними ІТС включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.
Пунктом 7 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
Відповідно до пункту 8 розділу VI Інструкції №449 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Із аналізу зазначених норм, судом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) податковим органом платнику податків у випадку наявності у нього заборгованості з єдиного внеску (недоїмки, штрафу, пенсі). Підставою формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) є виникнення, збільшення чи зменшення у платника податку недоїмки з єдиного внеску, заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені. Разом з тим, нарахування пені та застосування штрафів здійснюється податковим органом шляхом прийняття відповідного рішення. Отже, відображення у вимозі про сплату боргу (недоїмки) сум штрафу та пені не можу розцінюватися як їх застосування та нарахування відповідно.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області сформовано вимоги про сплату боргу (недоїмки):
- від 04.02.2021 р. №Ф-11960-13, з огляду на зміст якої станом на 31.01.2021 р. заборгованість ОСОБА_1 з єдиного внеску становить 27 819,85 грн, у тому числі 3 300,00 грн - недоїмка, 9 523,83 грн - штраф, 14 996,02 грн - пеня (а.с.11);
- від 02.06.2021 р. №Ф-11960-13, з огляду на зміст якої станом на 31.05.2021 р. заборгованість ОСОБА_1 з єдиного внеску становить 26 977,03 грн, у тому числі 6 417,18 грн - недоїмка, 5 563,83 грн - штраф, 14 996,02 грн - пеня (а.с.12);
- від 03.08.2021 р. №Ф-11960-13, з огляду на зміст якої станом на 31.07.2021 р. заборгованість ОСОБА_1 з єдиного внеску становить 23 017,03 грн, у тому числі 6 417,18 грн - недоїмка, 1 603,83 грн - штраф, 14 996,02 грн - пеня (а.с.9).
- від 22.11.2021 р. №Ф-11960-13, з огляду на зміст якої станом на 31.10.2021 р. заборгованість ОСОБА_1 з єдиного внеску становить 19 057,03 грн, у тому числі 6 417,18 грн - недоїмка, 12 639,85 грн - пеня (а.с.10).
Таким чином, кожна наступна вимога після вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 р. №Ф-11960-13 сформовані відповідачем, з огляду на зменшення розміру заборгованості з єдиного внеску. При цьому суми заборгованості відображені в оскаржуваних вимогах відповідають даним інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС.
Суд враховує, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 р. №Ф-11960-13 та від 02.06.2021 р. №Ф-11960-13 оскаржені ОСОБА_1 у судовому порядку і рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 р. у справі №340/3027/21, яке набрало законної сили 03.03.2022 р., відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
При цьому у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 р. у справі №340/3027/21 зазначено, що ГУДПС у Кіровоградській області прийнято рішення №002907/11-28-04-14/ НОМЕР_1 від 19.11.2020, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 11026,65 грн., за період з 01.05.2015 по 15.01.2020, та нараховано пеню у розмірі 14996,02 грн. Доказів оскарження вищевказаного рішення суду не надано (а.с.81, зі зворотного боку).
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що вимога про сплату боргу (недоїмки) за своєю правовою природою не є рішенням про застосування штрафу та нарахування пені, а тому твердження позивача, що оскаржуваними вимогами від 03.08.2021 р. №Ф-11960-13 та від 22.11.2021 р. №Ф-11960-13 до неї повторно (вдруге) застосовано штраф і пеню за один і той же період є необґрунтованим.
Окрім того, суд враховує, що оскільки у позивача у 2020 - 2021 році існувала заборгованість з єдиного внеску, яка відображена інтегрованій картці платника (а.с.56-66, 73-78), то сплачені нею єдині внески зараховувалися на погашення недоїмки, штрафу та пені у порядку календарної черговості огляду на ч.6 ст.25 Закону №2464 та пункту 8 розділу VI Інструкції №449.
На підставі викладеного, враховуючи на явність у Головного управління ДПС у Кіровоградській області правових підстав для формування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 03.08.2021 р. №Ф-11960-13 та від 22.11.2021 р. №Ф-11960-13, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправною та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 15 березня 2023 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт