15 березня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/28/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Науменка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 07.05.1997) в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (с. Богданівка, Знам'янський район, Кіровоградська область)
до відповідача: Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області (вул. Єгорова, б. 25, м. Кропивницький, 25015, ЄДРПОУ 37795939) в особі Кропивницького сектору Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області (вул. Кільцева, 34б, м. Кропивницький, 25014)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачка звернулась до суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , в якому просить:
1) визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградської області в особі Кіровоградського районного сектору у видачі ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р.
2) зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградської області в особі Кіровоградського районного сектору оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв'язку з досягненням 16-го віку ОСОБА_2 , як громадянка України, зобов'язана оформити паспорт. Зважаючи на норми Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, чинним законодавством передбачено видачу паспорта як у формі картки, так і у формі книжечки. А отже, з посиланням на правові висновки Верховного Суду у справі № 806/3265/17, вважає відмову відповідача у оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року протиправною.
Ухвалою суду від 23.01.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та встановлено процесуальні строки (а.с. 30). Ухвалу того ж дня доставлено відповідачу в особисті електронні кабінети системи «Електронний суд» (а.с 34).
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
15.12.2022 позивач в інтересах своєї доньки - ОСОБА_2 , звернулась до Кропивницького сектору УДМС в Кіровоградській області із заявою, в якій просила оформити та видати паспорт громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, додавши до неї пакет документів, зокрема, заяву зразка, визначеного Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, свідоцтво про народження від 20.12.2006 серії НОМЕР_2 , дві фотокартки.
Кропивницьким сектором УДМС в Кіровоградській області листом повідомлено позивача про те, що у зв'язку з відсутністю в додатках до її звернення відповідного рішення суду, що набрало законної сили, оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року є порушення норм чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За змістом частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі по тексту - №5492-VI) Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №5492-VI, документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.
За приписами частини третьої статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (далі по тексту - Положення № 2503-ХІІ) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Згідно з пунктами 12, 13 Положення №2503-ХІІ видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.
Для одержання паспорта громадянин подає:
заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;
свідоцтво про народження;
дві фотокартки розміром 35 х 45 мм;
у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
25 березня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» №302 (далі по тексту - Постанова № 302).
26 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 745, якою внесено відповідні зміни до Постанови № 302. Указана постанова набрала чинності з 1 листопада 2016 року, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.
Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Тобто, безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 (далі по тексту - Постанова №398) внесено зміни до пункту 3 Постанови № 302, доповнивши його абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».
Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 06.06.2019 №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі по тексту - Тимчасовий порядок № 456).
Згідно з пунктом 1 розділу І Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови №302, Постанови №398, Положення №2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 2 розділу І Тимчасового порядку №456, паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», дію якого відновлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №415 «Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 185».
Пунктом 3 розділу І Тимчасового порядку №456 передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
За приписами пунктів 4, 5 розділу І Тимчасового порядку №456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (заявник) подає:
1) заяву;
2) рішення суду;
3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;
4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см;
6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи;
7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Як убачається з матеріалів справи предметом спору є видача паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ.
Питання щодо права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ, у зв'язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних, було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018 була винесена постанова у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
У вказаній справі Верховний Суд зробив висновок, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 2 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Відповідно до частини десятої статті 290 КАС України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає:
1) ознаки типових справ;
2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм;
3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) визначені наступні ознаки типових справ:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи ДМС України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Суд зазначає, що сторони та заявлені у справі, що розглядається, позовні вимоги містять визначені Верховним Судом ознаки типової справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в інтересах своєї доньки ОСОБА_2 , звернулась із заявою, в якій просила оформити і видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ та надала документи на оформлення паспорта-книжечки згідно з переліком, визначеним пунктом 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку №456, за результатами розгляду якої відповідачем, з посиланням на приписи Тимчасового порядку № 456 було повідомлено позивача про відсутність законних підстав для оформлення паспорта громадянина України відповідно до Положення №2503-ХІІ у зв'язку з відсутністю в додатках до її звернення відповідного рішення суду, що набрало законної сили.
Відмова у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII була предметом розгляду у зразковій справі та була визнана неправомірною.
За правилами статті 291 КАС України правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19.09.2018 у згаданій зразковій справі, є обов'язковим для судів при ухваленні рішень у типових справах.
Тому, з огляду на викладене суд дійшов висновку, що відмова відповідача у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ з викладених у листі від 14.09.2022 підстав є протиправною.
Також суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, в свою чергу, може створювати перешкоди у реалізації ОСОБА_2 своїх громадянських прав.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.11.2021 при розгляді адміністративної справи №420/4049/20.
Крім того, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17 (провадження № 11-460заі18) та наголошує на тому, що позивач, як і будь-який громадянин України, не позбавлений права вибору форми національного паспорта.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного правового аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп., що підтверджується квитанцією (а.с.29).
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Кропивницького сектору УДМС в Кіровоградській області у видачі ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Зобов'язати Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Кропивницького сектору УДМС в Кіровоградській області оформити та видати ОСОБА_2 (с. Богданівка, Знам'янський район, Кіровоградська область) у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 07.05.1997) судовий збір у сумі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 37795939).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. Науменко