15 березня 2023 року м. Київ № 320/6475/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.02.2022 за № 932190111875 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", ст. 37 Закону України від 13.12.1993 № 3723-ХІІ з урахуванням приписів п. 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу", ст. 2 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу";
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області стосовно відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", ст. 37 Закону України від 13.12.1993 № 3723-ХІІ з урахуванням приписів п. 8, 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу";
зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати в стаж державної служби весь період роботи з (служби) на посадах державного службовця в органах місцевого самоврядування та посадах, які прирівняні до посад державного службовця, з 11.03.1996 по 24.11.2015, проходження військової служби в лавах Збройних Сил з 13.11.1978 по 20.10.1980, призначити пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", ст. 37 Закону України від 13.12.1993 № 3723-ХІІ з урахуванням приписів п. 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу", ст. 2 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" - з 14.02.2022.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», однак відповідач протиправно відмовив, з підстав відсутності необхідного стажу чим порушив його законні права та інтереси.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
31.08.2022 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на адміністративний позов, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
31.08.2022 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області на адміністративний позов, відповідно до якого, пенсійний орган проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
26.09.2022 позивач подав відповідь на відзив відповідно до якої проти доводів пенсійного органу заперечив та просив суд адміністративний позов задовольнити
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Згідно записів трудової книжки позивач у період з 13.11.1978 по 20.10.1980 проходив військову службу в збройних силах СРСР, також у період з 11.03.1996 по 24.11.2015 працював на посадах у виконавчих органах місцевого самоврядування. Зазначені періоди не були враховані пенсійним органом з мотивів наведених у рішенні.
14.02.2022 позивач звернувся із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Рішення мотивоване тим, що за даними трудової книжки, відсутній стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, Враховуючи зазначене, позивачу у перерахунку та переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 14.02.2022 відмовлено, оскільки стажу державної служби недостатньо для вищезазначеного виду перерахунку.
Вважаючи дану відмову протиправною позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Із 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723).
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723 встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пенсія за віком у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 889 та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 вік і страховий стаж.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Зі змісту наведених норм видно, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.
Відповідно п. 8 Прикінцевих положень Закону № 889, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
До набрання чинності Закону № 889, стаж державної служби обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283).
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.
Згідно п. 2 Порядок № 283 до стажу державної служби включається також на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 № 239 затверджено Порядок віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців (далі - Порядок № 239).
Відповідно до Порядку № 377 посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відносяться до таких категорій: шоста категорія - посади заступників голів, секретарів виконкомів міських Рад народних депутатів міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів; керівників відділів секретаріатів районних, районних у містах Києві та Севастополі Рад народних депутатів; керівників управлінь, самостійних відділів виконкомів районних у містах Рад народних депутатів; керівників відділів (підвідділів) та їх заступників у складі управлінь, самостійних відділів, апаратів виконкомів районних у містах Рад народних депутатів; радників, консультантів, спеціалістів управлінь, самостійних відділів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів; радників, консультантів, спеціалістів виконкомів міських Рад міст обласного підпорядкування, їх управлінь, самостійних відділів та інші прирівняні до них посади.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1441 «Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад» відповідно до ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" Кабінет Міністрів України віднесено існуючі в органах місцевого самоврядування посади до таких категорій посад: четверта категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст - обласних центрів та м. Сімферополя) рад; п'ята категорія - посади заступників керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних рад, заступників керівників управлінь і відділів Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, керівників управлінь, відділів та їх заступників, керівників відділів у складі управлінь міських (міст - обласних центрів та м. Сімферополя) рад, посади заступників голів районних у містах рад; шоста категорія - посади помічників голів, радників, консультантів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст - обласних центрів і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад.
Згідно п. 4 Порядку документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Скарги, пов'язані з визначенням стажу роботи державних службовців, розглядаються згідно з чинним законодавством. Якщо засновника (співзасновника) засобу масової інформації неможливо визначити за записами у трудовій книжці чи печаткою, що засвідчує ці записи, підставою для його визначення є довідка таких органів виконавчої влади та телерадіокомпаній.
Як зазначалось судом вище, згідно записів трудовій книжки, позивач у період з 13.11.1978 по 20.10.1980 проходив військову службу в збройних силах СРСР, також у період з 11.03.1996 по 24.11.2015 працював на посадах у виконавчих органах місцевого самоврядування.
Отже, аналізуючи зазначене, суд вважає, що періоди роботи позивача з 11.03.1996 по 24.11.2015 (19 років 8 місяців 14 днів) підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Щодо зарахування періоду з 13.11.1978 по 20.10.1980 де позивач проходив військову службу в збройних силах СРСР (1 рік 11 місяців 8 днів), суд зазначає наступне.
У ч. 1 ст. 2 Закону від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» зазначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, як навчання на денному відділенні у вищому навчальному закладі позивача, так і служба у Збройних Силах колишнього СРСР, в Комітеті Держбезпеки колишного СРСР входить до стажу роботи позивача, у т.ч. і для обчислення стажу державної служби.
Як встановлено судом, відповідачем до стажу державної служби не зараховано вищезазначених періодів роботи позивача .
З матеріалів справи судом встановлено, що фактичною підставою для відмови позивачу у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону № 889 є відсутність у нього права на перерахунок пенсії за Законом № 3723.
Суд не погоджується з позицією пенсійного органу, зазначаючи наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, який застосовується починаючи з 01.05.2016 (далі - Порядок № 622).
Відповідно до п. 2, 3 Порядку № 622 згідно з п. 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого п. 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом № 889 не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ці обставини вказують на безпідставність доводів відповідача про те, що стаж роботи позивача не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
Натомість судом встановлено неправомірність не зарахування періодів роботи до стажу державної служби, який дає право на перехід на пенсію за іншим законом, а саме Законом України «Про державну службу».
З урахуванням наведеного в сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість відмови у перерахунку та переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723 згідно заяви від 14.02.2022.
За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено 1 984,80 грн судового збору за подання даного адміністративного позову, що підтверджується квитанцією № 0.0.2607749184.1 від 14.07.2022.
Відтак у зв'язку із частковим задоволенням позову суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів сплачений судовий збір у сумі 1 984,80 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.02.2022 за № 932190111875 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", ст. 37 Закону України від 13.12.1993 № 3723-ХІІ з урахуванням приписів п. 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу", ст. 2 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу".
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області стосовно відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", ст. 37 Закону України від 13.12.1993 № 3723-ХІІ з урахуванням приписів п. 8, 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу".
Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в стаж державної служби весь період роботи з (служби) на посадах державного службовця в органах місцевого самоврядування та посадах, які прирівняні до посад державного службовця, з 11.03.1996 по 24.11.2015, проходження військової служби в лавах Збройних сил СРСР з 13.11.1978 по 20.10.1980, призначити пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", ст. 37 Закону України від 13.12.1993 № 3723-ХІІ з урахуванням приписів п. 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу", ст. 2 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" - з 14.02.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) судовий збір у сумі 992,40 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350) судовий збір у сумі 992,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.