про відмову в забезпеченні позову
14 березня 2023 року ЗПП/320/21/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-АВТО" про забезпечення позову,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "СОЮЗ-АВТО" із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову про визнання дій Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), скасування рішення суб'єкта владних повноважень, визнання окремих положень договору незаконними.
ТОВ "СОЮЗ-АВТО" просить суд:
- заборонити Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії з розірвання Договору від 10 червня 2022 року, № 10/06 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва №245, укладеного Товариством з обмежено відповідальністю "СОЮЗ-АВТО";
- заборонити Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводити перевірку дотримання умов Договору від 10 червня 2022 року, № 10/06 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва №245.
В обґрунтування подано заяви заявник вказав про те, що організація перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва №245 «ст.м. Дарниця» - ст. м. «Позняки» здійснюється на підставі Договору від 10.06.2022 №10/06, управленим перевізником по маршруту №245 є ТОВ «СОЮЗ-АВТО». Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2022 №640/14368/22 визнано протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення позачергової перевірки виконання умов Договору № 10/06 від 10 червня 2022 року про організацію пасажирських перевезень на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 245, проведеної 17 серпня 2022 року та визнано протиправним та скасовано Попередження про недопущення порушень умов договору Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 серпня 2022 року №053-5867. Як наслідок, дії Департаменту за маршрутом №245 визнано судом незаконними та Попередження про недопущення порушення умов Договору скасовано, про що відповідач усвідомлений, оскільки ним подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Проте, 08.03.2023 Департаментом було проведено позачергову перевірку товариства на предмет виконання умов Договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва №245. Направлення на перевірку ТОВ "СОЮЗ-АВТО" не отримало та підставами для проведення перевірки вказано п. 3.6.3, п. 3.6.4 Договору. Дії Департаменту про проведенні перевірки вважає незаконними, акт №2/10/106 від 09.03.2023 містить в собі недоліки.
Заявник відзначив, що такі незаконні дії Департаменту з проведення перевірки та складанні за її наслідками неналежних документів можуть мати своїм наслідком одностороннє розірвання Договору із ТОВ "СОЮЗ-АВТО", за фактом не усунення порушень, виявлених при попередній перевірці та зважаючи на факт визнання дій відповідача з проведення попередньої перевірки не законними, про що останній усвідомлений, після перегляду даного рішення апеляційним судом, наявний реальний ризик порушення прав позивача, що полягатиме у незаконному розірванні Договору. Заявник також зауважує, що права на одностороннє розірвання Договору не передбачено положеннями пп. 2 п. 56 Порядку №1081, посилання на яке містить п. 2.1.6 Договору, що регулює право на таке розірвання, ТОВ "СОЮЗ-АВТО" переконаний у незаконності дій Департаменту з проведення перевірок, оскільки таких повноважень не містить норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно, заявник ініціюватиме спір про визнання дій Департаменту з проведення перевірок згідно направлення від 08 березня 2023 року, незаконними, та визнання окремих положень Договору нечинними. Зважаючи на об'єктивні ризики прийняття відповідачем рішення про одностороннє розірвання Договору, забезпечення позову до звернення із позовною заявою до суду є вимушеним та єдиним можливим засобом убезпечення ТОВ "СОЮЗ-АВТО" від порушень його прав за наслідками прийняття Департаментом рішень на підставі нечинних документів та без достатніх на те підстав і повноважень.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та покладені в її основу обґрунтування, перевіривши надані до заяви матеріали та дослідивши докази, суддя зазначає слідуюче.
Частинами першою і другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У частині першій статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно зі сталою практикою застосування адміністративними судами наведених положень КАС України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Обґрунтовуючи подану заяву, ТОВ «СОЮЗ-АВТО» посилається на ч. 2 ст. 150 КАС України та вказує самостійною підставою для забезпечення позову до його подачі до суду наявність очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно, на думку заявника, необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії, направлені на розірвання Договору із ТОВ «СОЮЗ-АВТО» про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування м. Києва №245 та заборони проводити перевірку дотримання заявником умов вказаного Договору, товариство обґрунтувало тим, що вчинення відповідачем таких дій за результатом проведеної перевірки призведе до одностороннього розірвання Договору, що не передбачено положеннями пп. 2 п. 56 Порядку №1081, посилання на яке містить п. 2.1.6 Договору що регулює право на таке розірвання, та такі дії Департаменту про проведенню перевірки не входить до повноважень відповідача, враховуючи наявне рішення у справі вже визнані в судовому порядку незаконними у справі №640/14368/22 за наслідками проведеної попередньої перевірки 17.08.2022.
Водночас невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії, направлені на проведення перевірок виконання ТОВ «СОЮЗ-АВТО» умов Договору №10/06, на переконання заявника, може спричинити продовження вчинення відповідачем протиправних дій з організації та проведення відповідних перевірок, без законного на те права, що призведе до необхідності позивачу подальшого звернення до суду за захистом свого порушеного права по кожній такій перевірці.
Суддя зазначає, що заходи забезпечення позову, про які просить заявник, не пов'язані із предметом позову та змістом спірних правовідносин, з яким останній має намір звернутись до суду та, які виникли у зв'язку із проведенням Департаментом чергової перевірки виконання ТОВ «СОЮЗ-АВТО» умов Договору №10/06 про організацію пасажирських перевезень, а не у зв'язку із одностороннім розірванням Договору. В разі ухвалення судом заборони відповідачу вчиняти дії, направлені на розірвання Договору №10/06 із ТОВ «СОЮЗ-АВТО» та на проведення перевірок дотримання ТОВ «СОЮЗ-АВТО» умов Договору, виходить за межі предмету майбутнього оскарження та стосується правовідносин, які, ймовірно, можуть виникнути між сторонами в майбутньому, та які належить врегульовувати у межах господарської діяльності заявника шляхом звернення товариством до господарського суду.
Таким чином суддя вважає необхідним зазначити, що заявлений захід забезпечення позову не випливає із предмету ймовірно поданого до суду позову ТОВ «СОЮЗ-АВТО» про визнання дій Департаменту з проведення перевірок згідно направлення від 08 березня 2023 року, незаконними, та визнання окремих положень Договору нечинними, відповідно не стосуються оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За вказаною заявою у суду відсутні підстави вважати, що невжиття визначених заявником заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача з проведення перевірки та визнання нечинними окремих положень Договору.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладені у постанові від 12 січня 2022 року по справі №640/20401/21 щодо визначення заходів забезпечення позову виходячи з урахуванням предмету позову та змісту спірних правовідносин.
Суддя зазначає також, що за наслідками проведеної даної перевірки 08.03.2023 мало наслідки складення акту № 2/10/106 від 09.03.2023, попередження щодо розірвання Договору №10/06 заявник не отримував.
Також, суддя зазначає, що позивачем не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, що унеможливило б їхній захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, зокрема, шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, направлені на одностороннє розірвання з ТОВ «СОЮЗ-АВТО» Договору про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування м. Києва №245; заборони відповідачу вчиняти дії, направлені на проведення перевірок виконання ТОВ «СОЮЗ-АВТО» умов Договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування м. Києва №245, укладених з Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради. Також до заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
На час розгляду заяви про забезпечення позову судом не встановлено ознак очевидної протиправності в діях відповідача.
Враховуючи вищезазначене, з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви Товариства з обмежено відповідальністю "СОЮЗ-АВТО" про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Войтович І.І.