14 березня 2023 року Справа № 280/49/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення №084750008223 від 12.10.2022 відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу і неврахування періоду навчання з 01.09.1986 по 06.07.1987, згідно диплома №2896 та періоду навчання з 01.09.1987 по 06.07.1988, згідно диплома №3253;
зобов'язати відповідача переглянути заяву позивача від 05.10.2022 про призначення пенсії за віком з урахуванням періоду навчання з 01.09.1986 по 06.07.1987, згідно диплома №2896 та періоду навчання з 01.09.1987 по 06.07.1988, згідно диплома №3253.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком. Однак, рішенням від 12.10.2022 №084750008223 у призначенні пенсії було відмовлено та не зараховано до загального страхового періоди навчання, оскільки потребують уточнення так як перетинаються з періодами відбування покарання згідно довідки №010007 від 17.02.1992. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки період навчання позивача підтверджується атестатом. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 09.01.2023 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - задоволено. Звільнено від сплати судового збору ОСОБА_1 за подання позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, у справі №280/49/23.
Ухвалою суду від 09.01.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до п.8 Порядку № 637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. За результатами розгляду документів, доданих позивачем до заяви, Головним управлінням до страхового стажу не зараховано періоди навчання з 01.09.1986 по 06.07.1987 згідно атестата № 2896 та періоду навчання з 01.09.1987 по 06.07.1988 згідно атестата № 3253, оскільки дані періоди потребують уточнения так як перетинаються із періодом відбування покарання (з 17.02.2086 по 17.02.1992 згідно довідки № 001007 від 17.02.1992). Відповідно до п.12 Порядку № 637 час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні і на примусовому лікуванні підтверджується довідками МВС та/або довідками правоохоронних органів і зараховується до трудового стажу за наявності документів про реабілітацію (довідки суду, органів прокуратури чи досудового розслідування про закриття кримінального провадження або довідки суду про ухвалення виправдувального вироку). У разі відсутності документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні і на примусовому лікуванні може бути встановлено в судовому порядку. Робота засуджених підтверджується довідкою МВС і довідкою про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. У тому разі, коли судом в установленому законом порядку час відбування виправних робіт без позбавлення волі включено до загального трудового стажу, у трудових книжках робиться запис про те, що цей час не зараховується до безперервного трудового стажу. Зазначені записи вносяться до трудової книжки по закінченні фактичного строку відбування покарання, що установлюється за довідками органів МВС України. Зазначено, що зарахування до стажу зазначеного періоду роботи можливе лише у разі надання позивачем відповідної довідки виданої на підставі первинних документів. Враховуючи підтверджений страховий стаж право на пенсійну виплату позивач матиме з 05.10.2027. Враховуючи наведене, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05 жовтня 2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з метою реалізації свого права на отримання пенсії за віком.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мін'юсті України 27 грудня 2005 за №1566/11846 (далі- Порядок), заяви, які подаються особами, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання.
Пунктом 4.2 вказаного Порядку визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З урахуванням зазначеного Порядку заява про призначення пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області від 12.10.2022 №084750008223 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років. Вік заявника 60 років 1 день.
Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 29 років.
Страховий стаж особи становить 19 років 10 місяців 2 дні.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди:
навчання з 01.09.1986 по 06.07.1987 згідно диплома №2896 та з 01.09.1987 по 06.07.1988 згідно диплома №3253, оскільки деякі періоди потребують уточнення так як перетинаються із періодом відбування покарання (з 17.02.1986 по 17.02.1992 згідно довідки №010007 від 17.02.1992).
Судом досліджено долучені до позовної заяви копію довідки № 001007 від 17.02.1992, копію атестату №2896 від 07.07.1987, копію атестату №3253 від 06.07.1988.
Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії за віком, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок№ 22-1).
Статтею 62 Закону № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. д ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 передбачено, що до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до п. 8 Порядку час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Як вбачається з атестату № 2896 від 07 липня 1987 року, ОСОБА_1 01 вересня 1986 року вступив до ПТУ-2 с. Мала Токмачка та 06 липня 1987 року закінчив повний курс професіонально-технічного училища №2 за професією електромонтер по обслуговуванню і ремонту електрообладнання.
Відповідно до атестату № 3253 від 06 липня 1988 року, ОСОБА_1 01 вересня 1987 року вступив до ПТУ №2 с. Мала Токмачка Запорізької області та 06 липня 1988 року закінчив повний курс названого училища за професією електрозварник ручної зварки.
На переконання суду, ці докази є належними та достатніми для підтвердження періоду навчання, що виключає необхідності надання уточнюючих довідок, а тому посилання відповідача у спірному рішенні на необхідність уточнення періоду навчання є помилковими.
Обґрунтовуючи правомірність не зарахування періоду навчання до страхового стажу, відповідач у спірному рішенні також посилався на те, що період навчання позивача перетинається з періодом відбування покарання.
Судом установлено, що у період з 17 лютого 1986 року по 17 лютого 1992 року ОСОБА_1 відбував покарання в місці позбавлення волі, а отже суд погоджується з відповідачем що період навчання та період відбування покарання перетинаються.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 59 Виправно-трудового кодексу України, чинного на момент відбування позивачем покарання, у виправно-трудових установах для засуджених, які не мають повної загальної середньої освіти, утворюються середні загальноосвітні школи. Засуджені, які відбувають покарання у виховно-трудових установах і навчаються в них, підручниками, зошитами та письмовим приладдям забезпечуються безкоштовно.
Для засуджених віком до сорока років, які не мають робочої професії, за якою вони можуть бути працевлаштовані у даній виправно-трудовій установі, обов'язковою є підготовка на курсах професійного навчання на виробництві.
Отже, чинним на момент відбування позивачем покарання законодавством передбачалось право особи на навчання.
При цьому згідно частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Крім того, частиною 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, суд зазначає, що при виникненні у ГУ ПФУ у Львівській області сумнівів щодо права позивача на отримання пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Отже, витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Тобто, перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Враховуючи викладене, відповідач безпідставно не зарахував період навчання позивача до страхового стажу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 підлягає скасуванню із покладенням на нього обов'язку вчинити певні дії, а саме зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.10.2022 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його загального страхового стажу періоду навчання з 01.09.1986 по 06.07.1987 відповідно до атестата №2896 та періоду навчання з 01.09.1987 по 06.07.1988 відповідно до атестата №3253.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання про розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивача ухвалою суду від 09.01.2023 звільнено від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.139, 143, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, буд.10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 12 жовтня 2022 року №084750008223, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 жовтня 2022 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його загального страхового стажу період навчання з 01 вересня 1986 року по 06 липня 1987 року та з 01 вересня 1987 року по 06 липня 1988 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова