15.03.2023 Справа №607/2261/23
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого суді В.М. Братасюка
за участю секретаря М.О. Мокрій
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 21 вересня 2013 року ВДРАЦС реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис 1678.
Заявлені вимоги мотивує тим, що сімейне життя не склалося з причини різних характерів та переконань, тривалий час сторони спору не проживають сім'єю, не ведуть спільного господарства, не пов'язані сімейним побутом, а тому, оскільки шлюб з відповідачем носить виключно формальний характер, позивач вважає, що їх сім'я розпалася остаточно.
В судове засідання позивач не з'явився, його представник подав клопотання про розгляд справи за власної відсутності, позов підтримує й просить вимогу задовольнити; окремо подав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач в судове засідання в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно був повідомлений про час і місце судового розгляду, заперечень на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, а, відтак, за зазначених обставин, суд приходить до висновку про можливість заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення в порядку ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини:
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 21 вересня 2013 року ВДРАЦС реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис 1678. Від шлюбу у сторін дітей немає.
Відповідно до ст.112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.
На цьому ж наголошує Верховний Суд України в п. 10 Постанови Пленуму за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що матеріалами справи доведено, що сторони не проживають сім'єю, не ведуть спільного господарства, оскільки позивач підтримує викладені в позові обставини, натомість відповідач не бажає з'явитися до суду та пояснити можливі мотиви задля збереження шлюбу; клопотань про визначення строку на примирення сторонами спору не заявлено.
Відтак суд вважає, що шлюб необхідно розірвати, як такий, збереження якого суперечитиме інтересам сторін спору.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд наголошує таке.
На адресу суду надішло клопотання представника позивача про стягненян понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3800 гривень.
Мотивує тією обставиною, що між позивачем та представником було укладено Договір №30/01/23-1 від 30.01.2023 року про надання правової допомоги, змістом якого сторони погодили надання правової допомоги адвокатом, а розмір гонорару та порядок здійснення передачі приймання послуг з надання правової допомоги, визначатиметься за окремим погодженням, яке повинно бути невід'ємною частиною договору - викладається у формі додаткової угоди.
07.02.2023 року між адвокатом та клієнтом укладено додаткову угоду № №30/01/23- д до Договору про надання правової допомоги Договір №30/01/23-1 від 30.01.2023 року, змістом якої визначили суму гонорару 3800 гривень, оплата ж має здійснитися на підставі наданого рахунку на банківський рахунок адвоката у розмірі 3800 гривень у строк до 07.03.2023 року; передача послуг підтверджується відповідним актом приймання передачі.
Надалі, 27.02.2023 року, ті ж сторони склали Акт приймання передачі послуг з надання правової допомоги , якою визначили види, кількість годин та вартість наданих послуг.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.
Новою редакцією ЦПК (частиною 2 статті 137) встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як зазначено вище, сторона позивача надала суду копію Договору №30/01/23-1 від 30.01.2023 року про надання правової допомоги, додаткової угоди № №30/01/23- д від 07.02.2023 року до Договору про надання правової допомоги Договір №30/01/23-1 від 30.01.2023 року, Акта приймання передачі послуг з надання правової допомоги, рахунку на оплату гонорару та квитанції 9298-1418-1946-6286 від 01.03.2023 року про оплату гонорару адвокату.
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Разом з тим, згідно ч.4 ст 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч.5 цієї статті ЦПК) .
Зваживши ступінь складності справи та надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, час та зусилля, витрачені на надання правової допомоги поза судовим засіданням, враховуючи принцип співмірності суд вважає, що на користь позивачки з відповідача слід стягнути суму витрат на правову допомогу пропорційно в розмірі 1000 гривень.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України
вирішив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), зареєстрований 21 вересня 2013 року ВДРАЦС реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис 1678.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073, 60 гривень судового збору сплаченого при зверненні до суду, та 1000 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою
заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк