14 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/380/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), з урахуванням уточнених позовних вимог, звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення № 2215714306 від 23.12.2022 про відмову в переведенні з пенсії по віку, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII; зобов'язання відповідача перевести позивачку з пенсії по віку, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за Законом України «Про державну службу», з дати звернення (19.12.2022), зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.1983 по 26.11.2020 та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою від 19.12.2022 довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Ковельською міською радою листом від 13.12.2022 за №5446/3.25/2-22.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, перебуваючи на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, 19.12.2022 звернулась до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, який набув чинності 1 травня 2016 року.
Зазначає, що згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за принципом екстериторіальності її документи для призначення пенсії були направлені на розгляд до ГУ ПФУ в Донецькій області. Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області № 2215714306 від 23.12.2022 позивачу відмовлено, у зв'язку із відсутністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відмова мотивована тим, що посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому періоди роботи на посадах службовців (працювала заступником сільського голови та секретарем сільської ради у період 1983-2020 роки) в органах місцевого самоврядування не можуть бути зараховані до стажу державної служби.
Зауважує, що до заяви про перехід на пенсію по віку по Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII долучала дві довідки про складові заробітної плати державного службовця по формі затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України 17.01.2017 №1-3 для призначення пенсії по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VIII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, видані Ковельською міською радою з листом від 13.12.2022 за №5446/3.25/2-22, яка є правонаступником Доротищанської сільської ради у наслідок ліквідації шляхом приєднання на підставі рішення Ковельської міської ради №2/2 від 24.12.2020. Вказані довідки відповідачем не оскаржувались та мають бути враховані при проведенні перерахунку пенсії.
Вважаючи дії відповідача, щодо відмови у призначенні пенсії державного службовця відповідно до статті 37 закону України «Про державну службу» протиправними, звернулася до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов представник ГУ ПФУ у Донецькій області позовних вимог не визнала та просить відмовити у позові. Вважає, що рішення № 2215714306 від 23.12.2022 про відмову в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII ОСОБА_1 прийняте правомірно. Зазначає, що згідно Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року, який набрав чинності з 01.05.2016 пенсії відповідно до цього закону призначаються особам, які: досягли пенсійного віку жінки - 60 років; мають страховий стаж жінки 30 років; не призначали пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ. На день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають неменше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом №889-VIII мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами КМУ не залежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2015 року.
Зауважує, що статтею 6 Закону №889-VIII від 01.05.2016 визначені категорії посад державної служби.
Вказує, що відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 45 років 08 місяців 4 дні, в тому числі стаж державної служби складає 18 років 00 місяців 15 днів.
Разом із тим, представник відповідача 1 зазначає, що згідно частини 7 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на наведене, вважає, що позивачу підставно відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 у зв'язку з відсутністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби станом на 01.05.2016.
У відзиві на позов представник ГУ ПФУ у Волинській області позовні вимоги заперечила та просить відмовити у позові. Вказала, що ОСОБА_1 з 31.08.2019 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, а 19.12.2022 позивач звернулася із заявою про перерахунок пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12 2015.
Зазначила, що при розгляді долучених до заяви документів, ГУ ПФУ в Донецькій області встановлено, що за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 02.08.1982, позивач у періоди з 04.07.1983 по 28.03.1990 працювала секретарем Доротищенської сільської ради; з 29.03.1990 по 20.04.1998 - заступником голови Доротищенської сільської ради та з 21 04.1998 по 26.11.2020 - секретарем Доротищенської сільської ради.
Порядок віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців присвоєння їм рангів державних службовців було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239. Зазначені посади були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців до набрання чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (з 04.07.2001)
Відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-111 та постанови КМУ «Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних категорій посад» від 26 10.2001 №1441 посади заступників голів сільських рад та секретарів сільських рад віднесені до категорій посадових осіб місцевого самоврядування.
Зауважує, що при обрахунку стажу державної служби необхідно враховувати час роботи на посадах в органах місцевого самоврядування, але не більше ніж по 04.07.2001.
Вважає, що підстави для переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» відсутні, а рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 23.12.2022 №2215714306 є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
31.08.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
19.12.2022 позивач звернулася із заявою про перерахунок пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12 2015, долучивши дві довідки про складові заробітної плати державного службовця, видані Ковельською міською радою з листом від 13.12.2022 за №5446/3.25/2-22, яка є правонаступником Доротищанської сільської ради у наслідок ліквідації шляхом приєднання на підставі рішення Ковельської міської ради №2/2 від 24.12.2020.
23.12.2022 рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області № 2215714306 позивачу відмовлено, у зв'язку із відсутністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідач 1 не зарахував до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців періоди роботи з 04.07.1983 по 28.03.1990 на посаді секретаря Доротищенської сільської ради, з 29.03.1990 по 20.04.1998 на посаді заступника голови Доротищенської сільської ради та з 21.04.1998 по 26.11.2020 - секретаря Доротищенської сільської ради.
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача 1 в призначенні пенсії державного службовця відповідно до закону України «Про державну службу», звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
За змістом п.2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу).
Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», чинного до 01.06.2016 (далі Закон №3723) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями,-у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі-Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та Перехідних положеннях якого закріплено, що Закон № 3723-ХІІ (Відомості ВРУ, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII втратив чинність.
Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами КМУ, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, згідно пункту 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами КМУ, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується відповідачем 1, страховий стаж ОСОБА_1 складає 45 років 08 місяців 4 дні.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII закріплено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем лише в частині зараховано до стажу державного службовця позивачки періоди роботи з 04.07.1983 по 28.03.1990 на посаді секретаря Доротищенської сільської ради, з 29.03.1990 по 20.04.1998 на посаді заступника голови Доротищенської сільської ради та з 21.04.1998 по 26.11.2020 - секретаря Доротищенської сільської ради, а саме: 18 років 00 місяців 15 днів.
Статтею 46 Закону України «Про державну службу» №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
В свою чергу, п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 25 березня 2016 року № 229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Так, пунктом 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою КМУ від 03.05.1994 № 283, який діяв на час проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
У пункті 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Із записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 02.08.1982 слідує, що:
- 04.07.1983 відповідно до рішення сесії сільради від 04.07.1983 позивач обрана секретарем ВК Доротищенської сільської ради народних депутатів (запис № 3);
- 29.03.1990 згідно рішення сесії сільради від 29.03.1983 позивач обрана заступником голови Доротищенської сільської ради народних депутатів (запис № 4);
- 20.07.1994 рішенням сесії сільради від 20.07.1994 № 1/2 ОСОБА_1 обрана заступником голови Доротищенської сільської ради другого скликання (запис № 5);
- 21.04.1998 відповідно до рішення сесії сільради від 21.04.1998 № 1/2 позивач обрана секретарем Доротищенської сільської ради третього скликання (запис № 6);
- 17.04.2002 відповідно до Рішення сесії сільради від 17.04.2002 № 1/4 позивач обрана секретарем Доротищенської сільської ради четвертого скликання (запис № 9);
- 19.04.2006 згідно Рішення сільради від 19.04.2006 № 1/4 позивач обрана секретарем Доротищенської сільської ради п'ятого скликання (запис № 12);
- 22.11.2010 згідно ст. 50 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» звільнена у зв'язку із закінченням строку повноважень ради п'ятого скликання (запис № 14);
- 22.11.2010 Рішенням сільради від 22.11.2010 № 1/2 позивач обрана секретарем Доротищенської сільської ради шостого скликання (запис № 15);
- 18.11.2015 відповідно до ст. 50 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» звільнена у зв'язку із закінченням строку повноважень ради шостого скликання (запис № 16);
- 18.11.2015 Рішенням сільради від 18.11.2015 № 1/3 позивач обрана секретарем Доротищенської сільської ради сьомого скликання (запис № 18);
- 26.11.2020 відповідно до ст. 50 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» звільнена у зв'язку із закінченням строку повноважень ради сьомого скликання (запис № 17).
Отже, трудовою книжкою підтверджується факт роботи в періоди з 04.07.1983 по 28.03.1990 на посаді секретаря Доротищенської сільської ради (запис № 3, трудової книжки НОМЕР_1 від 02.08.1982), з 29.03.1990 по 20.04.1998 на посаді заступника голови Доротищенської сільської ради (запис № 4, 5 трудової книжки НОМЕР_1 від 02.08.1982) та з 21.04.1998 по 26.11.2020 секретаря Доротищенської сільської ради (запис №6, 9-17 трудової книжки НОМЕР_1 від 02.08.1982), що зараховуються до стажу державної служби в органах місцевого самоврядування.
В свою чергу, статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлено, що до четвертої категорії відносяться посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад, а до п'ятої категорії відносяться - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.
Враховуючи викладене, суд вважає, що спірні періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування слід зарахувати до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.
Разом із тим, представник відповідача 1 не заперечує, що відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 45 років 08 місяців 4 дні.
Як слідує із досліджених судом форми РС-право №033050002746 розрахунку періодів трудової діяльності ОСОБА_1 доданої відповідачем до відзиву та дослідженої судом її трудової книжки, періоди роботи органах місцевого самоврядування з 04.07.1983 по 26.11.2020 - становить 37 років 04 місяці 23 дні.
Однак, як вбачається із рішення ГУ ПФУ у Донецькій області № 2215714306 від 23.12.2022, з цього періоду відповідачем 1 було враховано до стажу державної служби лише 18 років 00 місяців 15 днів, відтак, на переконання суду, до зарахування до стажу державної служби для призначення пенсії за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII підлягає ще 19 років 04 місяці 08 днів.
При цьому, зважаючи на те, що у ОСОБА_1 стаж державної служби станом на 01.05.2016 склав понад 10 років та станом на зазначену дату вона займала посаду, що відноситься до посад державної служби, а також, що стаж роботи останньої на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців складає не менше 20 років, то за нею зберігається право на призначення пенсії на підставі до ст.37 Закону №3723-ХІІ згідно п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII та, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії, призначеної їй на підставі Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця відповідно до Закону № 3723-XII.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №735/939/17, від 19 березня 2019 року у справі №357/1457/17, від 22 жовтня 2019 року у справі № 348/2370/16-а та від 14 листопада 2019 року у справі №348/2369/16-а, від 22 травня 2020 року у справі №263/9612/16-а та від 10 лютого 2021 року у справі №825/1453/18, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Враховуючий вищезазначений стаж роботи на посадах державного службовця та на посадах, що прирівнюються до посад державного службовця, суд приходить до висновку, що позивачка має право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а відтак рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 2215714306 від 23.12.2022 про відмову позивачці в перерахунку пенсії/перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII є неправомірним.
За змістом частин 1 та 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України, статті 17, частини 5 статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
У своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 Європейський Суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
При цьому, суд враховує, що згідно з положеннями частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною 3 статті 45 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, термін переведення застосовується до призначення іншого виду пенсії, передбаченого законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За змістом частини 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які: досягли віку 62 роки; мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку; мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача ГУ ПФУ в Донецькій області не було фактичних та правових підстав для не зарахування до стажу державної служби позивача періодів роботи на посадах в органах місцевого самоврядування та відмови у зв'язку із цим у переведенні позивача на інший вид пенсії, а у позивачки наявні умови, передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ (а саме, досягнення віку 62 роки, наявність не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та страхового стажу), для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII та відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Суд відхиляє доводи відповідачів про те, що станом на 01.05.2016 позивач не обіймала посади державної служби, у зв'язку із чим відсутні підстави для переходу на пенсію за Законом № 889-VIII, оскільки пунктом 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII передбачено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі, але за умови наявності не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18).
При вирішенні цього спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Позивачка отримує пенсію за віком відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та за призначенням пенсії за віком відповідно до закону України «Про державну службу» звернулася вперше, як вбачається із доданих відповідачем до відзиву документів.
Розглянувши заяву позивача про призначення пенсії (перехід на пенсію за іншим законом), відповідач прийняв рішення про відмову у переведенні пенсії з одного виду на інший. Отже, спосіб у який розглянута заява позивача, не відповідає вимогам законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про державну службу».
Враховуючи викладене, суд вважає, що належними та ефективним способом захисту прав позивачки у даному випадку буде зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» з дати звернення із заявою, а саме: з 19.12.2022, до якої були також додані відповідні довідки про складові зарплати для призначення пенсії держслужбовця.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 2215714306 від 23.12.2022 з огляду на наявність у позивача умов для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII та відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, враховуючи також наявність довідок Ковельської міської ради про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих 13.12.2022 за №5446/3.25/2-22, позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача ГУ ПФУ у Волинській області здійснити переведення позивачки на пенсію державного службовця за віком, відповідно до пункту 12 розділу ХІ Закону № 889-VІІІ та статті 37 Закону № 3723-ХІІ, з 19.12.2022 (часу звернення з відповідною заявою), з врахуванням до загального стажу державної служби періодів роботи в органах місцевого самоврядування, а також з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих 13.12.2022 за №5446/3.25/2-22.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 1 073,60 грн., сплачений квитанцією від 08.01.2023.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255, 263 КАС України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державну службу» суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 2215714306 від 23.12.2022 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по віку, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 19.12.2022, зарахувавши до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців 37 років 04 місяці 23 дні (з 04 липня 1983 року по 26 листопада 2020 року), а також з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Ковельською міською радою 13.12.2022 за №5446/3.25/2-22.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя С.Ф. Костюкевич