10.03.2023 Справа №607/15344/22 Провадження №1-кп/607/342/2023 м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Тернополі кримінальне провадження №12022211060000180, дані про яке 17.10.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_2 , із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 ,
Відповідно до ст.28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Згідно з п.п.3, 14 ч.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім?ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім?єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашне насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров?ю особи.
ОСОБА_3 протягом 2022 року, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство щодо своєї цивільної дружини ОСОБА_6 , що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя останньої, за наступних обставин.
Так, згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.08.2022 за №607/11180/22, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, а саме 09.08.2022 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 вчинив насильство в сім'ї відносно своєї цивільної дружини - ОСОБА_6 психологічного характеру, при якому ображав останню, принижував, словесно погрожував фізичною розправою.
Крім цього, 11.08.2022 близько 13 год. 00 хв., перебуваючи по місцю проживання в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вчинив насильство в сім'ї відносно своєї цивільної дружини - ОСОБА_7 психологічного характеру, при якому ображав останню, принижував та словесного погрожував фізичною розправою.
Також, 12.08.2022 близько 17 год. 00 хв., перебуваючи по місцю свого проживання в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вчинив насильство в сім'ї відносно своєї цивільної дружини - ОСОБА_6 психологічного характеру, при якому ображав, принижував, погрожував.
Окрім того, 14.08.2022. близько 18 год. 00 хв., перебуваючи по місцю проживання в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вчинив насильство в сім?ї відносно своєї цивільної дружини - ОСОБА_6 психологічного характеру, при якому ображав останню, словесно погрожував фізичною розправою.
Крім цього, 15.08.2022 близько 10 год. 30 хв., перебуваючи по місцю проживання в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вчинив насильство в сім"ї відносно своєї цивільної дружини - ОСОБА_6 психологічного характеру, при якому ображав останню, принижував та словесно погрожував фізичною розправою.
Також, 15.08.2022 близько 11 год. 10 хв., перебуваючи по місцю проживання в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вчинив насильство в сім?ї відносно своєї цивільної дружини - ОСОБА_6 психологічного характеру, при якому ображав останню, принижував та словесно погрожував фізичною розправою.
Окрім того, 16.08.2022 близько 10 год. 00 хв., перебуваючи по місцю проживання в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вчинив насильство в сім?ї відносно своєї цивільної дружини - ОСОБА_6 психологічного характеру, при якому ображав останню, принижував та словесно погрожував фізичною розправою.
Крім цього, 17.08.2022 близько 10 год. 00 хв., перебуваючи по місцю проживання в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вчинив насильство в сім?ї відносно своєї цивільної дружини - ОСОБА_6 психологічного характеру, при якому ображав останню, принижував та словесно погрожував фізичною розправою.
Також, згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.09.2022 за № 607/12270/22, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, а саме 09.09.2022 близько 17 год. 00 хв., перебуваючи по місцю проживання в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вчинив насильство в сім?ї відносно своєї цивільної дружини - ОСОБА_6 психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою, чинив психологічний та моральний тиск, погрожував застосуванням фізичної розправи.
Окрім того, 10.09.2022 близько 11 год. 00 хв. перебуваючи по місцю проживання в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вчинив насильство в сім?ї відносно своєї цивільної дружини - ОСОБА_7 психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою, чинив психологічний та моральний тиск, погрожував застосуванням фізичної розправи.
Крім цього, 11.09.2022 близько 15 год. 00 хв., перебуваючи по місцю проживання в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вчинив насильство в сім?ї відносно своєї цивільної дружини - ОСОБА_6 психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою, чинив психологічний та моральний тиск, погрожував застосуванням фізичної розправи.
Також, ОСОБА_3 , продовжуючи свої умисні, протиправні дії, спрямовані на систематичне заподіяння психологічних страждань своїй цивільній дружині - ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства відносно останньої, 16.10.2022 у вечірню пору доби, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , безпідставно розпочав словесний конфлікт зі своєю цивільною дружиною - ОСОБА_6 , в ході якого почав говорити на підвищених тонах, виражався нецензурною лексикою, принижував честь та гідність, висловлював погрози застосування фізичної сили.
Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій
ОСОБА_6 завдано психологічних страждань, що призвело до розладів її здоров'я та погіршення якості життя, що виразилось у втраті повноцінного сну та відпочинку, втраті самооцінки та позитивних емоцій, зростання емоційної напруженості, підвищення рівня тривоги та негативних переживань.
За таких обставин, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, тобто у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя потерпілої особи.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, визнав повністю та підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини його вчинення. Показав, що дійсно, на протязі 2022 року, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , систематично вчиняв щодо своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство психологічного характеру. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 у вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні просила суворо не карати обвинуваченого.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 . При цьому суд з'ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з'ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю і його дії органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ст.126-1 КК України, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя потерпілої особи.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд виходить із того, що відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням наведених положень законодавства, при призначенні покарання суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.
Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує особу винного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: розлади поведінки та психіки внаслідок вживання алкоголю, згідно висновку судово-психіатричного експерта №451 від 27.10.2022, в період інкримінованого йому злочину тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, а виявляв ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягає рівня хронічного психозу чи вираженого недоумства, тому він міг давати звіт своїм діям та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує.
Окремо суд враховує й позицію щодо покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , висловлену потерпілою ОСОБА_6 у судовому засіданні, яка хоча і не має переважного значення при прийнятті рішення щодо покарання, втім не може бути залишена без належної уваги та оцінки і безумовно підлягає врахуванню в сукупності з іншими обставинами.
Відповідно до ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини КК України або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання.
З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку, беручи до уваги відсутність обтяжуючих обставин, будь-яких претензій зі сторони потерпілої та її прохання суворо не карати обвинуваченого, а також наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, зокрема щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та з урахуванням особи винного, вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання за ст.126-1 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.126-1 КК України, у виді 100 годин громадських робіт.
У відповідності до ст.56 КК України громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
При цьому, суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_3 інших, передбачених санкцією ст.126-1 КК України покарань, оскільки вважає їх такими, що не призведуть до виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень та не відповідатимуть меті покарання. Водночас, обставин, які б унеможливлювали застосування до ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт, судом не встановлено.
На переконання суду, виконання обвинуваченим ОСОБА_3 безоплатних суспільно корисних робіт, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Крім того, враховуючи, що на даний час у цьому кримінальному провадженні відсутні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, суд не вбачає підстав для прийняття рішення про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання даним вироком законної сили.
Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні цивільний позов не пред'являвся, процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 100 (ста) годин громадських робіт.
Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддяОСОБА_1