м. Вінниця
15 березня 2023 р. Справа № 120/8820/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня, передбачену ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 11 566 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо виплати йому разової грошової допомоги до 05 травня 2022 року як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи. Так, позивач зазначає, що має право на одержання вказаної допомоги в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, однак відповідач виплатив таку в меншому розмірі, а саме - 3906 грн. Не погоджуючись з наведеними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 02.11.2022 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.11.2022 року за вх.№54371/22 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Перш за все, відповідач зазначає, що належним відповідачем у справі є Департамент соціальної політики Вінницької міської ради, адже головним розпорядником коштів на виплату грошової допомоги відповідальним виконавцем такої бюджетної програми є Мінсоцполітики, на рахунок якого Пенсійним фондом України повертаються невиплачені суми грошової допомоги (незалежно від причин такої невиплати); органом, уповноваженим здійснювати виплату грошової допомоги, невиплаченої станом на 1 липня, є місцевий орган соціального захисту населення за місцем проживання отримувача. Повноважень на вчинення дій, не передбачених Постановою №540, органам Пенсійного фонду України не надано. По суті позовної заяви відповідач зазначає, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2022 році здійснювалась позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року за № 540 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"", якою встановлений чіткий розмір допомоги до 5 травня для певних категорій. Так, за приписами п. 2 та 5 Постанови № 540 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються Пенсійному фонду України та регіональним органам соціального захисту населення. Кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги територіальними органами Пенсійного фонду України, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ "Ощадбанк". Суми невиплаченої станом на 1 серпня поточного року грошової допомоги, що надійшли до Пенсійного фонду України від уповноважених банків та АТ “Укрпошта”, повертаються Пенсійним фондом України на рахунок Мінсоцполітики, відкритий у Казначействі, а невиплачені суми грошової допомоги станом на 1 липня підлягають виплаті місцевим органом соціального захисту населення за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (пункти 8 та 9 Порядку № 540). Відтак, відповідач зауважує, що Постанова № 540 чітко врегульовує порядок дій державних органів щодо виплати грошової допомоги до 5 травня у 2022 році. Також відповідач наголошує, що Головне управління не може використати кошти Пенсійного фонду на виплату грошової допомоги, тоді як бюджетне фінансування для виплати позивачу спірної грошової допомоги у розмірі, заявленому в позові, Головному управлінню не передбачено. З огляду на викладене, відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
14.11.2022 року за вх.№55118/22 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що на його звернення до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо проведення перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, останній надав відповідь, згідно якої нарахування та виплату позивачеві вказаної допомоги здійснювало саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та має, зокрема, право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи.
У 2022 році позивач отримав від відповідача одноразову грошову допомогу до 05 травня у розмірі 3906 грн., про що свідчить довідка Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яка міститься в матеріалах справи.
Не погоджуючись з розміром виплаченої грошової допомоги до 5 травня 2022 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем у відзиві на позовну заяву вказано про те, що належним відповідачем у справі є Департамент соціальної політики Вінницької міської ради.
В контексті наведеного суд зазначає наступне.
Даний публічно-правовий спір виник у зв'язку з виплатою позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі, установленому постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року за № 540 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Виплата цієї допомоги проведена позивачу у 2022 році територіальним органом Пенсійного фонду України Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому позивач перебуває на обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.1993 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно з п. 1 та п.п. 41 п. 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №423 від 17.06.2015, Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
П.п. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №540 від 07.05.2022 року установлено, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється:
- органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій;
- структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках.
Крім того, згідно п.п. 1 п. 3 Порядку №540 розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, є Пенсійний фонд України.
Відповідно до абз.3 п.5 Порядку №540 кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги територіальними органами Пенсійного фонду України, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ Ощадбанк.
З аналізу вказаних норм вбачається, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня особам, які перебувають на пенсійному обліку здійснюється відповідними органами Пенсійного фонду України та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію.
Таким чином, у спірних правовідносинах щодо виплати грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік відповідачем має бути орган, що здійснив виплату грошової допомоги, яким відповідно до приписів Порядку № 540, яким є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані приписами ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни передбачені ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Законом України від 25.12.1998 № 367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" статтю 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам війни I групи десять мінімальних пенсій за віком; II групи вісім мінімальних пенсій за віком; III групи сім мінімальних пенсій за віком ".
Пунктом 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону № 3551-ХІІ викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом № 107-VI, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 12 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із пп. 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто вказаним змінами Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження, зокрема, щодо встановлення розміру разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України 07.05.2022 року прийнято постанову №540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", відповідно до якої особам з інвалідністю внаслідок війни виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", проводиться у 2022 році в таких розмірах: I групи 4421 гривень; II групи 3906 гривень; III групи 3391 гривень.
Втім, суд зауважує, що Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 було відновлено дію частини четвертої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня особам з інвалідністю ІI групи внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Водночас відповідач, здійснюючи позивачеві виплату грошової допомоги, керувався нормами Постанови № 540.
Спірним при розгляді цієї справи є питання щодо розміру разової грошової допомоги до 5 травня, що виплачувалася особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у 2022 році, з огляду на прийняте Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18).
Визначаючись із розміром допомоги, що належить до виплати позивачеві суд враховує, що цій обставині надано оцінку при розгляді зразкової справи № 440/2722/20-а рішенням Верховного Суду від 29.09.2020 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Розглядаючи зразкову справу, Верховний Суд дійшов висновку, що з 27.02.2020 року (день прийняття рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій величиною п'ять мінімальних пенсій за віком.
Велика Палата Верховного Суду у п. 48-54 постанови від 13.01.2021 року зазначила, що вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком слід визначати із урахуванням ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Оскільки Законом України від 02.12.2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено мінімальний розмір пенсії за віком (прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність): з 1 січня 2022 року - 1934,00 грн., позивачу до виплати належала грошова допомога в розмірі 15 472 грн. (1934*8). Однак, вказана виплата здійснена відповідачем в розмірі 3 906 грн.
Відтак, із урахуванням встановлених обставин та висновків Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що при виплаті позивачеві грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі, встановленому Постановою № 540, відповідач допустив порушення норм ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону від 25.12.1998 № 367-XIV, яка передбачала виплату до 05 травня інвалідам війни II групи восьми мінімальних пенсій за віком.
Аналогічна позиція висловлена Сьомим апеляційним адміністративним судом в постанові від 28.02.2023 року по справі №120/5191/22.
Також при ухваленні рішення суд враховує, що на території України Указом Президента України від 24.02.2022 року введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому продовжено.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
В указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються, зокрема: вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Аналізуючи викладені норми, суд звертає увагу на те, що в умовах воєнного стану виключно Президентом України, в порядку визначеному Законом України "Про правовий режим воєнного стану" можуть обмежуватися права і свободи, із зазначенням строку дії таких, та які не передбачені ч. 2 ст. 64 Конституції України.
При цьому, п. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" визначена можливість на період дії правового режиму воєнного стану обмежень конституційних прав і свободи людини і громадянина, передбачених статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Таким чином, ні Конституція України, ні Закон України "Про правовий режим воєнного стану", ні Указ Президента України від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", не містять жодних обмежень прав і свобод щодо соціального захисту громадян, які гарантовані ст. 46 Конституції України, серед яких й право на соціальний захист громадян, до яких відноситься право позивача на отримання грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у відповідному розмірі.
Крім того, правовий режим воєнного стану на конституційному рівні не впливає на дотримання основних засад побудови (існування) держави.
Під час воєнного стану держава не може відмовитись повністю або частково від виконання зобов'язань перед громадянами України, які перебували і перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членами їхніх сімей.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня, передбачену ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 11 566 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв'язок вимоги про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та вимоги про зобов'язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої.
Адже внаслідок визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, можливим є зобов'язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.
За таких обставин? з метою захисту порушених прав та інтересів позивача належним та достатнім буде зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня, передбачену ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Таким чином, вказана позовна вимога також підлягає задоволенню.
Водночас суд не вбачає підстав для зазначення у резолютивній частині рішення конкретної суми недоплаченої допомоги, оскільки рішення суду носить зобов'язальний характер, а визначення точної суми недоплати відноситься до завдань відповідача на стадії виконання покладеного судом обов'язку, в разі набранням рішенням законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі не вирішується.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України від 28.12.2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» та ст. 2, 9, 73-77, 90, 94, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня, передбачену ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 15.03.2023 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна