м. Вінниця
15 березня 2023 р. Справа № 120/7814/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (вул. Соборна, 50, м. Вінниця, 21050)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним дій відповідача щодо не виплати позивачеві щорічної грошової допомоги до 05 травня 2022 року відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві суми щорічної грошової допомоги до 05 травня 2022 року в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахування раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що є учасником бойових дій та, відповідно, має право на пільги, а саме на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у зв'язку з цим останній була виплачена щорічна разова грошова допомога до 05 травня у розмірі 1 491 грн. 00 коп. Позивач з таким розміром допомоги не погоджується, адже рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) окреме положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказує, що відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 03.10.2022 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17.10.2022 року за вх.№50124/22 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач вказує, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2022 році здійснювалась позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Відповідач зауважує, що саме Кабінетом Міністрів України регулюється порядок та розмір соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Конституції та законів України, а відтак, в даному випадку, до повноважень відповідача належить лише нарахування та виплата щорічної грошової допомоги до 05 травня 2022 року. З огляду на викладене, відповідач зазначає, що вказана грошова допомога нарахована та виплачена ним у розмірі, що передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року № 540, а отже, він діяв в межах повноважень та на підставі норм чинного законодавства.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення та має право на пільги, передбачені для учасників бойових дій.
Позивачеві виплачена грошова допомога до 05.05.2022 року розмірі 1 491 грн. 00 коп..
Не погоджуючись з розміром виплаченої грошової допомоги до 5 травня 2022 року, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані приписами ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пільги учасникам бойових дій передбачені ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-XIV ст. 12 Закону від 22.10.1993 року № 3551-XII було доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
П. 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом № 107-VI, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 12 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із пп. 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня
На реалізацію приписів цієї норми закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.05.2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою передбачено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.
Водночас, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-47/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Системний аналіз наведених норм доводить, що на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 відновлено дію ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас відповідач, здійснюючи позивачеві виплату грошової допомоги, керувався нормами Постанови № 540.
Спірним при розгляді цієї справи є питання щодо розміру разової грошової допомоги до 5 травня, що виплачувалася учасникам бойових дій у 2022 році, з огляду на прийняте Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18).
Визначаючись із розміром допомоги, що належить до виплати позивачеві суд враховує, що цій обставині надано оцінку при розгляді зразкової справи № 440/2722/20-а рішенням Верховного Суду від 29.09.2020 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Розглядаючи зразкову справу, Верховний Суд дійшов висновку, що з 27.02.2020 року (день прийняття рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій величиною п'ять мінімальних пенсій за віком.
Велика Палата Верховного Суду у п. 48-54 постанови від 13.01.2021 року зазначила, що вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком слід визначати із урахуванням ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Оскільки Законом України від 02.12.2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено мінімальний розмір пенсії за віком (прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність): з 1 січня 2022 року - 1934,00 грн., позивачу до виплати належала грошова допомога в розмірі 9670 грн. (1934*5). Однак, вказана виплата здійснена відповідачем в розмірі 1491 грн.
Також при ухваленні рішення суд враховує, що на території України Указом Президента України від 24.02.2022 року введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому продовжено.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
В указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються, зокрема: вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Аналізуючи викладені норми, суд звертає увагу на те, що в умовах воєнного стану виключно Президентом України, в порядку визначеному Законом України "Про правовий режим воєнного стану" можуть обмежуватися права і свободи, із зазначенням строку дії таких, та які не передбачені ч. 2 ст. 64 Конституції України.
При цьому, п. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" визначена можливість на період дії правового режиму воєнного стану обмежень конституційних прав і свободи людини і громадянина, передбачених статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Таким чином, ні Конституція України, ні Закон України "Про правовий режим воєнного стану", ні Указ Президента України від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", не містять жодних обмежень прав і свобод щодо соціального захисту громадян, які гарантовані ст. 46 Конституції України, серед яких й право на соціальний захист громадян, до яких відноситься право позивача на отримання грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у відповідному розмірі.
Крім того, правовий режим воєнного стану на конституційному рівні не впливає на дотримання основних засад побудови (існування) держави.
Під час воєнного стану держава не може відмовитись повністю або частково від виконання зобов'язань перед громадянами України, які перебували і перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членами їхніх сімей.
Відтак, із урахуванням встановлених обставин та висновків Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що при виплаті позивачеві грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі, встановленому Постановою № 540, відповідач допустив порушення норм ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону від 25.12.1998 № 367-XIV, яка передбачала виплату учасникам бойових дій допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо не виплати позивачеві щорічної грошової допомоги до 05 травня 2022 року відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві суми щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік виходячи із розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв'язок вимоги про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та вимоги про зобов'язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої.
Адже внаслідок визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, можливим є зобов'язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.
За таких обставин, з метою захисту порушених прав та інтересів позивача належним та достатнім буде зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві суми щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік виходячи із розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплаченої суми.
Таким чином, вказана позовна вимога також підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі не вирішується.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» та ст. 2, 9, 73-77, 90, 94, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо не виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня 2022 року відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату суми щорічної грошової допомоги до 05 травня 2022 року в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Департамент соціальної політики Вінницької міської ради (вул. Соборна, 50, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 38782790)
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 15.03.2023 року
Суддя Маслоід Олена Степанівна