про відкриття провадження в адміністративній справі
15 березня 2023 р. Справа № 120/2418/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, розглянувши матеріали:
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), від імені та в інтересах якої діє адвокат Кучер Ганна Миколаївна (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 000419 від 28.02.2019, адреса для листування: АДРЕСА_2 ),
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
10.03.2023 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:
- визнання протиправною відмови відповідача щодо незарахування до загального страхового стажу позивачки періоду навчання з 01.09.1981 по 24.02.1984 у Київському будівельному технікумі транспортного будівництва та періоду роботи з 01.09.1987 по 30.09.1989 в Республіканському навчально-виробничому комбінаті (Молдова);
- зобов'язання відповідача зарахувати до загального страхового стажу позивачки періоду навчання з 01.09.1981 по 24.02.1984 у Київському будівельному технікумі транспортного будівництва та періоду роботи з 01.09.1987 по 30.09.1989 в Республіканському навчально-виробничому комбінаті (Молдова).
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачка звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. Листом від 23.01.2023 за № 0200-0211-8/6662 відповідач відмовив у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу 30 років. За доданими документами до страхового стажу позивачки не були зараховані:
- періоди трудової діяльності з 01.09.1981 по 24.02.1984 згідно із записами трудової книжки НОМЕР_2 від 26.09.1980, оскільки запис внесено з порушенням вимог п. 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме дата звільнення (30.03.1989) відрізняється від дати наказу на звільнення (03.10.1999), що потребує уточнення, та відсутня печатка на записі щодо звільнення;
- період навчання згідно з дипломом № 658827 від 01.03.1984, оскільки диплом оформлено на прізвище " ОСОБА_2 ", тоді як прізвище заявниці " ОСОБА_3 " (водночас свідоцтво про шлюб відсутнє).
Позивачка вважає відмову пенсійного органу у зарахуванні вищезазначених періодів до страхового стажу протиправною, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
Одночасно з пред'явленням позову позивачка заявила клопотання про її звільнення від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище. При цьому на підтвердження обставин в цій частині позивачка надає довідку з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд виходить з таких мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
Отже, в силу приписів закону суд може звільнити позивача від сплати судового збору за його клопотанням і однією з підстав для цього є майновий стан особи.
Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
В цьому контексті важливо зазначити, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя (див. справу "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії").
Окрім того, у своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу на необхідність дотримання балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи з однієї сторони та правом заявника на доступ до правосуддя з іншої. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.
Таким чином, питання фінансової спроможності заявника сплатити судовий збір є обов'язковим для врахування та має вирішуватись судом з огляду на обставини конкретної справи та надані заявником докази.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та за подання позову немайнового характеру фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2684,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1073,60 грн (за кожну немайнову вимогу).
Позивачка фактично заявила одну позовну вимогу немайнового характеру (про визнання відмови суб'єкта владних повноважень протиправною та, як наслідок, зобов'язання його до вчинення певних дій).
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідною позовною вимогою становить 1073,60 грн.
На підтвердження свого скрутного матеріального становища, як підстави для звільнення від сплати судового збору за подання цього позову, позивачка надає довідку з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Зі змісту вказаної довідки судом встановлено, що дохід позивачки за попередній календарний рік (тобто за 2022 рік) становить 19 395,47 грн.
Отже, розмір судового збору, який належить сплатити за подання цього позову, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачки за попередній календарний рік (19395,47 х 5% = 969,77 грн).
З огляду на викладене, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивачки про її звільнення від сплати судового збору.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду та подана з дотримання строку звернення до адміністративного суду. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.
Відтак позовну заяву належить прийняти до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
Визначаючись щодо того, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) розглядати справу, суд враховує положення ч. 2 ст. 257 КАС України, згідно з якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною першою статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене та беручи до уваги, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності, суд доходить висновку про можливість її розгляду та вирішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Крім того, суд зазначає, що одним з принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з'ясування обставин у справі.
Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Принцип офіційності реалізований, зокрема, у ч. 4 ст. 11 КАС України, згідно з якою суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).
Згідно з ч. 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Враховуючи зазначені норми процесуального права, для забезпечення повного та всебічного з'ясування всіх обставин у справі і постановлення законного та обґрунтованого рішення, суд доходить висновку про необхідність витребування у відповідача матеріалів пенсійної справи позивачки.
Керуючись ст.ст. 32, 72, 73, 77, 80, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 260, 263, 294 КАС України, -
1. Клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору задовольнити та звільнити позивачку від сплати судового збору за подання до суду позову у цій адміністративній справі.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
3. Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
4. Встановити відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.
5. Витребувати з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та зобов'язати його у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (в оригіналі або їх належним чином засвідчені копії).
6. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
7. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович