Рішення від 14.03.2023 по справі 120/127/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 березня 2023 р. Справа № 120/127/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: державної установи "Ладижинська виправна колонія №39" Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В суд надійшов позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до державної установи "Ладижинська виправна колонія №39" Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяців в яких відбулося підвищення посадових окладів - лютий 2016 року та березень 2018 року;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 індексацію грошового забезпечення , включно із застосуванням місяці для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - лютий 2016 року та березень 2018 року відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Ухвалою суду від 10.01.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

У строк встановлений судом представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву згідно якого заперечив проти позову та просив у його задоволенні відмовити.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній установі "Лажижинська виправна колонія №39" Центрально-Західного управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції та відповідно до витягу з наказу №110/ос від 15.08.2022 звільнений зі служби.

Представник позивача звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату позивачу за період служби індексацію грошового забезпечення , відповідно до вимог ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Листом від 13.12.2022 за №8/2545 відповідач надав довідки про грошове забезпечення позивача, з яких видно, що за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 індексація грошового забезпечення не нараховувалась.

На переконання позивача така бездіяльність виправної колонії є протиправною, а тому звернувся в суд із даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23 червня 2005 року № 2713-IV (далі - Закон № 2713-IV).

Згідно із частиною п'ятою статті 23 Закону № 2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною п'ятою статті 94 Закону № 580-VIII визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).

Індексація грошових доходів населення, згідно із статтею 1 Закону № 1282-XII, це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, безпосередньо законом визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється у розмірі 103 відсотка.

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації положень Закону № 1282-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 1 Порядку № 1078 встановлено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Враховуючи вказане, індексація, як складова грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

З огляду на вказане, з 01.01.2016 року по 01.12.2018 року позивач мав право на індексацію грошового забезпечення.

У той же час суд зазначає, що індексація грошового забезпечення має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.

Вище зазначалося, що індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін, обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1 Порядку № 1078). Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється за місяцем, у якому відбувається перевищення порога індексації. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією проводиться з місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін і на підставі якого відбувається перевищення порога індексації.

Тому можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. У свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів у такому місяці не проводиться.

Разом із тим, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналіз пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов'язується з місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає особа.

Відповідно до розрахункового рахунку ОСОБА_1 за 2016 рік посадовий оклад його протягом року дорівнював 677,25 грн.

Підвищення в 2016 року посадового окладу не було здійснено, а відтак твердження представника позивача про застосування базового місяця лютий 2016 року в ході розгляду адміністративної справи не знайшли свого підтвердження.

В той час, судом встановлено, що у січні 2017 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1036) розмір окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби підвищено (додаток 23). Так, розмір посадового окладу позивача становив 1236,25 грн.

Відповідно до розрахункового рахунку ОСОБА_1 за 2017 рік, його посадовий оклад протягом року дорівнював 1236,25 грн.

Тобто, у січні 2017 року відбулося підвищення розміру посадового окладу позивача з 677,25 грн до 1236,25 грн.

Оскільки у січні 2017 року підвищено розмір посадового окладу позивача, тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів, тобто - з лютого 2017 року.

У свою чергу, за даними Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за лютий 2017 року становив 101,0 %. Цей індекс опубліковано в березні 2017 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто у квітні 2017 року, не настає. У подальшому за березень 2017 року індекс споживчих цін становив 101,8 %. Цей індекс опубліковано у квітні 2017 року. Оскільки наростаючим підсумком за лютий - березень (1,01 х 1,018 х 100) він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто у травні 2017 року, не настає. Індекс споживчих цін у квітні 2017 року становить 100,9 %. Цей індекс опубліковано у травні 2017 року. Оскільки наростаючим підсумком індекс споживчих цін за лютий - квітень 2017 року дорівнюватиме 103,74 % (1,01 х 1,018 х 1,009 х 100), що перевищує поріг індексації (103 %), то право на індексацію виникне у червні 2017 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2017 року).

Отже, у квітні 2017 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103% та склав 103,74 %, а тому у позивача виникло право на індексацію у місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - у червні 2017 року. За таких обставин, починаючи з червня 2017 року у відповідача виник кореспондуючий обов'язок провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період.

Суд зауважує, що відповідач з червня 2017 року (місяця, коли виникли підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення) по лютий 2018 року не провів нарахування і виплату індексації грошового забезпечення позивача. Вказане підтверджується розрахунковим рахунком за 2017-2018 роки.

За вказаних обставин, в цій частині позов підлягає задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача у ненарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з червня 2017 року по лютий 2018 року з визначенням базового місяця січень 2017 року.

Щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення у період з березня по листопад 2018 року, суд звертає увагу на наступне.

У березні 2018 року знову відбулося підвищення грошового забезпечення позивача у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, базовим місяцем для нарахування індексації став березень 2018 року.

Таким чином, посадовий оклад позивача збільшився із 1236,25 грн до 3350,00 грн.

Згідно з даними Державної служби статистики України лише у жовтні 2018 року відбулося досягнення порогового значення інфляції у розмірі 103 %. При цьому, індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, а тому право на проведення індексації грошових доходів у позивача з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач не мав передбачених Законом № 1282-XII підстав для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з березня 2018 року по листопад 2018 року включно. А відтак у цій частині позову належить відмовити.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки у періоди з січня по грудень 2016 року, з червня по грудень 2017 року, з січня по лютий 2018 року відповідач не нарахував та не виплатив індексацію грошового забезпечення позивачу, відтак позов в частині порушених прав позивача підлягає захисту.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відтак відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державної установи "Ладижинська виправна колонія №39" Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у періоди з січня по грудень 2016 року, з червня 2017 року по лютий 2018 року.

Зобов'язати державну установу "Ладижинська виправна колонія №39" Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з січня 2016 року по грудень 2016 року, з червня 2017 року по лютий 2018 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 )

Відповідач: Державна установа "Ладижинська виправна колонія (№39)" Центрально-Західного мідрегіонального управління з питань виконаннякримінальних покарань вул. Гранітна, 16, с-ще Губник, м. Ладижин, Гайсинський р-н. Вінницька обл., 24324, код ЄДРПОУ 08562565)

Суддя Комар Павло Анатолійович

Попередній документ
109564893
Наступний документ
109564895
Інформація про рішення:
№ рішення: 109564894
№ справи: 120/127/23
Дата рішення: 14.03.2023
Дата публікації: 17.03.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.06.2025)
Дата надходження: 16.05.2025
Предмет позову: видача дубліката виконавчого документа