Ухвала від 14.03.2023 по справі 120/2314/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

14 березня 2023 р. Справа № 120/2314/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

09.03.2022 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (відповідач 2) про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити дії.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За визначенням, що міститься в п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інша особа, до яких звернена вимога позивача.

Зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту, яка повинна узгоджуватися із нормами ст. 5 КАС України.

Так, позивачем за даним адміністративним позовом в статусі відповідачів визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

За змістом позовних вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07.02.2023 №143650006221 про відмову в призначенні йому пенсії за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди його навчання в Одеському інженерно-будівельному інституті з 01.09.1975 по 09.05.1979, що дає право на пенсію за віком.

Отже, як видно із прохальної частини позову, позовні вимоги адресовані лише до одного відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

В той же час визначаючи у справі іншого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, позовна заява не містить жодних вимог до цієї особи, що свідчить про неузгодженість такої заяви вимогам п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Таким чином, з метою усунення даного недоліку позовної заяви позивачу слід привести зміст позовних вимог у відповідності до положень п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

2. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684 гривні.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 1073,60 грн. (2684грн. х 0,4) та додати відповідні докази про оплату судового збору до матеріалів справи.

Проте, судовий збір у відповідному розмірі позивачем не сплачений, однак у тексті позовної заяви міститься клопотання останнього про звільнення від сплати судового збору. Обґрунтовуючи своє прохання позивач зазначає, що він є людиною похилого віку, перебуває у скрутному матеріальному становищі та через стан здоров'я позбавлений можливості працювати та сплатити судовий збір за подання даного позову. Окрім того позивач зазначив, що основним його доходом є допомога родичів які його утримують, а також вказав, що проживає на території с. Бузьке Вознесенського району Миколаївської області, яка на теперішній час відноситься до населеного пункту де ведуться бойові дії.

Розглянувши заявлене клопотання, суд зважає на наступне.

За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).

Згідно з частиною першою ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 по справі № 0940/2276/18 наголосила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для реалізації такого права є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити визначену суму судового збору. Тому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати с дискреційним правом, а не обов'язком суду.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору є врахування майнового стану сторони. А обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається із такою заявою. Тобто саме заявник має переконливо довести перед судом відповідні обставини та надати суду належні документи на підтвердження факту об'єктивної відсутності можливості сплати судового збору через свій складний майновий стан.

Так, на підтвердження викладених у своєму клопотанні обставин позивач долучив до матеріалів справи лише акт обстеження матеріально-побутових умов проживання від 22.02.2023, а також довідку про склад сім'ї та зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб та землекористування від 22.02.2023 № 1-82, видану виконкомом Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

Разом із тим, ознайомившись із поданими доказами суд дійшов висновку, що вони не розкривають майновий стан позивача, а лише свідчать про матеріально-побутові умови його проживання, які не можливо вважати незадовільними. Тобто, надані позивачем докази не є тими достатніми доказами із урахуванням яких суд міг би об'єктивно встановити майновий стан особи в цілях вирішення процесуального питання про звільнення його від сплати судового збору.

До поданого клопотання позивачем не додано будь-яких інших документів та доказів, які б дійсно підтверджували викладені обставини про скрутне матеріальне становище заявника та відсутність у нього об'єктивної можливості для сплати судового збору (відомості про дохід позивача, наявність у нього статусу малозабезпеченої особи, потребність у лікуванні, тощо).

Крім того, суд вважає безпідставним посилання позивача на ту обставину, що територія де він проживає - с. Бузьке Вознесенського району Миколаївської області на теперішній час відноситься до населеного пункту, де ведуться бойові дії. З цього приводу суд враховує, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (з наступними змінами), Бузька сільська територіальна громада з 11.11.2022 є такою, на території якої бойові дії не ведуться.

З огляду на викладене і беручи до уваги те, що позивач належними доказами не підтвердив свої доводи про неможливість сплати судового збору в мінімальному розмірі за подання цього позову, суд доходить висновку про відсутність достатніх правових та фактичних підстав для задоволення його клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно або навести додаткові обґрунтування свого клопотання щодо можливості звільнення його від сплати судового збору із долученням до нього відповідних доказів, які б підтверджували майновий стан сторони та його фінансову неспроможність оплатити судовий збір; або надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн. за наступними реквізитами: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.

Керуючись ст. ст. 122, 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію даної ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович

Попередній документ
109564888
Наступний документ
109564890
Інформація про рішення:
№ рішення: 109564889
№ справи: 120/2314/23
Дата рішення: 14.03.2023
Дата публікації: 17.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (08.08.2023)
Дата надходження: 09.03.2023
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії