Справа № 466/2078/23
Провадження № 3/466/981/23
13 березня 2023 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Баєва О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
23.02.2023, близько 19 год 43 хв, громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи на просп. Чорновола, 105, у магазині «Рукавичка», таємно здійснив крадіжку товару на суму 23,82 грн з торгового залу, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №781552 від 23.02.2022.
Для розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явився з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується довідками про доставку SMS.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП, передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 27.10.2022, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у скоєному стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №781552 від 23.02.2022, реєстраційною довідкою, письмовою заявою ОСОБА_2 , довідкою про вартість викраденого товару, копією паспорта.
Оглянувши протокол про адміністративне правопорушення, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до висновку, що його вина доведена, дії за ч. 2 ст. 51 КУпАП кваліфіковані вірно, а тому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та оштрафувати його на 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн (п'ятсот десять гривень) в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в доход держави судовий збір у розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. І. Баєва