Справа № 466/5427/22
Провадження № 2/466/478/23
10 березня 2023 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючий суддя Едер П. Т.
секретар с/з Настасяк Б. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів, -
27 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, в якій просить суд ухвалити рішення, яким зменшити розмір аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів (а. с. 2-3).
Стислий виклад позицій сторін.
Обґрунтування позивача.
Позивач зазначив, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2019 року по справі № 466/649/19, укладений між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб розірвано.
На підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова видано виконавчий лист (справа № 466/2824/19), згідно якого з позивача на користь відповідача стягуються аліменти в розмірі 1/2 з усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Вказав, що їхні спільні з відповідачем діти проживають разом з нею, що відповідачем не заперечується. Він, як батько, приймає участь у вихованні та утриманні дітей.
Про рішення суду щодо стягнення з нього аліментів у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку він дізнався лише, коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження. І саме тоді він дізнався про заборгованість по сплаті аліментів, хоча кошти він надавав, проте ніде не фіксував.
Вказав, що станом на сьогоднішній день його середня місячна заробітна плата не перевищує мінімальну заробітну плату по Україні, що підтверджується довідкою із місця роботи.
Виплата аліментів у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку складає 50 % усіх його доходів. Інших доходів у нього не має, має боргові зобов'язання перед банком і проживає на орендованій квартирі.
Відтак зазначає, що не відмовляється від сплати аліментів, але просить суд переглянути рішення про призначення аліментів і встановити їх відповідно до ст. 205 Сімейного кодексу України, а саме у розмірі 1/3 частини від усіх його доходів.
Обґрунтування заперечень відповідача.
25 жовтня 2022 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Алексенко С. Л. вважає позовні вимоги необґрунтованими, виходячи з наступного (а. с. 49-50).
У відзиві представник відповідача вказав, що позивач просить суд зменшити розмір аліментів у зв'язку із зміною матеріального стану. Проте, із позовної заяви встановлено, що матеріальний стан позивача не погіршився, а на думку представника відповідача, навпаки покращився, що підтверджується довідками з місця роботи позивача, долученими останнім.
Відповідач вважає твердження позивача про відсутність у нього матеріальної можливості сплачувати аліменти неправдивими.
Сторона відповідача зазначила, що позивач просить суд стягувати аліменти в меншому розмірі, а саме в розмірі 1/3 частини від його доходів, що виходячи з розміру заробітної плати останнього, що виходячи з розміру офіційної заробітної плати буде становити близько 2000,00 грн. на двох дітей, що є меншим встановленого мінімуму. Відтак вважає таку вимогу необґрунтованою та такою, що не відповідає реальному стану речей.
Позивач ОСОБА_1 є особою працездатного віку, не є особою з інвалідністю, не хворіє будь-якою хронічною хворобою, що заважає йому влаштуватися на більш оплачувану роботу та отримувати вищу заробітну плату, а на його утриманні немає будь-яких інших осіб.
Крім цього представник відповідача заначив, що з початком бойових дій на території України відповідач з метою забезпечення безпеки дітей змушена виїхати з ними за кордон. Станом на сьогоднішній день вона з дітьми тимчасово проживає в Італійській республіці. Відтак, весь тягар по утриманню, харчуванню та лікуванню дітей в чужій країні ліг виключно на плечі матері.
Додатково зазначили, що ОСОБА_2 перебуває на 40-му тижні вагітності, що фактично на даний час відповідач є непрацездатною та не має можливості самостійно в належній мірі утримувати дітей.
Враховуючи викладене, сторона відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати.
Крім того, 25 жовтня 2022 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів, в якій просить суд ухвалити рішення яким змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 липня 2019 року по справі № 466/2824/19, з стягнення у розмірі 1/2 частки всіх видів доходу платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на стягнення у твердій грошовій сумі в розмірі по 4000,00 грн. на кожну дитину, починаючи стягнення з дня набрання рішення законної сили та до досягнення старшою дитиною повноліття (а. с. 58-60).
Обґрунтування зустрічних позовних вимог.
Позивач за зустрічним позовом навела обставини, аналогічні викладеному відзиву на позовну заяву, додатково зазначила, що з моменту попереднього присудження аліментів значно змінилися обставини: змінився вік дітей, їх місце проживання, а відповідно і потреби. Так, на момент призначення аліментів сину було 4,5 роки, а доньці лише 2 роки. Зараз син є учнем початкової школи, а донька відвідує дошкільний навчальний заклад, що зумовлює додаткові витрати на навчальні матеріали та звичайне побутове обслуговування навчальних потреб.
Відтак, на думку позивача за зустрічним позовом, існує необхідність змінити спосіб стягнення аліментів із стягнення у частці від заробітку в розмірі 1/2 частки всіх видів доходу платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, на стягнення у твердій грошовій сумі в розмірі по 4000,00 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Обґрунтування заперечень зустрічних вимог.
11 листопада 2022 року стороною відповідача за зустрічним позовом на електронну адресу суду подано письмовий відзив, згідно якого просив відмовити в задоволенні зустрічної позовної вимоги. Просив задовольнити первісну позовну заяву та змінити розмір сплачених аліментів (а. с. 83-84).
24 листопада 2022 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, аналогічна викладеному зустрічному позові, у якій сторона позивача за зустрічним позовом просила задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом у повному обсязі (а. с. 103-104).
26 грудня 2022 року стороною відповідача за зустрічним позовом на електронну адресу суду подано письмові заперечення на відповідь на відзив (а. с. 144-145, 153).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 29 липня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб (а. с. 27).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2022 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Алексенка С. Л. та постановлено про судовий розгляд по вказаній цивільній справі проводити в режимі відеоконференції поза приміщенням суду за допомогою сервісу Easy Con (а. с. 44).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07 листопада 2022 року прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів. Об'єднано первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів (а. с. 75).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2022 року задоволено клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвоката Алексенка С. Л. про витребування доказів. Витребувано від АТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570 (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) інформацію про те, чи відкриті в АТ КБ «Приватбанк» банківські рахунки на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а також зобов'язано надати довідку про рух коштів по цих банківських рахунках в період з 01.01.2022 по 01.11.2022. Витребувано від АТ «Універсал Банк», ЄДРПОУ 21133352 (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) інформацію про те, чи відкриті в АТ «Універсал Банк» банківські рахунки на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а також зобов'язано надати довідку про рух коштів по цих банківських рахунках в період з 01.01.2022 по 01.11.2022 (а. с. 100).
Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, норми права, що застосовані судом при розгляді спірних правовідносин та висновки суду.
У судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічні викладеній позовній заяві, відзиві на зустрічний позов, письмових запереченнях на відповідь на відзив на зустрічний позов, просив задовольнити первісні позовні вимоги, у задоволенні зустрічної позовної заяви просив відмовити. У судове засідання, призначене на 10.03.2023 не з'явився, 10.03.2023 на адресу суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - адвокат Алексенко С. Л. заперечив щодо задоволення первісного позову, надавши пояснення, аналогічні викладеному відзиві на первісну позовну заяву, відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву, просив відмовити у первісному позові та задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі. У судове засідання, призначене на 10.03.2023 не з'явився, 10.03.2023 на електронну адресу суду подав заяву про розгляд справи у відсутності сторони відповідача за первісним позовом.
У відповідності до ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
За даних обставин, враховуючи наявність зазначених умов проведення розгляду справи, суд розглянув справу за відсутності учасників, на підставі наявних у ній доказів.
У судовому засіданні, перевіркою доводів сторін і обставин справи та дослідженням письмових доказів встановлено наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Судом встановлено що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2019 року (а. с. 6-7).
У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а. с. 11) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а. с. 10)
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17 липня 2019 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно, у розмірі 1/2 частини із всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. Стягнення аліментів проводити з часу пред'явлення позову 04 квітня 2019 року до досягнення дітьми повноліття. Рішення суду у межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконання.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Враховуючи положення ч. 1 ст.3 Конвенції ООН про права дитини, частин 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшенні здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Зважаючи на вказані вимоги закону аліменти на утримання дитини присуджуються у частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі, визначальним при визначенні способу стягнення аліментів є те чи платник аліментів має постійний, стабільний заробіток (дохід) чи навпаки такий його дохід є нерегулярним, мінливим, частина такого виплачується в натурі, тощо.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.
При цьому, з аналізу статті 192 СК України й наданих Пленумом Верховного Суду України роз'яснень встановлено, що зміна розміру аліментів є правом, а не обов'язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.
Відтак, при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, суду необхідно з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти в уже визначеному розмірі.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, вказаним законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів. Визначаючи розмір аліментів на дитину (дітей), суд не може визначити їх розмір на одну дитину менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як на підставу зменшення розміру аліментів позивач за первісним позовом ОСОБА_1 покликається на те, що він працює комірником у Приватному підприємстві «Леополісбуд» та розмір його середньої місячної заробітної плати не перевищує мінімальної заробітної плати по Україні, інших доходів у нього не має та має боргові зобов'язання перед банком. Крім того проживає в орендованій квартирі.
Згідно довідки № 32/60461531 від 13.07.2021, виданої Личаківським ВДВС у м. Львові ЗМУМЮ (м. Львів) судом встановлено, що позивач за первісним позовом погасив заборгованість зі сплати аліментів в повному обсязі та такі сплачує регулярно (а. с. 8, 9).
З долучених до матеріалів справи документів, встановлено, що матеріальний стан позивача за первісним позовом є задовільним та стабільним, що в свою чергу не тільки не звільняє від обов'язку утримувати своїх малолітніх дітей, а навіть дозволяє позивачу виконувати свої зобов'язання щодо сплати аліментів в розмірі, визначеному судом рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17 липня 2019 року.
Звертаючись з позовом до суду, позивач за первісним позовом не вказав обставин, що мають істотне значення для зменшення розміру аліментів, не надав доказів погіршення чи зміни матеріального стану/здоров'я, відтак, на думку суду, не довів належними та допустимими доказами наявність законних підстав для зменшення розміру аліментів.
Оцінюючи доводи позивача за зустрічним позовом, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_2 обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 є особою працездатного віку, не є особою з інвалідністю, не хворіє будь-якою хронічною хворобою, що заважає йому влаштуватися на більш оплачувану роботу та отримувати вищу заробітну плату, на його утриманні немає будь-яких інших осіб.
Однак такі доводи позивача за зустрічним позовом суд не може прийняти до уваги, оскільки такі не доводять покращення матеріального становища платника аліментів - відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 з часу ухвалення рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 липня 2019 року та такі не можуть слугувати підставою для збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду чи для зміни способу їх стягнення, адже доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наявність квитанцій, долучених до матеріалів справи, якими позивач обґрунтовує позицію щодо збільшення розміру аліментів, не є підставою для такого збільшення, оскільки при розгляді питання присудження аліментів суд виходить з прожиткового мінімуму, встановленого в Україні для дитини відповідного віку та матеріального становища сторін, відтак відповідач за зустрічним позовом не може нести додатковий фінансовий тягар на утримання дітей, котрі перебувають з матір'ю за кордоном.
Таким чином, доводи позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 не можуть слугувати підставою для збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17 липня 2019 року, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами на покращення матеріального стану відповідача.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 та ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. ст. 7, 155 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
На виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України, суд зазначає, що позивачами як за первісним позовом та і за зустрічним, не доведено факту того, що матеріальний або сімейний стан ОСОБА_1 змінилися настільки, що унеможливлює виплату ним аліментів на утримання малолітніх дітей, що могло б бути підставою як для зменшення розміру аліментів, визначеного судовим рішенням та і зміни способу стягнення таких аліментів.
Суд звертає увагу на те, що утримання дитини є обов'язком батьків, і рішення суду про стягнення аліментів, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання платником аліментів. Розглядаючи дану цивільну справу, суд виходить з інтересів, в тому числі дітей та повинен дотриматися балансу права платника аліментів на зменшення їх розміру та права дитини на утримання з боку батьків.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини, надавши правову оцінку доводам та доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, як первісні так і зустрічні є безпідставними, такими, що не ґрунтується на вимогах закону, жодними належними та допустимими доказами не підтверджені, а тому позовні вимоги обох сторін задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за сторонами.
Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14 березня 2023 року.
Суддя П. Т. Едер