м. Вінниця
10 березня 2023 р. Справа № 120/12681/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 11.11.2019 № Ф-313525-50У.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична - особа з 03.06.2008 року, але фактично підприємницьку діяльність не проводив, звітності не подавав. Крім того, в період, за який нарахована заборгованість, позивач проходив військову службу та є застрахованою особою і єдиний соціальний внесок із нарахованого доходу за нього сплачували роботодавці. 16.02.2021 року до ЄДРПОУ внесено запис про припинення підприємницької діяльності позивача.
Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду документу, який підтверджує сплату судового збору, та клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом.
У встановлений судом строк представником позивача подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою суду від 03.11.2021 у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду доказів сплати судового збору.
23.05.2022 представником позивача подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, у зв'язку з перебуванням позивача в лавах Збройних Сил України, в зоні ведення активних бойових дій.
Ухвалою суду від 30.05.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами. Даною ухвалою також надано сторонам строки для подання заяв по суті справи. Також, цією ухвалою вирішено відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення в даній справі.
У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (платників єдиного внеску - фізичних осіб-підприємців), здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця така особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем.
Останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи-підприємця.
Відповідач вказує, що за позивачем рахується недоїмка ( борг ) по ІКП 71040000 зі сплати єдиного соціального внеску за 2017 - третій квартал 2019 року, яка станом на момент формування вимоги становила 26539,26 грн.
28.06.2022 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує проти доводів, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, наголошуючи, що позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 за весь період нарахування ЄСВ. У зв"язку з проходженням військової служби за контрактом єдиний внесок за позивача сплачувався роботодавцем.
Ухвалою суду від 10.08.2022 витребувано у сторін та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області додаткові докази.
16.08.2022 представником позивача надано письмові пояснення щодо витребуваних судом доказів, в яких повідомлено про неможливість самостійно надати відповідні докази, оскільки позивач наразі знаходиться в лавах ЗСУ, телефонний зв"язок з ним відсутній, а ГУ ДПС у Вінницькій області було відмовлено в надані доказів на адвокатський запит.
19.08.2022 представником ГУ ПФУ у Вінницькій області на адресу суду подано витребувані докази, а саме довідка за формою ОК-5 стосовно ОСОБА_1 .
З'ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
03.06.2008 року проведено державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 . Основний вид діяльності: посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами (КВЕД 51.13.0).
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 16.02.2021 року відбулась державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за його рішенням.
Однак, на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів та відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI Головним управлінням ДПС у Вінницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 № Ф-313525-50У, згідно з якою станом на 26.02.2020 року загальна сума боргу платника єдиного внеску становить 26539,26 грн.
Не погодившись із вказаною вимогою про сплату боргу (недоїмки), вважаючи її необгрунтованою та безпідставною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до статті 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 1 статті 4 Закону №№ 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці; фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах; особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.
Частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI).
Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VI).
Суд зауважує, що мета участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування полягає у гарантуванні особі матеріального забезпечення у разі настання страхового випадку (як то безробіття, тимчасова непрацездатність, нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, досягнення пенсійного віку тощо).
Платниками єдиного внеску є роботодавці та особи, які забезпечують себе працею самостійно (у т.ч. фізичні особи - підприємці).
В силу вимог статті 4 Закону №2464-VI роботодавців та фізичних осіб - підприємців визначено окремими платниками єдиного внеску.
Проте, слід врахувати різний статус цих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Так, у випадку з найманим працівником він є застрахованою особою, а роботодавець - страхувальником. У свою чергу, державна реєстрація фізичною особою індивідуальної підприємницької діяльності є формою самостійного забезпечення працею, а тому відповідна особа одночасно є і застрахованою особою і страхувальником.
В силу вимог Закону №2464-VI за найманого працівника єдиний внесок сплачує роботодавець; фізична особа - підприємець сплачує єдиний внесок самостійно.
Зазначені механізми передбачені з метою участі усіх без винятку працюючих осіб (у тому числі і тих, що забезпечують себе працею самостійно) у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З інтегрованої картки платника податків вбачається, що за позивачем станом на 31.10.2019 року рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 26539,26 грн.
11.11.2019 податковим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоімки ), в якій зазначено, що станом на 26.02.2020 загальна сума боргу платника єдиного внеску становить 26539,26 грн.
В той же час судом встановлено, що згідно з індивідуальними відомостями Пенсійного фонду України про застраховану особу позивача (форма ОК-5) за 2017-2019 роки роботодавці - Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та військова частина НОМЕР_3 - сплачували за позивача єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно, звітні роки 2017 - 2019 зараховані до страхового стажу позивача в повному обсязі.
Суд зазначає, що особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах №440/2149/19 від 04 грудня 2019 року та №142/252/19 від 07 липня 2021 року.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, у зв'язку із відсутністю доказів на підтвердження здійснення позивачем в період 2017 - 2019 років підприємницької діяльності та отримання доходу та приймаючи до уваги факт нарахування та сплати роботодавцями ( страхувальниками ) єдиного внеску за позивача, як за застраховану особу, суд вважає, що у позивача відсутній обов'язок щодо сплати єдиного соціального внеску як фізичною особою-підприємцем.
Суд зауважує, що сплата позивачем єдиного внеску ще й як фізичною особою - підприємцем не призведе до покращення його становища у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки у такому разі він не набуде права на отримання додаткових видів соціального забезпечення чи збільшення їх розміру у разі настання страхового випадку.
Натомість покладення на позивача обов'язку зі сплати єдиного внеску у такому випадку буде надмірним тягарем та фактично подвійним обкладенням ЄСВ.
Отже, в даному випадку позивач є учасником системи загальнообов'язкового державного соціального страхування як найманий працівник, та як вже зазначалось судом, саме на роботодавця покладено обов'язок щодо сплати єдиного внеску з його заробітної плати, що і було зроблено Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та військовою частиною НОМЕР_3 в спірний період.
Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 № Ф-313525-50У, що сформована Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного правового регулювання та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню відповідно до вищевикладених мотивів.
Щодо судових витрат зі сплати судового збору суд зазначає, що в силу приписів статті 139 КАС України, оскільки позивачу ухвалою суду відстрочено сплату судового збору за подання даної позовної заяви до прийняття судом рішення в даній справі, доказів сплати позивачем судового збору суду не надано, відтак, беручи до уваги задоволення позову, слід стягнути з Головного управління ДПС у Вінницькій області до спеціального фонду Державного бюджету України 908 грн. судового збору за подання цього позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 11.11.2019 № Ф-313525-50У, винесену стосовно ОСОБА_2 .
Стягнути з Головного управління ДПС у Вінницькій області до спеціального фонду Державного бюджету України (ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Вінницький окружний адміністративний суд) судовий збір в сумі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, ЄДРПОУ ВП 44069150).
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна