Справа № 464/1229/23
пр.№ 1-кс/464/226/23
10 березня 2023 року слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про арешт майна,
встановив:
Слідчий СВ Відділу поліції №2 Львівського РУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141410000046 від 18.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, звернулася до суду з клопотанням, погодженим із прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, долучене тіткою підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 одяг підозрюваного, а саме: куртку, штани та взуття, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування такими.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 10.30 год. до 14.30 год. 13.01.2023 ОСОБА_7 , перебуваючи на території ТзОВ «КМ ДЕВЕЛОН» за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 162 б, таємно, шляхом вільного доступу викрав інструменти, чим спричинив матеріальної шкоди на суму близько 70 000 грн.
В ході досудового розслідування тіткою підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 долучено одяг підозрюваного, а саме: куртку, штани та взуття, які оглянуті 07.03.2023 та визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що вказані предмети є речовими доказами і мають суттєве значення для проведення досудового розслідування, у зв'язку з чим, слідчий просила клопотання задовольнити.
На розгляд клопотання про арешт майна слідчий ОСОБА_3 не з'явилась, до суду надійшла заяви про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримала, просила таке задовольнити.
ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Оглянувши матеріали клопотання, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Внесене слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Враховуючи мотиви клопотання та його обґрунтування слідчим, матеріали кримінального провадження, правову підставу для арешту майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, з метою забезпечення подальшого збереження речових доказів та здійснення з такими певних слідчих дій, клопотання необхідно задовольнити та накласти арешт на вищевказане майно.
Підстав для відмови у задоволенні клопотання, передбачених ч. 1 ст. 173 КПК України, не встановлено.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України, -
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, долучене до матеріалів кримінального провадження за письмовою заявою тітки підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , а саме: одяг підозрюваного куртку, штани та взуття, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування такими.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1