Єдиний унікальний номер 448/335/23
Провадження № 3/448/339/23
15.03.2023 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій БІЛОУС, розглянувши матеріали справи, що надійшла з ВП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старява, Мостиського району Львівської області, мешканця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , єгер Мостиського товариства мисливців і рибалок,
за статтею 173 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
про права передбачені ст.268 КУпАП, ст. 10,63 Конституції України особі роз'яснено,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
16.01.2023 року близько 17:00 год., гр. ОСОБА_3 , перебуваючи на території Мостиської міської ради Львівської області, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив дрібне хуліганство, зокрема виражався нецензурними словами в адресу гр. ОСОБА_4 , чим своїми діями порушив громадський порядок і спокій громадян.
Дії ОСОБА_5 , ДОП СП ВП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Зіньком О.В. кваліфіковано як дрібне хуліганство, за що передбачено відповідальність за статтею 173 КУпАП.
ІІ. Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 , в судовому засіданні провину визнав, підтвердив обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. У вчиненому щиро розкаявся. Просив суд його суворо не карати. Обіцяв подібних правопорушень надалі не вчиняти.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, застосоване Судом законодавство та висновок Суду на підставі наданої оцінки:
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей порушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Реалізація принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності тісно пов'язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша з них, репресивно-каральна (або "штрафна"), полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Згідно статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до положень статей 245, 252 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція статті 173 КУпАП визначає, що дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян - передбачає адміністративну відповідальність.
Факт вчинення ОСОБА_6 , вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №136499 від 23.02.2023р.; постановою про закриття кримінального провадження від 31.01.2023 року, заявою потерпілого ОСОБА_4 від 16.01.2023 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , іншими документами доданими до протоколу.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Вказані докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності підтверджують факт вчинення ОСОБА_6 , вказаного адміністративного правопорушення та його вину, тому суд бере їх за основу при постановленні судового рішення.
Підстав сумніватися в правдивості, достовірності вказаних доказів у суду немає.
Відомості, що містяться в безпосередньо досліджених судом доказах, узгоджуються між собою.
Судом враховується також те, що ОСОБА_3 дії особи, що склала відносно нього протокол про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останнього та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_5 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому суддя констатує відсутність обставин, що у відповідності до ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_8 за адміністративним правопорушенням.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За змістом статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними. Орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Положення статті 22 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
При вирішенні питання про застосування положень статті 22 КУпАП суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Таким чином, оцінюючи в сукупності дії, наслідки, обставини, з урахуванням даних, що характеризують особу, враховуючи, що від вчинення даного адміністративного правопорушення не настало істотних негативних наслідків, приходжу до висновку про можливість застосування до особи положень статті 22 КУпАП і необхідності звільнення такого від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення та обмежитися усним зауваженням, з наведених вище мотивів та підстав.
Саме усне зауваження вважаю достатнім для виправлення та належної поведінки особи в подальшому, а також спів розмірним скоєному.
Згідно ч.2 статті 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведену норму права, приходжу до висновку, що провадження по даній справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП щодо ОСОБА_5 підлягає закриттю.
ІV. Вирішення питання щодо судових витрат:
Приймаючи до уваги те, що згідно із ст.40-1 КУпАП та Законом України «Про судовий збір», судовий збір з особи може бути стягнуто у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, суддя, звільняючи ОСОБА_5 , від адміністративної відповідальності, вважає що судовий збір стягненню з особи, яка звільнена від адміністративної відповідальності не підлягає.
Керуючись статтями 1, 9, 22, 23, 33, 34, 40-1, 245, 280, 283-285, 294 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
Визнати, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , провадженням закрити та звільнити останнього від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення, а також потерпілим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Суддя Юрій БІЛОУС