справа № 462/1834/23
15 березня 2023 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип'юк Г.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,
встановив:
ТзОВ «Львівгаз збут» 14.03.2023 року звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 8 808,66 грн.
Згідно п.3 ч.1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг; телекомунікаційних послуг; послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно п.4 ч.2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі заяви про видачу судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як вбачається із матеріалів заяви про видачу судового наказу, ТзОВ «Львівгаз збут» просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості, за період з 01.07.2019 року по 30.04.2022 року, яка становить 6 397, 99 грн.
Проте до заяви долучено розрахунок заборгованості за період з 01.04.2020 року по 01.01.2023 року, яка становить 6 397,99 грн. Таким чином, неможливо встановити за який період часу нарахована заборгованість у розмірі 6 397,99 грн.
Крім цього, з матеріалів заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявником заявлено вимогу про стягнення, крім основного боргу, інфляційних втрат в сумі 1 740,74 грн., 3 % річних у сумі 669,93 грн. Однак з поданого заявником розрахунку втрат від інфляції та розрахунку 3% річних вбачається, що такі розраховувались за період з 01.08.2019 р. по 01.01.2022 р., що свідчить про те, що ТзОВ «Львівгаз збут» звернувся поза межами строку позовної давності.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Враховуючи наведене, слід відмовити ТзОВ «Львівгаз збут» у видачі судового наказу.
Керуючись ст.163- 166,258-261 ЦПК України,
постановив:
відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя/підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Пилип'юк Г.М.