Справа № 444/354/23
Провадження № 2/444/354/2023
10 березня 2023 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Зеліско Р. Й.
секретар судового засідання Мамедова Г.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: Рава-Руська державна нотаріальна контора Західного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Просить суд визначити йому - ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 25.05.2004 року. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальну контору, а саме 3 (три) місяці з часу набрання рішенням суду законної сили, з підстав зазначених у позові.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак надіслав на адресу суду заяву про слухання справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.
Представник відповідача - Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Однак, надав на адресу суду клопотання про слухання справи у відсутності представника. Проти позовних вимог не заперечують. У вирішенні даної справи повністю покладаються на думку суду.
Представник третьої особи - Рава-Руської державної нотаріальної контори Західного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Надіслав на адресу суду 01.03.2023 року заяву з проханням слухати справу у його відсутності. Додатково повідомив, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ,не заводилася.
А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, представника третьої особи, які не з'явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнав їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабця позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 (а.с.8).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.11), копії свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_5 (а.с.10); копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_6 (а.с.9) підтверджується, що ОСОБА_2 являється бабцею позивача.
Копія довідки № 62 підтверджує те, що ОСОБА_2 до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.13).
Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла Позивачу що видно з його копії (а.с.12).
Позивач не проживав та не був зареєстрований з бабцею до дня її смерті в АДРЕСА_1 , що підтверджується коією довідки (а.с.13).
У встановлений шестимісячний строк після смерті бабці позивач не звернувся у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, оскільки проживав окремо від спадкодавця та тривалий час хворів, а потім розпочалась війна. Про наявність заповіту йому стало відомо лише тоді, коли він перебравши речі бабці знайшов заповіт.
Після чого позивач звернувся в Рава - Руську ДНК Львівської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Після звернення в Рава - Руську ДНК Львівської області, позивачу було повідомлено, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини по заповіту після смерті ОСОБА_2 і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку, що підтверджується копією листа № 29/01-16 від 26.01.2023 року (а.с.14).
Згідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру відомості про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 відсутні, отже спадкова справа не заводилась (а.с.15).
Якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини з поважних причин, суд відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України може визначити додатковий строк для її подання.
Позивач вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки проживав окремо від спадкодавця та тривалий час хворів, а потім розпочалась війна.
Суд враховує, що необізнаність про існування заповіту не тотожна таким обставинам, як відсутність інформації про смерть спадкодавця або спадкову масу. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність особи про складення заповіту на її користь є поважною причиною для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ( постанова ВС від 06.09.2017р. № 315/765/14-ц, від 13.03.2019 р. № 656/219/18, від 20.02.2019р. №694/1179/17, від 2 вересня 2020р. № 288/1856/18, від 01.11.2021р. № 558/381/20).
Тому вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є обґрунтованими.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Ч. 1 статті 1270 Цивільного кодексу України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України (абз.1 п. 24 Постанови). При цьому, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (абз.2 п. 24 Постанови).
Суд враховує, що спадкодавцем ОСОБА_2 був складений заповіт на користь позивача по справі, однак останній спадщини не прийняв.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Дотримання припципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не буде дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Позивач стверджує у позовній заяві, що для отримання спадщини він не зміг у встановлений законом строк звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки не знав про наявність заповіту.
Судом встановлено, що визначення позивачу додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини не буде порушувати прав інших осіб.
А тому, для захисту прав позивача, із врахування вищенаведеного та того, що відповідач визнав позовні вимоги, не заперечує проти їх задоволення, суд вважає, що в даному видадку достатнім додатковим строком для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його бабці, є тримісячний строк, а тому, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в нотаріальну контору, а саме 3 (три) місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 10.03.2023 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.