Справа № 444/2931/22
Провадження № 2/444/153/2023
01 березня 2023 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Мікула В. Є.
секретар судового засідання Садова І.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з Додатковою відповідальністю Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" про стягнення страхового відшкодування,-
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування у розмірі 48164,70 гривень, пеню у розмірі 17496,32 гривень, 3% річних від простроченої суми у розмірі 1789,35 гривень, інфляційні втрати у розмірі 12460,28 гривень, а всього 79910,65 гривень та судових витрат.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23 липня 2020 року близько 17:00 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 212306 реєстраційний номер НОМЕР_1 , їдучи житловою зоною по вулиці Шевченка, 27 у м. Дубляни, здійснив зіткнення із ОСОБА_3 , жителем АДРЕСА_1 , який виїхав зліва на електросамокаті. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 доставлено в лікарню з діагнозом відкритий перелом правої стегнової кістки середньої третини зі зміщенням фрагментів, закритий перелом обох кісток правої гомілки у верхній третині зі зміщенням фрагментів, забійні садна правого ліктя, голови.
23 липня 2020 року відомості про дану дорожньо-транспортну пригоду були внесені до ЄРДР за № 12020140240000474 по факту вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Згідно інформаційної бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі МТСБУ) транспортний засіб марки ВАЗ 212306 д. н. з. НОМЕР_1 на момент ДТП був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за Договором ОСЦПВ № АО1808093 та цивільно- правова відповідальність гр. ОСОБА_2 застрахована у ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.».
07 травня 2021 року Позивачем, відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на адресу Відповідача було надіслано заяву від 07 травня 2021 року з додатками про виплату страхового відшкодування у розмірі 53 364 (п'ятдесят три тисячі триста шістдесят чотири) 00 коп. із розрахунку: у відповідності до ст. 24 Закону - відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого у розмірі 45 871,13 грн. - підтверджені товарними та фіскальними чеками; у відповідності до ст. 26-1 Закону - відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому у розмірі 2 293, 5 грн.; шкода заподіяна майну потерпілого (знищений електросамокат) - 5 200 грн.
Вказану заяву було прийнято ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» та зареєстровано за № 21-3634.
Відповідно до статті 36.2 Закону ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» повинно прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його в термін до 09.08.2021 року.
Однак, Відповідач цього не зробив, жодних повідомлень не надсилав, рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування Позивачу не надходило.
Таким чином вважає, що дії Відповідача є цілком неправомірними та суперечать положенням Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Позовна заява надійшла до суду 11.11.2022 року.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 15.11.2022 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб. Одночасно, визначено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових заперечень.
26.01.2023 року справу знято з розгляду та призначено на 01.03.2023 року у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги.
Позивач 01.03.2023 року в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, разом з тим подала суду заяву, в якій просить справу розглядати у відсутності сторони позивача, позов підтримує та просить такий задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач 01.03.2023 року в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи всіма можливими засобами. Відзив на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Враховуючи те, що позивач не заперечила проти ухвалення заочного рішення у справі, у відповідності до вимог ст.ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи, розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача, ухваливши заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 23 липня 2020 року близько 17:00 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 212306 реєстраційний номер НОМЕР_1 , їдучи житловою зоною по АДРЕСА_2 , здійснив зіткнення із ОСОБА_3 , жителем АДРЕСА_1 , який виїхав зліва на елекгросамокаті. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 доставлено в лікарню з діагнозом відкритий перелом правої стегнової кістки середньої третини зі зміщенням фрагментів, закритий перелом обох кісток правої гомілки у верхній третині зі зміщенням фрагментів, забійні садна правого ліктя, голови.
23 липня 2020 року відомості про дану дорожньо-транспортну пригоду були внесені до ЄРДР за № 12020140240000474 по факту вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Постановою старшого слідчого СВ Жовківського ВП Кам'янка-бузького відділу поліції ГУ НП у Львівській області Б.Б. Бігун від 30.12.2020року кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020140240000474 від 23.07.2020 року закрито у зв'язку з відсутністю в події кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Згідно інформаційної бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України транспортний засіб марки ВАЗ 212306 д. н. з. НОМЕР_1 на момент ДТП був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за Договором ОСЦПВ № АО1808093. та цивільно-правова відповідальність гр. ОСОБА_2 застрахована у ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.».
Зі змісту заяви про виплату страхового відшкодування від 07.05.2021р. вбачається, що Позивач зверталася до Відповідача про виплату страхового відшкодування у розмірі 53 364 (п'ятдесят три тисячі триста шістдесят чотири) 00 коп. із розрахунку: у відповідності до ст. 24 Закону - відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого у розмірі 45 871,13 грн. - підтверджені товарними та фіскальними чеками: у відповідності до ст. 26-1 Закону - відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому у розмірі 2 293, 5 грн, шкода заподіяна майну потерпілого (знищений електросамокат) - 5 200 грн.
Позивач зазначила, що вказану заяву було прийнято ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» та зареєстровано за № 21-3634.Відповідно до статті 36.2 Закону ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» повинно було прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його в термін до 09.08.2021 року.
Однак, Відповідач цього не зробив, жодних повідомлень не надсилав, рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування Позивачу не надходило.
Доказів на спростування наданої Позивачем інформацію суду не надано.
Відповідно до п. 22.1 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 36.1 ст. 36 Закону передбачено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Пунктом 36.2 ст. 36 Закону передбачено, що страховик, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, зобов'язаний виплатити його в передбачений 90-денний строк з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. Тобто, вказана норма встановлює обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Відповідно до п. 23.1 ст. 23 Закону - шкода заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого.
Згідно висновку експерта №1179 від 19.08.2020, у неповнолітнього ОСОБА_3 лікарями КНП «МДКЛ м. Львова» у липні 2020 р. було встановлено діагноз: «Відкритий перелом правої стегнової кістки у середній третині зі зміщенням фрагментів. Закритий перелом обох кісток правої гомілки у верхній третині зі зміщенням фрагментів. Забійні садна голови, правого ліктьового суглоба». Діагнози переломів підтверджені результатами рентгенологічного дослідження правої стегнової кістки за 23 і 28.07.2020 р. та обох кісток правої гомілки за 28.07.2020 р. З приводу вказаних переломів потерпілому були проведені оперативні втручання «Інтрамедулярний МОС правого стегна закрита репозиція МОС переломів кісток гомілки. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, могли виникнути під час ДТП внаслідок наїзду легкового автомобіля на неповнолітнього ОСОБА_3 , який рухався на електросамокаті 23 липня 2020 р., як вказано в «Постанові». Травма правої ноги у вигляді відкритого перелому стегнової кістки відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент її спричинення.
Відповідно до п. 24.1 статті 24 - Закону, - страховик здійснює відшкодування шкоди пов'язаної з лікуванням потерпілого, відшкодовуються обгрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
На підтвердженням витрат на лікування Позивачем надано товарні та фіскальні чеки на суму 45 871, 13 грн. Дана сума ніким не оспорюється.
Згідно з положеннями ст. 26-1 - Закону, - страховик здійснює відшкодування моральної шкоди, потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодженняздоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Розрахунок розміру моральної шкоди: 5% від 45 871, 13 грн. (страхова виплата за шкоду заподіяну здоров'ю) = 2 293, 5 грн. Дана сума ніким не оспорюється.
Пунктом 36.2. ст. 36 Закону передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно до вищенаведеної статті страховик приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Відповідач, всупереч вимогам цієї статті, станом на дату подання позову не прийняв вмотивованого рішення у страховій справі та не провів виплати страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 36.5 Закону, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу окрім основної заборгованості (45 871, 13 грн - відповідно до ст. 24 Закону + 2 293, 5 грн. в відповідності до ст. 26-1 Закону = 48 164, 7 грн.) страхового відшкодування за шкоду заподіяну каліцтвом пеню, три проценти річних та інфляційні втрати за користування чужими коштами за весь час прострочення.
Отже, сума нарахування заборгованості за невиплату страхового відшкодування для потерпілого (Позивача) за період з 10.08.2021 р. по 05.11.2021 р. (453 дні) становить - 31 745, 95 з яких: пеня з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ - 17 496, 32 грн., відсотки річні (3%) - 1 789,35 грн., інфляційні нарахування - 12 460, 28 грн.
Статтями 525, 526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦПК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Статтею 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
У пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. У примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону.
В силу вимог ч.1 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач не відшкодував завдану позивачу шкоду, пов'язану з лікаванням потерпілого, яка становить 45 871,13 гривень та відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому у розмірі 2 293,50 гривень.
Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із статями 80, 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, які б спростували розмір заподіяної шкоди щодо страхового випадку, який мав місце 23.07.2020 року за участю автомобіля марки «ВАЗ 212306», р.н. НОМЕР_1 та гр. ОСОБА_3 , який їхав на електросамокаті.
За таких обставин, суд вважає, що права та інтереси позивача були порушені відповідачем, і вказані порушені права та інтереси підлягають захисту судом, шляхом стягнення з ТзДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 45 871,13 гривень.
Відповідно до ст.992 Цивільного кодексу України, у разі несплати страховиком страхувальнику або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Згідно з п.36.2. ст.36 Закону України «Про обов'язковестрахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, з наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду,але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: уразі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Виходячи з положень п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов'язков естрахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивач правомірно пред'являє вимоги до відповідача про стягнення пені у розмірі 17496,32 гривень, яка розрахована позивачем за період з 10.08.2021 року по 05.112021 року, оскільки в межах даного спору доведено той факт, що відповідачем станом на дату подання позову та розгляду справи по суті не прийняв вмотивованого рішення у страховій справі та не провів виплати страхового відшкодування, що дає підстави суду застосувати до відповідача штрафні санкції у вигляді пені, що безпосередньо передбачено п.36.2.ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, частиною першою вказаної статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною другою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідносини, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, яка прийнята за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України.
Період прострочення характеризується пасивною поведінкою суб'єкта цивільних відносин, протягом якого він не вчиняє дій, спрямованих на реалізацію визначеного умовами укладеного між сторонами правочину змісту зобов'язання. У свою чергу, день належного виконання зобов'язання не є днем його прострочення, оскільки суб'єкт цивільних відносин шляхом вчинення активних дій, проведених належним чином, припиняє таке зобов'язання (ст.599 ЦК України).
В той же час, вимога про сплату трьох відсотків річних та інфляційних втрат, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань, за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань.
Зважаючи на вищезазначений принцип, який застосовується для нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд вважає правомірним вимоги позивача про застосування до відповідача санкцій цивільно-правової відповідальності, передбачених ст.625 ЦК України, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача три відсотки річних за період з 10.08.2021 року по 05.11.2022 року в сумі 1789,35 гривень та інфляційні збитки в сумі 12 460,28 гривень.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ТзДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про стягнення страхового відшкодування є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а тому, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 48 164,70 гривень; пеню у розмірі 17 496,32 гривень; 3% річних від простроченої суми у розмірі 1 789,35 гривень; інфляційні втрати у розмірі 12 460 гривень.
У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 гривень, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
З огляду на задоволення позову, понесені відповідачем судові витрати в силу вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 48 164,70 гривень; пеню у розмірі 17 496,32 гривень; 3% річних від простроченої суми у розмірі 1 789,35 гривень; інфляційні втрати у розмірі 12 460,28 гривень, а всього 79 910,65 гривень (сімдесять дев'ять тисяч дев'ятсот десять гривень 65 копійок).
Стягнути з Товариства здодатковою відповідальністю «Страхова компанія«Ю.ЕС.АЙ» на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) .
Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», місцезнаходження: 04211, м.Київ, проспект Героїв Сталінграда,4, корпус 6А, 2 поверх, код ЄДРПОУ 32404600.
Повний текст судового рішення складено - 01.03.2023 року.
Суддя: Мікула В. Є.