Справа №461/518/23
15 березня 2023 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова
в складі головуючого судді Мисько Х.М.
за участю секретаря судового засідання Євтушенка В.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
АТ «Ідея Банк» звернулось до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 193 871, 22 грн. В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 13.07.2021 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z62.22183.008335343. Згідно кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 143 000,00 грн. зі сплатою 15 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. В позові зазначено, що позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковими касовими (меморіальними) ордерами. Однак, відповідач не виконує свої зобов'язання, передбачені договором кредиту, внаслідок чого станом на 22.12.2022 року утворилась заборгованість в розмірі 193 871,22 грн. Остання сплата за кредитним договором здійснена 10.02.2022 року. Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 22.12.2022 року. У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 03.11.2022 року на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до ОСОБА_1 будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 27.01.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача АТ «Ідея Банк», згідно позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задоволити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, наслідки неявки. Виклик сторін до суду був здійснений шляхом скерування судових повісток на їх поштову та електронну адреси. Відтак, суд вжив всіх можливих заходів для вчасного та належного повідомлення відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, тому вважає за можливе слухати у його відсутності. Відзив на позов, заяву про поважні причини неявки чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило.
Оскільки, відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Судом встановлено, що 13.07.2021 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z62.22183.008335343. Згідно кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 143 000,00 грн. зі сплатою 15 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Відповідно до п.1.7 договору кредиту №Z62.22183.008335343, під час користування кредитом Банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговуванню кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до Додатку №1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими тарифами банку. Тарифи є невід'ємною частиною договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, та розміщені на веб-сайті банку: https://ideabank.ua.
Відповідно до п.9.8.2 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно з Графіком за договором кредиту, що включає в себе: надання інформації за рахунками позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів в Україні, в контакт-центрі банку, шляхом направлення sms-повідомлень щодо суми платежу за договором кредиту, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; - надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв'язку, тощо.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковими касовими (меморіальними) ордерами.
Однак, відповідач не виконує свої зобов'язання, передбачені договором кредиту, внаслідок чого станом на 22.12.2022 року утворилась заборгованість в розмірі 193 871, 22 грн. Остання сплата за кредитним договором здійснена 10.02.2022 року.
Вказана заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 22.12.2022 року.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується копією меморіальних ордерів. Однак, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію, та інші платежі за кредитним договором.
Як вбачається із наявної у матеріалах справи виписки з особового рахунку по кредитному договору, останній платіж ОСОБА_1 був здійснений 10.02.2022 року.
Відповідач умов договору у встановлений договором термін не виконала тому, згідно розрахунку заборгованості, станом на час розгляду справи, загальна сума заборгованості за кредитом становить 193 871,22 грн. та складається з основного боргу - 129 269,78 грн., простроченого боргу - 7 173,04 грн., прострочених процентів - 10 170,97 грн., строкових процентів 4 576,08 грн., нарахованої плати за обслуговування кредиту 20 220,2 грн., простроченої плати за обслуговування кредиту - 22 461,15 грн.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 03.11.2022 року вих. №12.4.2 № №Z62.22183.008335343, на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків про згрупування поштових відправлень. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до ОСОБА_1 будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Однак, ОСОБА_1 належним чином не відреагував на вимогу та зобов'язань за вищезгаданим договором кредиту не виконав.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Згідно із частинами першою - третьої, п'ятою статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/оспорювана.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цього Закону.
Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду має бути врахований під час розгляду даної справи.
З врахуванням вищенаведеного, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов'язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, пункти кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, а відтак частина заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов договору, які є нікчемними, нарахована плата за обслуговування кредиту у сумі 20 220, 2 грн. та прострочена плата за обслуговування кредиту в розмірі 22 461,15 грн., відтак такі не підлягають стягненню з відповідача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) знов наголосила, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункт 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20). Судове рішення щодо правових наслідків недійсного правочину, в якому суд у мотивувальній частині робить висновки щодо дійсності чи нікчемності правочину, відповідає зазначеному принципу.
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ «Ідея банк» та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 151 189,87 грн. (193 871,22 грн. (загальна заборгованість) - 20 220,2 (нарахованої плати за обслуговування кредиту) - 22 461,15 грн. (прострочена плата за обслуговування кредиту).
Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, суд, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 267, 84 грн. (з розрахунку 151 189,87 грн. / 193 871,22 Х 2 908,07 = 2 267,84 грн.).
Керуючись ст.ст. 4, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.81, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № Z62.22183.008335343 від 13.07.2021 року в сумі 151 189,87 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2 267,84 грн. судового збору.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.03.2023 року.
Сторони у справі:
Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул. Валова, 11; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя Х.М.Мисько