Справа № 336/6834/22
Пр. № 2-о/336/61/2023
16 січня 2023 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 (заінтересовані особи - Шевченківський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) про надання права на шлюб,
5 грудня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до суду з заявою про надання права на шлюб на тих підставах, що вона не досягла передбаченого Сімейним кодексом України шлюбного віку, але бажає укласти шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким певний час зустрічається. В теперішній час очікує дитину, батьком якої є ОСОБА_3 . Вона випробовує міцні почуття любові і поваги до батька своєї дитини, ці почуття взаємні, саме з ним бажає укласти шлюб, проживати однією сім'єю, сумісно виховувати спільну дитину.
Її мати - заінтересована особа в справі ОСОБА_2 - як законний представник не заперечує проти укладення нею шлюбу. Що стосується батька, яким є ОСОБА_4 , рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2016 року, яке набрало законної сили, він позбавлений батьківських прав щодо заявниці, тому його згода на укладення неповнолітньою донькою шлюбу в силу закону не потрібна.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щасливої О.В. від 08.12.2022 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами окремого провадження.
Заходи забезпечення доказів, заяви судом не застосовувались.
В судове засідання учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце вирішення заяви, не з'явились, надавши письмові звернення, які містять прохання про задоволення заяви та розгляд справи без їхньої участі.
За згаданих обставин суд у відповідності до ст. ст. 211, 223 ЦПК України знаходить за можливе вирішення справи у відсутність її учасників, на підставі наявних у суду матеріалів.
Вивчивши доводи заяви, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань
Порядок розгляду справ окремого провадження, яким є вид непозовного цивільного судочинства, за процедурою якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, внормований Розділом ІУ ЦПК України.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про надання права на шлюб (ч. 3 ст. 293, ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Загальна декларація прав людини у частині першій статті 16 проголосила право чоловіка і жінки, які досягли повноліття, одружуватися і засновувати сім'ю. Відповідно до статті 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, за чоловіками та жінками, які досягли шлюбного віку, визнається право на одруження і право засновувати сім'ю. Право на шлюб чоловіка і жінки, які досягли шлюбного віку, закріплено у статті 12 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
За змістом ст. 2 СК України Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові і майнові відносини між подружжям, батьками і дітьми, усиновлювачами і усиновленими, між матір'ю і батьком дитини з його виховання, розвитку і утримання.
В силу ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства, сім'ю становлять особи, що проживають разом, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Виходячи із змісту наведених положень закону, сім'я - це історично визначена організована соціальна спільність, що ґрунтується на шлюбі та кровній спорідненості, а також на інших підставах, що не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, характерними рисами якої є сумісне життя членів сім'ї, взаємна моральна та матеріальна підтримка, сумісне виховання членами сім'ї один одного і в першу чергу покоління, що підростає.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровної спорідненості, всиновлення, а також на інших підставах, що не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (ст. 21 СК України).
Відповідно до ст. 22 Сімейного кодексу України шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.
Згідно зі статтею 23 К України право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку.
З наведених положень законодавства випливає, що правом на шлюб наділені особи, що досягли віку повної цивільної дієздатності.
Разом з цим відповідно до ст. 23 ч. 2 Сімейного кодексу України суд може надати право на шлюб особі, що досягла шістнадцяти років, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
В пункті 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року, зазначено, що головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника.
З наданих суду документів видно, що заявниця перебуває в стані вагітності, фактично створила сім'ю, мешкає разом з батьком дитини в одній квартирі, веде з ним спільне господарство.
Наведені фактичні дані свідчать на користь того, що укладення шлюбу максимальним образом відповідатиме інтересам як заявниці, так і батька дитини, а також дитини, яка повинна виховуватись в умовах сім'ї.
Суд враховує і ту обставину, що сама ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу ст. 6 СК України перебуває в статусі дитини, що має неповну цивільну дієздатність та чиї права і інтереси представляють її батьки.
В постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року зазначено, що до участі в справі залучаються один або обидва батьків (усиновлювачів) неповнолітнього особи, опікун, особа, з яким передбачається реєстрація шлюбу, а також зацікавлені особи.
Хоча заперечення батьків (опікунів) щодо надання права на шлюб не є підставою для відмови в задоволенні заяви про надання права на шлюб, так як головним критерієм для задоволення заяви є відповідність такого права інтересам заявника, а безсумнівна користь для інтересів заявниці від надання такого дозволу встановлена судом, проте в матеріалах справи є заява матері заявниці про безумовну згоду на укладення цього шлюбу.
Статтею 24 СК України внормовано добровільність шлюбу, відповідно до якого примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Про добровільність волевиявлення на укладення шлюбу з заявницею свідчить зміст письмового звернення заінтересованої особи - ОСОБА_3 , шлюб з яким має намір укласти ОСОБА_1 .
Перелічені фактичні дані підтверджують обґрунтованість вимог заявника, оскільки реєстрація її шлюбу відповідає як її інтересам, так і інтересам гармонійного розвитку майбутньої дитини в умовах повної сім'ї.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 6, 21-24 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 76-80, 263, 265, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити
Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право на шлюб до досягнення шлюбного віку з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.В. Щаслива