ЄУН № 337/3705/23
Провадження № 2/337/90/2023
15.03.2023 м. Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Мальованого В.О., за участю секретаря Крижко Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Стислий виклад позовної заяви.
04 листопада 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому прохає визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили - на подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом, після смерті свого дядька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги позивач мотивує наступним.
Позивач є власником частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яку успадкувала після смерті свого батька - ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Власником іншої частки був дядько позивача - ОСОБА_3 . Дану частку він успадкував після смерті свого батька (дідуся позивача) - ОСОБА_5 . Так, ОСОБА_3 був громадянином Російської Федерації, оскільки на момент розпаду СРСР він перебував на відбуванні покарання (на території Російської Федерації). В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Російської Федерації помер дядько позивача - ОСОБА_3 (відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.05.2019).
А отже, після смерті дядька позивача відкрилася спадщина у вигляді частки квартири вказаної вище, яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину, за заповітом серія та номер 1-1832, виданий 03.12.2013, видавник: Восьма Запорізька державна нотаріальна контора. Інша частка даної квартири належить позивачу. Таким чином, позивач має право на спадкування після смерті ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), як його племінниця. Зазначає, що причинами не звернення до нотаріуса для оформлення спадщини є: перебування дядька на території іншої держави; пандемія коронавірусу, як наслідок, неможливість перетину кордону; відсутність оригіналу свідоцтва про смерть, наявність якого обов'язкова для заведення спадкової справи; військова агресія російської федерації.
Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 , просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її рідного дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тривалістю у три місяці, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 10.11.2022 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.
Заяви (клопотання) сторін.
Представниками позивача, відповідача до суду були подані заяви про розгляд справи без їх участі. Свої раніше заявлені вимоги підтримують. Крім того, представником відповідача зазначено, що позов визнають, не проти надання додаткового строку позивачу для прийняття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Інші клопотання та заяви, пов'язані з розглядом справи, від учасників судового процесу не надходили.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідно до абз. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову відсутні. Отже, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем та ухвалити рішення про задоволення позову за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено наступне.
Позивач є власником частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яку успадкувала після смерті свого батька - ОСОБА_4 . Власником іншої частки є рідний дядько позивача - ОСОБА_3 . Дану частку він успадкував після смерті свого батька (дідуся позивача) - ОСОБА_5 . ОСОБА_3 був громадянином Російської Федерації, адже на момент розпаду СРСР він перебував на відбуванні покарання (на території Російської Федерації). В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Російської Федерації помер дядько позивача - ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 20.05.2019).
Так, після смерті дядька у позивача відкрилася спадщина у вигляді частки квартири вказаної вище, яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину.
ОСОБА_1 , змушена звернутись до суду за захистом свого права на спадкування та просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її рідного дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тривалістю у три місяці, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем п'ятої черги за законом після померлого рідного дядька ОСОБА_3 , однак не може реалізувати своє право на спадщину у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Встановленим судом фактам відповідають цивільно - правові відносини, що виникають із спадкування, щодо порядку відкриття спадщини, прийняття спадщини та продовження строків для прийняття спадщини, які регулюються Конституцією України та Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Висновки суду.
За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного статтею 1270 ЦК України, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, що спадкодавець на випадок своєї смерті не залишив заповіту. Інші спадкоємці, у тому числі й ті, які мають право на обов'язкову частку у спадщині за законом та в установленому порядку прийняли спадщину чи мають намір її прийняти відсутні. А отже, позивач, як спадкоємець (п'ятої черги), має право на спадщину після смерті свого рідного дядька ОСОБА_3 .
Орім того, станом на час розгляду даної справи, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , не заведена, свідоцтва про право на спадщину не видавались, зареєстровані заповіти відсутні. Тобто, наданням позивачу додаткового строку для прийняття спадщини права та свободи інших осіб не будуть порушені.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов до висновку що права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 992, 40 грн.
В зв'язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 1216 - 1218, 1220, 1223, 1233, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 76-78, 81, 141, 200, 206, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В: Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити. Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її рідного дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Мальований