Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/2676/22
Провадження №: 2/332/192/23
15 березня 2023 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Ретинської Ю.І.,
за участю секретаря Божко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про позбавлення батьківських прав, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 2011 року сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах. Від фактичних шлюбних відносин сторони мають доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 27.12.2017 року сторони зареєстрували шлюб. Заочним рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.04.2021 року по справі № 332/511/21, шлюб між ними розірвано. 24.03.2021 Заводським районним судом м. Запоріжжя видано судовий наказ №332/875/21, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 04.03.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, який знаходиться на виконанні у Вознесенівському ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). З моменту стягнення аліментів, відповідачем не було здійснено жодного платежу. Заборгованість по аліментам складає 1 рік 4 місяці. Відповідача ніколи не турбувало та не турбує питання, що його донька кожного дня потребує повноцінного харчування, одягу за сезоном, за потреби матеріальної допомоги на лікування. Позивачка одноособово вирішує всі питання, які стосуються дитини, щодо її матеріального забезпечення, здоров'ям та духовного розвитку. Відповідач веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. За час подружнього життя, відповідач фізично та психологічно знущався з позивачки, що відбувалося на очах дитини. Відповідача ніколи не турбував моральний та фізичний стан дитини. Вказані обставини погано відображалися на психіці дитини. Станом на жовтень 2022 рік, позивачці взагалі не відомо про місцезнаходження відповідача. Вищевказані обставини свідчать про відсутність відповідача у житті доньки ОСОБА_2 . Відповідач добровільно позбавив свою доньку батьківської любові, турботи та право на повноцінну родину, в зв'язку з чим позивачка просить винести рішення про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, відносно його неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка у судове засідання не з'явилася. На адресу суду від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи у відсутність її та позивачки. Позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Відзиву на позовну заяву та будь-яких клопотань до суду не надходило.
Третя особа у підготовче судове засідання не з'явилась. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у відсутності представника органу опіки та піклування. Не заперечують проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 09.11.2022 відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.12.2022.
Ухвалою суду від 08.02.2023 було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 24.02.2023.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши докази у справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_1 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 11).
Відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки, не проявляє відносно неї батьківської турботи, абсолютно не цікавиться ані здоров'ям, ані подальшою її долею. Відповідач самоусунулася від виконання батьківських обов'язків.
Так, згідно характеристики, виданої Запорізькою гімназією № 47 ЗМР Запорізької області від 16.11.2022 № 87, в основному навчанням дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1., займалася матір - ОСОБА_1 . Батько - ОСОБА_2 , з приводу спілкування з донькою, з питання її навчання та її успіхів до школи не звертався ( а.с. 44).
Згідно довідки КНП «ЦПМСД №4» ДОЗ ЗМР від 18.11.2022 №01-16/45, на прийом до лікаря-педіатра Центру у 2022 році дитина зверталась у супроводі матері ( а.с. 45).
Із постанов державного виконавця Вознесенівського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) «Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України», «Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами», «Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії» та «Про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання» від 09.07.2021, вбачається, що відповідач має заборгованість зі сплаті аліментів, сукупний розмір якої за період з 01.03.2021 по 01.07.2021 становить 13464, 6 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців ( а.с. 13-16).
Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.
Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Пунктом 2 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.
Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.
Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.
За змістом роз'яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.
При прийнятті рішення по справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа "Савіни проти України" (Заява N 39948/06) у своєму рішенні від 18.12.2008 року наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року у ст. 111 передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Крім того діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст.114 наведеного вище Закону).
Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.
Згідно витягу із протоколу № 23 Комісія з питань захисту прав дитини районної адміністрації ЗМР по Заводському району вирішила одноголосно: відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей ЗМР підготувати та надати до Заводського районного суду м. Запоріжжя висновок органу опіки та піклування районної адміністрації ЗМР по Заводському району про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , 1989 р. н., відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 72).
Відповідно до висновку № 1760/01-22/18.01-1132 від 22.12.2022 районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, як орган опіки та піклування вирішила: ОСОБА_3 доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження факти ухилення батьком від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки, оскільки, як було встановлено не проявляє до дитини батьківської турботи, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, абсолютно не цікавляться ані здоров'ям, ані подальшою її долею.
Отже, суд вважає, за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені позивачкою витрати по сплаті судового збору, в розмірі 992,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 164, 166, 180-182 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -
Цивільний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його малолітньої доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ю.І. Ретинська