Справа № 331/841/23
Провадження № 2/331/705/2023
13 березня 2023 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря - Приходько Ю.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,-
Представник позивача звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше. 02.10.2021 р. на виконання вимог закону позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання. ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з листопада 2021 по листопад 2022 р. на загальну суму 16 747,37 грн. Відповідач не виконав свої обов'язки згідно договору по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим виникла грошова заборгованість. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути визначену суму заборгованості та судовий збір.
Ухвалою суду від 02.02.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, відзив на позов не надав, в зв'язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи 02 жовтня 2021 року на виконання вимог закону позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів застосовуються до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення 81 за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до вищенаведеного, станом на 01 листопада 2021 року типовий індивідуальний договір № 76204451 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 з 01 листопада 2021 року є укладеним.
Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з листопада 2021 року по листопад 2022 року на загальну суму 16 747,37 грн.
Факт постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться нежитлове приміщення відповідача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету ЗМР про початок та закінчення опалювального сезону, розрахунками з показаннями приладів обліку.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 67 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оцінивши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи та сукупність наданих сторонами доказів в їх взаємозв'язку і достатності, їх належність та допустимість, суд вважає, що ОСОБА_1 в порушення вищевказаних норм діючого законодавства належним чином не виконував свої зобов'язання щодо оплати послуг з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 16 747,37 грн., яка підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (р/р НОМЕР_2 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458) суму заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по листопад 2022 року в розмірі 16 747 (шістнадцять тисяч сімсот сорок сім) гривень 37 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (р/р № НОМЕР_3 , ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.М. Світлицька