Справа № 308/1406/23
(заочне)
14 березня 2023 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Хамник М.М.,
за участю секретаря судових засідань Івашко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 3500 (три тисячі п?ятсот грн.) щомісячно до настання повноліття починаючи з дня звернення до суду, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. А також, просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи стягнення з моменту подання позову до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трьох років. Та відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України просить допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Позов обґрунтовано тим, що позивачка з відповідачем перебувають у законному шлюбі з 13 серпня 2021 року про що у Краматорському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зроблено відповідний актовий запис №550, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 . Від даного шлюбу народилась донька ОСОБА_3 , про що 03 грудня 2021 року в Костянтинівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління складено відповідний актовий запис № 147, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 .
Позивачка зазначає, що сімейне життя з відповідачем поступово погіршувалось, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, так з серпня 2022 року ведення між ними, як подружжям спільного господарство та сумісне проживання остаточно припинено. На даний час сімейним життям не живуть, шлюбних стосунків не підтримують, позивачка має намір розлучитись.
Окрім того, в органах Національної поліції зафіксовані факти домашнього насильства з боку відповідача до позивачки та малолітньої дитини, у зв?язку з чим органами Національної поліції виносився терміновий заборонний припис. Внаслідок існування безпосередньої загрози життю чи здоров?ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення винесено Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області обмежувальний припис відповідно ОСОБА_2 .
Виходячи з того, що відповідач інших осіб на утриманні не має, є працездатним, його стан здоров'я дозволяє працювати, однак станом на дату подання позову відповідач не є офіційно працевлаштованим, але формує свій дохід за рахунок підробітку, позивачка просить стягувати з нього аліменти у твердій грошовій сумі в розмір 3500 грн. на місяць.
Щодо аліментів на утримання, позивачка зазначає, що відповідач є батьком малолітньої дитини. Дитина мешкає разом із неї. Можливості працювати немає, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та є інвалідом другої групи, отже потребує матеріальної допомоги від свого чоловіка, що у свою чергу є його обов?язком відповідно до вимог ст. 84 СК України.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.02.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, однак представник подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду невідомі.
На підставі наявних у справі доказів та зі згоди позивачки, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
13.08.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб, який зареєстровано у Краматорському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_3 , про що 21.12.2021 року складено актовий запис № 147 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 . Батьки: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 січня 2023 року видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично проживає: АДРЕСА_2 , строком на 6 (шість) місяців, яким визначино такі тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : заборонити перебувати в місці проживання (перебування) з постраждалими особами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , та наближатися до вказаного будинку на відстань не менше 300 м; заборонити спілкуватися та наближатися на відстань ближче 100 метрів до постраждалих осіб - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , її малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , або контактувати з ними через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб.
Згідно довідки від 12.07.2022 №2106-5001864434 та довідки від 12.07.2022 №2106-5001864451 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 взяті на облік як внутрішньо переміщені особи.
Згідно довідки №С00005718, виданої Донецьким національним медичним університетом, ОСОБА_1 є студенткою Донецького Національного медичного університету медичного факультету та перебуває в академічній відпустці від 31.08.2022 до 31.08.2023 року.
Згідно відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 23.01.2023 року ОСОБА_1 у 2022 році отримала соціальні виплати у розмірі 17760 гривень.
Згідно довідки №194981, виданої Ужгородською районною МСЕК, ОСОБА_1 є інвалідом другої групи з дитинства.
Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Відповідно до положень Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч. 1ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Як зазначено у ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2023 рік» визначено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку,який становить для дітей віком до 6 років - 2272 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан відповідача, тимчасову не працевлаштованість та відсутність на утриманні інших осіб. Разом з тим вказані обставини не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку сплачувати аліменти.
Положеннями ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, в суді встановлено, що позивачка здійснює догляд за дитиною самостійно, до досягнення донькою трирічного віку, в теперішній час не працює, не має інших доходів крім соціальних виплат.
Виходячи з наведеного, керуючись принципом розумності і справедливості, враховуючи обставини передбаченіст.182 СК України, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки, в розмірі 3500 гривень щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір аліментів, на переконання суду, є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та обов'язку обох батьків її утримувати та відповідатиме реальним потребам дитини, а також матеріальному становищу сторін у справі.
Згідно ч.1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно із статті 84 СК України право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі. Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач має працездатний вік, і враховуючи відсутність в позивачки самостійного доходу, чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині.
Тому, виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на дружину до досягнення дитиною трьохрічного віку в розмірі 2000 грн. щомісячно.
В постанові по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
На підставі п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України слід здійснити розподіл судових витрат шляхом стягнення з відповідача на користь держави 1073,60грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.12,13,133,137,247,258,259,263-265,268,430 ЦПК України, ст. ст.,75 80, 84-85,180-184,191 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 3500 (три тисячі п?ятсот грн.) щомісячно до досягнення дитиною повноліття починаючи з 27 січня 2023 року., але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи стягнення з 27 січня 2023 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трьох років.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу по сплаті аліментів на утримання дитини та дружини за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету 1073 (одну тисячу сімдесят три гривні), 60коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, в порядкуст. 284 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Зареєстрована: АДРЕСА_4 . Фактично проживає /перебуває/ внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 Зареєстрований: АДРЕСА_5 Фактично проживає перебуває /внутрішньо переміщена особа/, останнє відоме місце за адресою: АДРЕСА_6 . РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник