Справа №: 307/724/23
Провадження № 3/307/256/23
14 березня 2023 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання якого АДРЕСА_1 ,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного начальником відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ОСОБА_2 , 25 лютого 2023 року близько 20 год. 25 хв., прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на відстані 700 метрів від лінії державного кордону на напрямку № 277 прикордонного знаку (територія Тересвянської об'єднаної територіальної громади Тячівського району Закарпатської області) було виявлено та в подальшому затримано громадянина України ОСОБА_1 спільно з громадянином України ОСОБА_3 , за спробу незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України групою осіб, чим порушив вимоги ст.. 9, ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 винуватим себе не визнав та пояснив, що 25.02.2023 року, біля 20 год 25 хв., знаходився разом з ОСОБА_3 за околицями с. Грушово, а саме на стоянці біля кафе бару, де до них підійшли прикордонники запідозривши, що вони мають бажання перетнути кордон поза пунктом пропуску та попросили документи. Прикордонникам він показав документи та пояснив, що має право навіть зараз під час військового стану перетнути кордон у законний спосіб через пункт пропуску, так як комісований із рядів Української армії по стану здоров'я. Однак прикордонники на ці його пояснення не відреагували і склали протокол про адміністративне правопорушення яке він не вчиняв. Просить закрити дану адміністративну справу за відсутності в його діях адмінправопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку про закриття вказаної справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення керуючись таким.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак суду не надано жодного доказу який би підтверджував винність ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1КУпАП.
Навпаки, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 та довідки МСЕК серії НОМЕР_2 виданої 22.07.2014 ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства ІІІ групи., що дає йому можливість у законний спосіб перетнути державний кордон України у військовий час.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки, склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням та відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому, та оскільки, об'єктом правопорушення за ст. 204-1 КУпАП є особливі суспільні відносини у сфері охорони державного кордону, а об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад), то з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність об'єкта та об'єктивної сторони даного правопорушення, а отже і складу правопорушення в цілому.
Ураховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 відсутній склад такого адміністративного правопорушення як спроба незаконного перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчиненого групою осіб.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Тячівського
районного суду: В.В. Чопик