Справа №303/8463/22
2/303/1325/22
Ряд. стат. звіту - 26
15 березня 2023 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.
з участю секретаря судових засідань Славич М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі засідань в м.Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача АТ КБ «Приватбанк» - Балагурак Вероніки Василівним до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» - Балагурак В.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що 04.05.2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №MKZ0AE00000009, відповідно до якого позивач надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 15 483,36 доларів США, терміном до 05.05.2014 року. Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого за відповідачем значиться прострочена сума заборгованості за тілом у розмірі 10 256,95 доларів США. У зв'язку із зазначеними порушеннями відповідач за період з 01.03.2020 року по 31.10.2022 року має заборгованість у розмірі 821,26 доларів США, що становить 3% річних від простроченої суми, яку представник позивача просить суд стягнути із відповідача.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.01.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав зазнчаених у ньому.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 04.05.2007 року ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №MKZ0AE00000009, відповідно до якого позивач надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 11 606,08 доларів США у вигляді не поновлювальної лінії, терміном до 05.05.2014 року на наступні цілі: купівля автомобіля, а також 3 877,28 доларів США на сплату страхових платежів (а.с. 8-10).
Із Заяви на видачу готівки №1 від 08.05.2007 року та Ордеру - Розпорядження вбачається, що ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 10 998,76 доларів США (а.с. 11).
Як вбачається із позовної заяви, взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №MKZ0AE00000009 від 04.05.2007 року відповідач ОСОБА_1 не виконала, у зв'язку з чим, станом на 31.10.2022 року, виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 256,95 доларів США, а отже сума 3% річних із суми тіла кредиту становить 821,26 доларів США (а.с. 4-6).
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 18.12.2020 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без розгляду.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 30.05.2022 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №MKZ0AE00000009 від 04.05.2007 року було відмовлено з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05.01.2023 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Мукачівського містькрайонного суду від 30.05.2022 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.
Дані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В свою чергу, ст.256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно якої це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Разом з тим, ч.1 ст.259 цього ж Кодексу, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною 5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. До того ж, перебіг позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).
Згідно з ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, суд зобов'язаний застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, при чому така заява має бути подана до винесення судового рішення. Відповідач заявив про застосування позовної давності до виниклих правовідносин та просив відмовити з цих підстав у позові.
Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", суд, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
З матеріалів справи вбачається, зокрема із розрахунку заборгованості за кредитним договором №MKZ0AE00000009 від 04.05.2007 року, який охоплює за період з 08.05.2007 року по 31.10.2022 року, що прострочена сума заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) значиться з 02.06.2009 року, а останній платіж за сплату процентів відповідачем був здійснений 20.01.2010 року у розмірі 118,75 доларів США.
Статтею 261 ЦК України передбачено не лише можливість, а і обов'язок особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Відповідно до приписів ст.261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.
При цьому, за змістом ст.261 ЦК України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.
Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
В даному випадку, про порушення свого права позивач дізнався або зміг дізнатись з моменту несплати чергового платежу відповідачем за кредитним договором.
В той же час, представником позивача не було надано суду жодного доказу, або відповідь на відзив, який би спростував заперечення відповідача щодо застосування строку позовної давності.
У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
З врахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт того, що АТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду за захистом порушеного права з пропущенням встановленого ст.257 ЦК України строку позовної давності, суд приходить до висновку, що слід відмовити у задоволенні позову з цих підстав.
Крім цього, факт пропущення позивачем АТ КБ «ПриватБанк» строку позовної давності щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , у даному кредитному договорі, встановлено також і рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 30.05.2022 року, яке набуло законної сили.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76-83, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 263, 264, 256, 267, 526, 527, 530, 610, 629, 1049, 1050,1054 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову представника позивача АТ КБ «Приватбанк» - Балагурак Вероніки Василівним про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за період з 01.03.2020 року по 31.10.2022 року у розмірі 821,26 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 30025,27 гривень, за кредитним договором №MKZ0AE00000009 від 04.05.2007 року, яка складається з 821,26 доларів США - 3% річних від простроченої суми - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.
Позивач: АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 15.03.2023 року.
Головуючий Ю.Ю. Куцкір