Справа № 302/314/23
2-о/302/209/23
03.03.2023 смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого судді: Сидоренко Ю.В.,
за участю секретаря Царь О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Міжгір'я цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,-
14.02.2023 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що він здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує про те, що ОСОБА_2 є його бабусею та яка, відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу КНП ЛПУ «Міжгірської районної лікарні» № 1407 від 27.07.2023 року, потребує постійного стороннього догляду у зв'язку з нездатністю до самообслуговування.
Заявник ОСОБА_1 зазначає, що він є єдиною особою, який на даний час здійснює догляд та піклується про хвору бабусю ОСОБА_1 , а саме надає їй допомогу у веденні підсобного господарства, купує ліки, заготовляє дрова, забезпечує всім необхідним. Догляд здійснює він добровільно, на безоплатній основі. Проти здійснення ним постійного догляду, бабуся ОСОБА_1 не заперечує.
У поданій заяві зазначає, що від встановлення факту здійснення заявником ОСОБА_1 постійного стороннього догляду за особою, яка цього потребує, залежить виникнення його прав та обов'язків, визначених Законом України від 19 червня 2003 року № 966-ІV «Про соціальні послуги», Законом України від 21 жовтня 1993 року №3543-ХП «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №588 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» та інших.
Вимоги поданої заяви ОСОБА_1 просить задовольнити, посилаючись на те, що факт здійснення ним догляду за ОСОБА_1 , яка є особою похилого віку та потребує постійного догляду, має для нього юридичне значення, породжує виникнення прав та обов'язків щодо отримання соціальних пільг і виплат, а також виникнення прав та обов'язків, визначених Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" та у зв'язку з наведеним, у нього виникла необхідність для звернення до суду із заявою про встановлення факту здійснення ним постійного догляду за ОСОБА_1 .
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.02.2023 відкрито провадження у даній справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 та представник заявника - адвокат Оленич Р.А. не з'явилися, проте до суду подали письмові заяви про розгляд справи без їх участі. Подану заяву та заявлені вимоги ОСОБА_1 підтримують у повному обсязі та просять задовольнити з підстав, викладених у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заінтересована особа: ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, проте подала до суду письмову заяву, в якій просить провести розгляд справи без її участі, підтримує у повному обсязі заявлені ОСОБА_1 вимоги та підтверджує дійсність викладених ним узаяві обставин.
Заінтересована особа: Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області в судове засідання в особі уповноваженого представника не з'явився, проте до суду подано заяву про розгляд справи за відсутності представника за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідно до Висновку КНП ЛПУ «Міжгірської районної лікарні» № 1407 від 27.07.2022 року та Виписки із протоколу ЛКК № 1407 від 27.07.2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду. Висновок дійсний протягом 12 місяців з часу видачі (а.с.8).
Згідно заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка посвідчена нотаріально 28.07.2022 року приватним нотаріусом Дунаєвим Ю.М. та зареєстрована в реєстрі за № 627, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надала згоду та просить, щоб догляд за нею здійснював ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та копія цієї заяви є в матеріалах справи (а.с.11).
Актом встановлення факту здійснення догляду ОСОБА_1 за бабусею ОСОБА_2 від 27.01.2023, складеним Міжгірською селищною радою Закарпатської області, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 важко хворіє, неодноразово проходить лікування у Міжгірській районній лікарні. ЇЇ внук ОСОБА_1 постійно доглядає за ОСОБА_1 , а саме: виконує усю фізичну роботу, купує необхідні ліки, продукти харчування, оплачує комунальні послуги, прибирає житло, готує їжу та забезпечує усім необхідним для полегшення пересування. Матеріально-побутові умови для проживання за вказаною адресою задовільні (а.с.12).
З довідки Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області за вих. №1263 від 28.07.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно з 28.07.2022 року здійснює постійний сторонній догляд за бабусею - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка потребує постійного стороннього догляду (а.с.10).
Отже, матеріалами справи достовірно встановлено факт здійснення на теперішній час заявником ОСОБА_1 постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та даний факт має для заявника юридичне значення, оскільки породжує виникнення прав та обов'язків заявника щодо отримання соціальних пільг та виплат та виникнення прав та обов'язків, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У розумінні статті 1 Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» № 2961-IVвід 06.10.2005 року (далі - Закон № 2961-IV), медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 2961-IV, рішення медико-соціальних експертних комісій є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, реабілітаційними закладами незалежно від типу і форми власності.
Постійний сторонній догляд - вид догляду, яким забезпечуються інваліди із вираженими порушеннями в організмі, зумовленими професійними та загальними захворюваннями, травмами, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати гігієнічні потреби, потребують допомоги на прогулянках).
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п.5 ч.2 ст.293 та ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.
Відповідно до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У вказаній Постанові зазначено вичерпний перелік заяв, які не можуть розглядатися судами, серед яких не вказано про факт здійснення догляду за інвалідом або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річноговіку.
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту здійснення догляду не суперечить Закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні цієї заяви, судом не встановлено.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановлення даного факту має юридичне значення для заявника, напряму впливає на його права й обов?язки та інтереси особи похилого віку, яка потребує постійного стороннього догляду.
При цьому суд зауважує, що питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є компетенцією уповноваженого органу відповідно до положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» й не входить до компетенції суду.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту здійснення заявником постійного догляду за особою похилого віку, яка цього потребує.
Враховуючи вищенаведене, аналізуючи надані заявником ОСОБА_1 докази на підтвердження факту здійснення догляду за особою похилого віку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на теперішній час досягла 87-річного віку та за станом здоров'я, відповідно до висновку ЛКК № 1407 від 27.07.2022 року, потребує постійного стороннього догляду, та подані заявником докази є належними, допустимими та достатніми у контексті положень статей 77-80 ЦПК України, а тому заявлені ОСОБА_1 вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за вищенаведеними підставами.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 315, 318, 319 ЦПК України, суд ,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) здійснює постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ), яка за станом здоров'я, згідно висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я КНП «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області» за № 1407 від 27.07.2022 року, потребує постійного стороннього догляду, за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно зі статтею 273 ЦПК України.
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області: Ю. В. Сидоренко