Справа № 592/1908/23
Провадження № 3/592/607/23
14 березня 2023 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Костенко Владислав Геннадійович, розглянувши матеріали, які надійшли від Сумської митниці ДМС України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 483 МК України,
Відносно ОСОБА_1 25.01.2023 складений протокол про порушення митних правил 011/80500/23 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. У протоколі зазначено, що 04.09.2021 ОСОБА_1 на митному посту «Ягодин» Волинської митниці вчинив дії, спрямовані на переміщення на територію України товару «Автомобіль легковий, бувший у використанні понад 5 років, марка SKODA, модель OCTAVIA, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , рік виготовлення - 10.2009, на авто встановлений дизельний поршневий двигун внутрішнього згорання з запалюванням від стиснення, робочим об'ємом циліндрів 1598см3» фактичною вартістю 18 000 SEK (61 347 грн. 60 коп. згідно курсу НБУ на 04.09.2021), з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, що містять неправдиві дані, а саме інвойсу № KDP656 від 03.09.2021, де зазначена вартість транспортного засобу у розмірі 700 EUR (25 608 грн. 24 коп. згідно курсу НБУ на 04.09.2021).
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 483 МК України, тобто переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бикова Р.Ю. до суду не з'явилися. Захисник подав до суду письмові пояснення, в яких з протоколом не погодився та вважав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 483 МК України, виходячи з наступного. Митним органом не було враховано того факту, що відповідно до МД № UA805020/2021/007284 від 09.09.2021 року особою, відповідальною за фінансове врегулювання (графа 9 МД) являється ОСОБА_2 , в той час як ОСОБА_1 являвся лише перевізником вказаного транспортного засобу за його дорученням і це підтверджується мотивувальною частиною самого ж протоколу про ПМП.Відтак, ОСОБА_1 як підставу для переміщення використовував той інвойс (№ KDP656 від 03.09.2021 з вартістю в розмірі 700 EUR), який йому було видано разом із ТЗ в країні відправлення.При цьому, за якою ціною довіритель її клієнта - ОСОБА_2 придбав цей ТЗ у підприємства LUMAX AUTO та які податки при цьому увійшли в ціну товару (ТЗ) ОСОБА_1 не відомо. Крім того, слід зазначити, що саме з переданням автомобіля ОСОБА_1 отримав пакет товаросупровідних документів на нього, однак копії вказаної в протоколі про ПМП касової накладної № 200131 від 01.09.2021, згідно якої незнайомим йому громадянином ОСОБА_3 на рахунок компанії Lumax AUTO внесено кошти у розмірі 18 000 SEK в ньому не вміщувалося, у зв'язку з чим про його існування ОСОБА_1 не був поінформований.Також і надіслані митним органом Швеції документи свідчать про те, що їх видано на ім'я ОСОБА_4 , а не ОСОБА_1 ..Наданий митним відомством Швеції документ не може бути досліджений на предмет ймовірності наявності додаткових витрат, які умовно декларуються, але не включаються у митну вартість ТЗ за законодавством України. Крім того, вказана касова накладна також не містить й офіційного перекладу. Окрім того, частиною 2 статті 460 МК України передбачено, що перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR). Митним органом в ході провадження у справі про ПМП не забезпечено виконання вимог закону, адже усі вказані в протоколі про порушення митних правил доводи ґрунтуються на припущеннях та домислах посадової особи митниці, а не на зібраних в ході здійснення провадження у справі про порушення митних правил доказах. Тому просили закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
За змістом ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно ч.1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, а згідно ч. 2 цієї статті провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у ст. 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (ст.487 МК України).
Відповідно до вимог ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 483 МК України передбачено, що відповідальність за порушення митних правил настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Відповідно до МД № UA805020/2021/007284 від 09.09.2021 особою, відповідальною за фінансове врегулювання (графа 9 МД) являється ОСОБА_2 , в той час як ОСОБА_1 являвся лише перевізником вказаного транспортного засобу за його дорученням.
ОСОБА_1 як підставу для переміщення використовував той інвойс KDP656 від 03.09.2021, де зазначена вартість транспортного засобу у розмірі 700 EUR (25 608 грн. 24 коп. згідно курсу НБУ на 04.09.2021), який йому було видано разом із ТЗ в країні відправлення.
При цьому, за якою ціною ОСОБА_2 придбав цей ТЗ у підприємства LUMAX AUTO та які податки при цьому увійшли в ціну товару (ТЗ) ОСОБА_1 не відомо.
З переданням автомобіля ОСОБА_1 отримав пакет товаросупровідних документів на нього, однак копії вказаної в протоколі про ПМП касової накладної № 200131 від 01.09.2021, згідно якої незнайомим йому громадянином ОСОБА_3 на рахунок компанії Lumax AUTO внесено кошти у розмірі 18 000 SEK в ньому не вміщувалося, у зв'язку з чим про його існування ОСОБА_1 не був поінформований.
ОСОБА_1 щодо вказаного транспортного засобу виконувалася лише функція перевезення його з Швеції до України.
Надіслані митним органом Швеції документи свідчать про те, що їх видано саме на ім'я ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
Касова накладна № 200131 від 01.09.2021 не містить жодного підпису учасників процесу оплати (що ставіть під сумнів факт того чи вона взагалі відбулася в цій сумі), а також не містить розшифрування які саме додаткові витрати (наприклад транспортування, навантаження-розвантаження тощо) та податки (наприклад ПДВ) було умовно додано до ціни договору, за яким ТЗ було придбано в суб'єкта-нерезидента у Швеції. До того ж у повідомленні від 09.09.2021 власника автомобіля - ОСОБА_5 вказувалося про те, що вартість перевезення автомобіля з Швеції до України сплачувалася продавцем цього товару, а відтак ця сума могла бути цілком включеною до його вартості, в той час як до митної вартості включається лише ціна перевезення товару до місця ввезення на митну територію України.
Отже, наданий митним відомством Швеції документ не може бути досліджений на предмет ймовірності наявності додаткових витрат, які умовно декларуються, але не включаються у митну вартість ТЗ за законодавством України. Крім того, вказана касова накладна також не містить й офіційного перекладу.
Частиною 2 статті 460 МК України передбачено, що перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
Отже, подання ОСОБА_1 на митному посту «Ягодин» Волинської митниці наявних саме в нього товаросупровідних документів, виданих йому разом із транспортним засобом із завданням його переміщення до України, не містить ознак а ні об'єктивної сторони, а ні суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, дослідженими в суді доказами поза розумним сумнівом не підтверджено, що ОСОБА_1 надав митному органу для переміщення автомобіля підроблені документи чи документи, що містять неправдиві дані.
З врахуванням викладеного, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому справа відносно нього підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 7, 10, 257, 268, 366, 458, 460, ч. 1 ст. 483, 487, 495, п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251-252, 280, 283, 287, 294 КУпАП,-
Закрити справу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г. Костенко