Справа № 573/1875/22
Номер провадження 2/573/45/23
15 березня 2023 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді Свиргуненко Ю.М.,
з участю секретаря Півньової О.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Річківської сільської ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,
1. Стислий виклад позовної заяви
27 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Річківської сільської ради Сумського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_3 . Після смерті останньої відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2.77 га, розташована на території Річківської сільської ради, яка належала померлій на підставі державного акту серії ІІІ-СМ №048785 від 31 травня 1999 року. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла їй вищевказану земельну ділянку. Однак, в установлений законом строк спадщину після смерті баби вона не прийняла у зв'язку з незнанням чинного законодавства. На даний час бажає переоформити її на себе, але внаслідок пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини позбавлена такої можливості.
Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці.
2. Процесуальні дії в справі
Ухвалою від 29 грудня 2022 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження з викликом сторін на 27 січня 2023 року. В п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву (а. с. 22-23).
Ухвалою суду від 27 січня 2023 року до участі в справі в якості співвідповідача залучена ОСОБА_2 . Останній наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, у зв'язку з чим підготовче засідання відкладене на 17 лютого 2023 року (а. с. 43-44).
Ухвалою від 17 лютого 2023 року підготовче провадження закрите, справу призначено до розгляду по суті на 28 лютого 2023 року (а. с. 71-72).
Протокольною від 28 лютого 2023 року розгляд справи відкладено на 15 березня 2023 року за клопотанням представника позивача (а. с. 80).
3. Короткий зміст відзиву ОСОБА_2 на позовну заяву
14 лютого 2023 року від адвоката Касатської Ю.А., яка представляє інтереси співвідповідача ОСОБА_2 на підставі ордеру серії ВМ №1032142 від 06 лютого 2023 року, надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з наступних підстав.
Відповідачка ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в сім'ї ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько. Після смерті останнього відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло 40/100 частки житлового будинку під номером АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарських будівель і споруд, з них 3/5 частки успадкувала дружина спадкодавця ОСОБА_5 та 1/4 частки - його мати ОСОБА_3 , які є спадкоємцями першої черги за законом.
Позивачці по справі ОСОБА_3 доводиться рідною бабою по материній лінії (мати позивачки, ОСОБА_7 , померла раніше за свою матір ОСОБА_3 ).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба відповідачки по справі ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на 1/4 частку житлового будинку під номером АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарських будівель і споруд, яку ОСОБА_3 успадкувала після смерті сина ОСОБА_6 , а також на земельну ділянку загальною площею 2,77 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Річківської сільської ради. Оскільки діти ОСОБА_3 - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 померли раніше за свою матір, виникли відносини спадкування за правом представлення.
ОСОБА_2 у встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк після відкриття спадщини, а саме 12 грудня 2020 року, звернулася до Білопільської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті своєї баби ОСОБА_3 , на підставі якої відкрита спадкова справа. Натомість позивач по справі ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за законом за правом представлення та спадкоємцем за заповітом, своїм правом на прийняття спадщини у встановлений законом строк не скористалася, звернулась до нотаріуса лише 11 листопада 2022 року, тобто майже через 2 роки 3 місяці з дня відкриття спадщини, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину.
Позивачка у своїй позовній заяві зазначає, що своєчасно не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, так як вважала, що оскільки на її користь складено заповіт, ці дії вчиняти не потрібно. Крім того, пропуск встановленого законом строку для прийняття спадщину був зумовлений тим, що ОСОБА_1 помилково вважала, що доглядаючи за бабою, здійснивши її поховання та розпорядившись спадковим майном, вона належним чином прийняла спадщину.
Водночас, представник другого відповідача зазначає, що вказана причина пропуску строку для прийняття спадщини є неповажною, у зв'язку з чим позовна заява не підлягає задоволенню (а. с. 56-57).
4. Короткий виклад письмових пояснень представника позивача
15 березня 2023 року представник позивача адвокат Мазурова К.Д. подала до суду письмові пояснення по справі від 14 березня 2023 року, в яких в обґрунтування своїх позовних вимог додатково зазначила наступне.
У період, коли була жива мати позивачки, яка мешкала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 у с. Річки, позивач щонеділі приїздила до них та допомагала по господарству, у той час як відповідач ОСОБА_2 та її батьки самоусунулися від допомоги бабі. Після розлучення з чоловіком, ОСОБА_1 вимушена була виїхати за кордон, щоб мати можливість заробляти гроші. Коли у 2015 році померла мати позивача, ОСОБА_3 залишилася одна без належного догляду. ОСОБА_1 кожні пів року прилітала до неї з Португалії. Оскільки частіше відвідувати бабу вона не могла, то домовилася з сусідами, щоб ті здійснювали догляд за нею та допомагали по господарству. Ймовірно саме тому ОСОБА_3 склала заповіт на користь сторонніх людей, у якому зробила розпорядження щодо свого будинку. У 2020 році баба повідомила позивачу про те, що погано себе почуває. Прилетівши з-за кордону, ОСОБА_1 організувала її госпіталізацію та лікування, підтримувала до останнього моменту, тоді як відповідач ОСОБА_2 жодного разу не допомогла бабі та не поцікавилася її станом здоров'я. Про існування заповіту позивач не знала. Дізналася про нього від представників товариства, яке орендує земельну ділянку, що належала бабі. Отже, необізнаність спадкоємця про існування заповіту є поважною причиною строку для прийняття спадщини, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною в ряді рішень в аналогічних справах.
Разом з цим представник відповідача вказує, що в даному випадку нотаріус не виконав свого обов'язку щодо сповіщення спадкоємців про заведення спадкової справи (а. с. 86-89).
5. Позиція сторін у судовому засіданні
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. Її представник адвокат Мазурова К.Д., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АО №1076350 від 13 грудня 2022 року, у своїх поясненнях від 14 березня 2023 року просила проводити розгляд справи без її участі та без участі позивача, позов підтримують (а. с. 88).
Представник відповідача - Річківської сільської ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 82).
Від представника другого відповідача - адвоката Касатської Ю.А. надійшла заява, в якій остання просить розглянути справу без її участі та без участі відповідача ОСОБА_2 , позов не визнають та підтримують заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву. Стосовно додаткових пояснень представника позивача адвокат Касатська Ю.А. зазначила, що вони не спростовують доводів відповідачки ОСОБА_2 про відсутність поважних причин для неподання ОСОБА_1 в установлений законом строк заяви про прийняття спадщини, оскільки в самій позовній заяві позивачка вказує на незнання діючого законодавства, а також на те, що помилялася, вважаючи, що доглядаючи за бабою, здійснюючи її поховання та розпорядження майном, вона належним чином прийняла спадщину. Про необізнаність про наявність заповіту ОСОБА_1 у позові не зазначала. На цей факт, як на підставу поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, представник позивача послалася лише після ознайомлення з відзивом ОСОБА_2 , з метою введення суду в оману щодо дійсних причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини (а. с. 90).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
6. Фактичні обставини, встановлені судом
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Річки Білопільського району (нині Сумського) Сумської області померла ОСОБА_3 , яка була бабою позивача по лінії матері ОСОБА_7 (а. с. 9, 11-13,).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2.77 га в межах згідно з планом, розташована на території Річківської сільської ради, право на яку посвідчене державним актом серії ІІІ-СМ №048785, виданим Річківською сільською радою 31 травня 1999 року на підставі рішення УІІІ сесії 23 скликання від 30 квітня 1999 року, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1609 (а. с. 14).
Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Річківської сільської ради 10 липня 2019 року, ОСОБА_3 заповіла вищевказану земельну ділянку ОСОБА_1 - позивачу в справі (а. с. 10).
За інформацією виконавчого комітету Річківської сільської ради, ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_2 . Заповіти від імені померлої, посвідчені виконавчим комітетом Річківської сільської ради 10 липня 2019 року за №132, реєстраційний номер 65886385 та 02 липня 2020 року за №73, реєстраційний номер 66108363, не змінювалися та не відмінялися (а. с. 15).
Відповідно до письмових роз'яснень завідувача Білопільської державної нотаріальної контори Ковальової Л.Б. від 11 листопада 2022 року, позивачу відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3 у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини (а. с. 16).
Крім того, суд установив, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була бабою співвідповідача по лінії батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 58-60, 62).
Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Сумської міської державної нотаріальної контори 16 жовтня 2018 року, ОСОБА_3 прийняла 1/4 частку спадщини, яка відкрилася після смерті сина, ОСОБА_6 , та складається з 40/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарських будівель і споруд (а. с. 61).
12 грудня 2020 року державним нотаріусом Білопільської районної державної нотаріальної контори за заявою ОСОБА_2 заведена спадкова справа №227/2020 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , зареєстрована в Спадковому реєстрі за №66929161 (а. с. 27-40).
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №71182072 від 17 січня 2023 року вбачається, що від імені ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані наступні заповіти:
1) №314, номер у Спадковому реєстрі 44189953 від 06 травня 1999 року (скасований заповітом №50897678);
2) №80 номер у Спадковому реєстрі 50897678 від 16 березня 2011 року (змінений заповітом №59000212);
3) №204 номер у Спадковому реєстрі 59000212 від 25 листопада 2015 року (змінений заповітом №64205691);
4) №468 номер у Спадковому реєстрі 64205691 від 16 листопада 2016 року (скасований за заявою №64369103 від 25 червня 2019 року);
5) №132 номер у Спадковому реєстрі 65886385 від 10 липня 2019 року;
6) №73 номер у Спадковому реєстрі 66108363 від 02 липня 2020 року (а. с. 26-30).
7. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Встановленим судом фактам відповідають цивільно-правові відносини, що виникають із спадкування, щодо порядку прийняття спадщини та продовження строків для прийняття спадщини, які регулюються Конституцією України та Цивільним кодексом України.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях;1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Частиною третьою статті 1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
8. Висновки суду
Дослідивши зібрані в справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилається на юридичну необізнаність зі встановленим в Україні порядком спадкування, зокрема, щодо необхідності подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця за наявності заповіту.
Проте, суд не може визнати вказану причину поважною, оскільки вона не є такою, що унеможливила чи в інший спосіб перешкодила позивачу вчасно подати заяву про прийняття спадщини. Ця причина не пов'язана з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини.
Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини стало те, що ОСОБА_1 не знала про існування заповіту, оскільки позивач так само як і відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями ОСОБА_3 за правом представлення, а тому вона мала звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини своєчасно й без урахування обставин існування заповіту, у зв'язку з чим незнання позивача про існування заповіту не свідчить про поважність пропуску строку на прийняття спадщини.
Водночас суд звертає увагу на те, що доводи сторони позивача, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях щодо поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є суперечливими. Зокрема, у позовній заяві вказано, що через наявний заповіт ОСОБА_1 вважала, що може не звертатися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, а в письмових поясненнях зазначено, що про існування заповіту позивач дізналася від орендаря спірної земельної ділянки. При цьому представник позивача не зазначає про те, коли ОСОБА_1 дізналася про існування заповіту, від кого та всупереч ст. 81 ЦПК України не надає доказів на підтвердження своїх доводів.
Також суд не приймає до уваги доводи сторони позивача про те, що нотаріус не виконала свого обов'язку, щодо встановлення кола спадкоємців, та їх повідомлення про факт відкриття спадщини, оскільки, пропуск строку на прийняття позивачем спадщини складає понад два роки, що в сукупності з іншими обставинами справи, вказує на відсутність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, оскільки визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини, пропущений позивачем без поважних причин.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1233, 1266, 1268-1270, 1272, ст. ст. 4, 12-13, 76-78, 81, 200, 206, 258, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 до Річківської сільської ради Сумського району Сумської області, ЄДРПОУ 04390239, юридична адреса: Сумська область, Сумський район, с. Річки, вул. Центральна, буд. 6, ОСОБА_2 , мешканка АДРЕСА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: